2.1. Що є методами лобіювання?
Методами лобіювання є дії, що вчиняються суб’єктами лобіювання під час лобіювання (ч. 1 ст. 7 Закону).
Закон не встановлює вичерпного переліку таких дій, тому методи лобіювання можуть мати різні форми залежно від предмета лобіювання, об’єкта лобіювання та способу представлення комерційних інтересів бенефіціара.
Субʼєкт лобіювання може використовувати будь-які методи, не заборонені Конституцією України і законами України, вони мають полягати у здійсненні ним впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.
При цьому заходи із забезпечення функціонування діяльності субʼєкта лобіювання не вважаються методами лобіювання. Наприклад, ведення бухгалтерського обліку, оренда приміщення для офісу, підбір персоналу, внутрішні наради працівників або інші організаційно-технічні дії, які лише забезпечують діяльність суб’єкта лобіювання, але не спрямовані на вплив на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання, не є методами лобіювання у розумінні Закону.
Приклад
Суб’єктом лобіювання – ТОВ «А.» укладено договір з АТ «В.», яке є виробником сільськогосподарської продукції.
За вказаним договором лобіювання суб’єкт лобіювання ТОВ «А.» зобов’язується здійснювати вплив на народних депутатів України щодо прийняття закону, яким пропонується передбачити внесення змін до
ПК України в частині встановлення пільг виробникам сільськогосподарської продукції.
У межах виконання договору лобіювання суб’єкт лобіювання ТОВ «А.»:
– готує аналітичні матеріали щодо необхідності внесення зазначених змін;
– проводить зустрічі з народними депутатами України та посадовими особами органів виконавчої влади з метою внесення таких змін;
– організовує круглі столи та презентації, під час яких обґрунтовує необхідність прийняття відповідного нормативно-правового акта.
Такі дії є методами лобіювання, оскільки вони спрямовані на вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.
При цьому діяльність із розповсюдження реклами послуг, які надає ТОВ «А.», ведення бухгалтерського обліку, укладення договорів оренди приміщень, здійснення кадрового адміністрування, а також інші організаційні, адміністративні чи господарські дії не є методами лобіювання у розумінні Закону, за умови, що вони не спрямовані на вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.
2.2. Які є методи лобіювання?
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону до методів лобіювання належать:
1) будь-яка пряма чи опосередкована комунікація з об’єктом лобіювання щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
2) підготовка та розповсюдження реклами, пропозицій, програмних і позиційних документів, аналітичних матеріалів, результатів соціологічних та інших досліджень щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, у тому числі з використанням медіа або мережі «Інтернет»;
3) участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання;
4) запрошення об’єкта лобіювання для участі у зустрічах, конференціях, заходах тощо;
5) організація проведення публічних заходів, інформаційних кампаній, інших заходів, не заборонених законом, що пов’язані з предметом лобіювання;
6) інші методи, не заборонені Конституцією та законами України, які полягають у здійсненні суб’єктом лобіювання впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.
2.3. Чи є методом лобіювання висловлення пропозицій до нормативно-правових актів у мережі «Інтернет»?
Так, висловлення пропозицій до нормативно-правових актів у мережі «Інтернет» може бути методом лобіювання з огляду на положення п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону.
Приклад 1
Суб’єкт лобіювання – ТОВ «А.», який здійснює діяльність у сфері надання освітніх послуг, здійснює лобіювання у власних комерційних інтересах, зокрема розміщує на власному вебсайті та в соціальних мережах інформаційні матеріали із закликом до народних депутатів України внести зміни до Закону України «Про освіту».
Зазначені дії є методами лобіювання, оскільки вони спрямовані на здійснення впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання (народних депутатів України) щодо предмета лобіювання (внесення змін до Закону України «Про освіту»).
Приклад 2
ТОВ «А.», зареєстроване як суб’єкт лобіювання, розміщує на власному вебсайті новинний матеріал про прийняття у першому читанні проєкту закону, яким пропонується внести зміни до КК України, без закликів підтримати його, відхилити або змінити.
Такі дії не є методом лобіювання, оскільки вони мають інформаційний характер, спрямовані на висвітлення суспільно значущих подій та не полягають у здійсненні впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.
2.4. Чи є методом лобіюванням участь у заходах (конференціях, круглих столах тощо) щодо питань, пов’язаних з розробкою, прийняттям або скасуванням нормативно-правових актів?
Так, участь у заходах (конференціях, круглих столах тощо) щодо питань, пов’язаних з розробкою, прийняттям або скасуванням нормативно-правових актів, є методом лобіювання, якщо вона здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання.
Приклад 1
Суб’єкт лобіювання А. бере участь у конференції щодо питань провадження професійної діяльності на ринках капіталу. В межах цієї конференції суб’єкт лобіювання А. здійснює вплив на народних депутатів України щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».
Враховуючи зазначене, участь у конференції є методом лобіювання, оскільки така дія спрямована на здійснення впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання (народних депутатів України) щодо предмета лобіювання (внесення змін до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).
Приклад 2
Заклад вищої освіти проводить наукову конференцію, присвячену прогалинам адміністративного судочинства України, у межах якої науковці та здобувачі освіти обговорюють теоретичні аспекти вдосконалення
КАС України.
Участь у зазначеній конференції не буде методом лобіювання, оскільки така участь не має на меті вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання, а спрямована виключно на наукове обговорення відповідної проблематики.
Приклад 3
Студент юридичного факультету бере участь у конференції, яка організована з метою обговорення внесення змін до Закону. У межах цього заходу студент спілкується з іншими учасниками та отримує інформацію щодо процесу формування та реалізації державної політики, а також процедур підготовки та розгляду проєктів законів.
Участь у зазначеній конференції не буде методом лобіювання, оскільки така участь не має на меті вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання, а спрямована виключно на ознайомлення з державотворчим процесом та має освітню мету.
2.5. Чи має запрошення об’єкта лобіювання для участі у зустрічах, конференціях, інших заходах стосуватись предмета лобіювання, щоб вважатись методом лобіювання?
Так, запрошення об’єкта лобіювання для участі у зустрічах, конференціях, інших заходах має стосуватись предмета лобіювання, щоб вважатись методом лобіювання, з огляду на положення ч. 2 ст. 7 Закону.
Приклад 1
Суб’єкт лобіювання – громадська спілка «А.», членами якої є суб’єкти господарювання, проводить конференцію щодо проблемних питань здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, у межах якої обговорюватиметься внесення змін до порядку здійснення відповідної процедури.
При цьому громадська спілка «А.» надсилає запрошення на таку конференцію членам Кабінету Міністрів України та посадовим особам ЦОВВ.
Запрошення у зазначеному випадку є методом лобіювання, оскільки воно спрямоване на здійснення впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.
Приклад 2
Суб’єкт лобіювання – ТОВ «А.», яке здійснює діяльність у сфері фармацевтики, проводить урочистий захід з нагоди 10-річчя організації та надсилає запрошення народному депутатові України Б. взяти участь у такому заході.
Програма заходу не передбачає обговорення питань, пов’язаних із плануванням розроблення, розробленням та/або прийняттям, втратою чинності нормативно-правовими актами.
У такому випадку саме надсилання запрошення не є методом лобіювання, оскільки воно не спрямоване на здійснення впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання щодо предмета лобіювання.
2.6. Чи є методом лобіювання подання об’єкту лобіювання пропозицій до проєкту нормативно-правового акта працівником юридичної особи?
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону лобіювання від імені юридичної особи – суб’єкта лобіювання здійснюють фізичні особи, які перебувають з нею у трудових чи цивільно-правових відносинах та мають повну цивільну дієздатність.
Отже, подання фізичною особою (працівником), яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи, пропозицій до проєкту нормативно-правового акта об’єкту лобіювання може бути методом лобіювання з огляду на пп. 1 та 2 ч. 2 ст. 7 Закону.
Приклад
Фізична особа А., внесена до Реєстру прозорості, як фізична особа, що здійснює лобіювання від імені суб’єкта лобіювання – ТОВ «Б.» (виробник сільськогосподарської техніки), відповідно до посадової інструкції має право здійснювати комунікацію з органами державної влади, органами влади щодо питань, пов’язаних із діяльністю зазначеної організації.
За дорученням керівника ТОВ «Б.» фізична особа А. надсилає до ЦОВВ пропозиції та аналітичні матеріали щодо необхідності прийняття нормативно-правового акта, яким передбачається збільшення ввізного мита на сільськогосподарську техніку, що імпортується в Україну.
Надсилання пропозицій є методом лобіювання, яке здійснюється від імені ТОВ «Б.», оскільки така дія спрямована на здійснення впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання (ЦОВВ) щодо предмета лобіювання (прийняття нормативно-правового акта, яким передбачається збільшення ввізного мита на сільськогосподарську техніку, що імпортується в Україну).
2.7. Що вважається коштами, витраченими суб’єктом лобіювання за кожною сферою лобіювання, із переліком предметів лобіювання протягом звітного періоду?
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 17 Закону у звіті щодо лобіювання зазначаються відомості про суму коштів, витрачену суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду за кожною сферою лобіювання, із переліком предметів лобіювання (у разі якщо лобіювання здійснюється у власних комерційних інтересах суб’єкта лобіювання або в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання), в діапазонах, зазначених у Законі.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону сферою лобіювання є сфера суспільних відносин, у якій суб’єкт лобіювання планує здійснення чи здійснює лобіювання.
Враховуючи зазначене, у звіті щодо лобіювання має зазначатись сума коштів, витрачених суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду за кожною сферою лобіювання, в якій суб’єкт лобіювання здійснював лобіювання.
З огляду на положення ч. 1 ст. 7 Закону дії, що вчиняються суб’єктами лобіювання під час лобіювання, є методами лобіювання.
Таким чином, під коштами, витраченими суб’єктом лобіювання протягом звітного періоду, слід розуміти сукупність витрат, понесених у звітному періоді у зв’язку із застосуванням конкретних методів лобіювання (дій, що вчиняються суб’єктом лобіювання під час лобіювання).
Зауважуємо, що заходи із забезпечення функціонування діяльності субʼєкта лобіювання не вважаються методами лобіювання (детальніше у запитанні 2.1 цих Роз’яснень), а отже, витрати, пов’язані із такими заходами (наприклад, оплата комунальних послуг, виплата заробітної плати працівникам суб’єкта лобіювання), не підлягають відображенню у звіті щодо лобіювання.