7. ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ У ЗВ’ЯЗКУ З НАЯВНІСТЮ В ОСОБИ ПІДПРИЄМСТВ ЧИ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ (ст. 36 Закону)

Законом встановлено обов’язок для визначеної категорії осіб передати в управління належні їм підприємства та корпоративні права і письмово повідомити про це Національне агентство.

Перелік осіб, зобов’язаних передати в управління належні їм підприємства та корпоративні права:

• особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• посадові особи юридичних осіб публічного права;
• члени Ради Національного банку України;
• особи, які входять до складу наглядової ради (крім незалежних членів) державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій (часток) належить державі;
• члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;
• посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;
• члени Ради Аудиторської палати України;
• посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів;
• Голова, заступники Голови, інші члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, крім обраних з числа здобувачів вищої освіти та представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
• посадові особи секретаріату Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами (ст. 62 ГК).

Права учасників юридичних осіб (корпоративні права) – це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства (ст. 96¹ ЦК).

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом (ч.ч. 3, 4 ст. 96¹ ЦК).

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи (ч. 2 ст. 96¹ ЦК).

! Закон не встановлює обов’язку відчужувати підприємства та корпоративні права, а лише передавати їх в управління іншій особі. Передача корпоративних прав в управління не позбавляє володіння цими правами.

• передача має бути здійснена протягом 60 днів після призначення (обрання) на посаду. Якщо на момент закінчення 60-денного строку в системі депозитарного обліку встановлено обмеження на здійснення операцій з акціями на підставі відповідного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку, особи, зазначені у п. 1,  пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов’язані передати такі належні їм акції в управління іншій особі протягом 60 днів з дати відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо відповідних акцій;
• забороняється передавати в управління підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї, а також укладати відповідні договори із суб’єктами підприємницької діяльності, інвестиційними фірмами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї;
• передача підприємств здійснюється у передбачений у ч. 2 ст. 36 Закону спосіб;
• передача корпоративних прав здійснюється в один із визначених у ч. 3 ст. 36 Закону способів.

• укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);
• укладення договору про управління портфелем фінансових інструментів та/або грошовими коштами, призначеними для інвестування у фінансові інструменти, з інвестиційною фірмою, яка має видану Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензію на провадження діяльності з управління портфелем фінансових інструментів;
• укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

Особа зобов’язана письмово повідомити Національне агентство про передачу в управління належних їй підприємств та/або корпоративних прав в одноденний термін після такої передачі та надати нотаріально засвідчену копію укладеного договору (див. додаток 3).

Особа вважатиметься такою, яка належним чином виконала вказану вимогу, якщо вона виконала всі необхідні умови:

• особисто повідомила Національне агентство про передачу в управління належних їй підприємств та/або корпоративних прав;
• таке повідомлення було здійснено в 1-денний термін з моменту передачі в управління (а не з моменту нотаріального посвідчення копії відповідного договору);
• до Національного агентства надано саме нотаріально засвідчену копію укладеного договору (а не копію такого договору чи оригінал договору, укладеного в простій письмовій формі).

У повідомленні про передачу в управління підприємств чи корпоративних прав рекомендується зазначати такі відомості:

• прізвище, ім’я та по батькові особи, яка передала в управління належні їй підприємства та/або корпоративні права;
• посада, на яку призначено (обрано) особу, у зв’язку з чим здійснено передачу в управління належних їй підприємств та/або корпоративних прав;
• дата призначення (обрання) на посаду;
• дата передачі підприємств та/або корпоративних прав в управління;
• дата повідомлення Національного агентства про передачу підприємств та/або корпоративних прав в управління;
• найменування переданого в управління підприємства, його організаційно-правова форма, код ЄДР, частка у статутному (складеному) капіталі підприємства у грошовому та відсотковому вираженні, а у разі якщо це цінні папери (у тому числі акції), – відомості стосовно виду цінного паперу, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів;
• спосіб передачі підприємств та/або корпоративних прав в управління;
• прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та номер паспорта громадянина України, якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) особи, в управління якій передано підприємства та/або корпоративні права, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду ЄДР.

До повідомлення обов’язково додається нотаріально засвідчена копія укладеного договору.

Також до повідомлення рекомендовано додавати належним чином завірені копії:

• наказу про призначення (рішення про обрання) на посаду;
• установчих документів чи документів, що підтверджують наявність корпоративних прав.

1. особи, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше ніж 50 відсотків акцій (часток) належать державі;
2. депутати місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі);
3. помічники-консультанти народних депутатів України, працівники секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівники секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, особи, зазначені у п.п «к» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (крім осіб, зазначених в інших підпунктах п. 1 або  пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону);
4. особи, у власності яких перебувають акції акціонерного товариства-резидента України, сукупна номінальна вартість яких не перевищує 0,25 прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, в якому особа призначена (обрана) на посаду, та сукупно не перевищують 5 відсотків голосуючих акцій товариства.

При обрахуванні строку передачі, а також при визначенні дати повідомлення про таку передачу слід брати до уваги загальні правила обчислення строків, встановлені ст.ст. 253, 254 ЦК.

Таким чином, перебіг строку передачі починається з наступного календарного дня після призначення (обрання) особи на посаду. Якщо ж останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Під 1-денним строком повідомлення слід розуміти день, наступний за днем, коли особа передала належні їй підприємства та/або корпоративні права в управління. Якщо ж цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, цим днем слід вважати перший за ним робочий день.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку або до скриньки для вхідної кореспонденції Національного агентства до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

На період дії воєнного стану строк, визначений у ч. 1 ст. 36 Закону (60 днів після призначення (обрання) на посаду), зупиняється для осіб, які не мають можливості здійснити визначені дії у встановлений строк у зв’язку з:

• виконанням завдань в інтересах оборони України,
• безпосередньою участю у веденні воєнних (бойових) дій,
• виконанням інших завдань в інтересах національної безпеки і оборони (п. 2⁹ розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону).

Такі особи виконують обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 36 Закону, протягом 60 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Неможливість передати в управління підприємства чи корпоративні права особою, яка виконує відповідні завдання в інтересах національної безпеки і оборони, має встановлюватись відповідно до конкретних обставин, у яких перебуває особа.

Наприклад, військова посадова особа, яка виконує завдання на лінії бойового зіткнення, не має можливості здійснити визначені дії у відповідний строк.

Водночас військова посадова особа, яка проходить військову службу у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, розташованому поза межами району проведення воєнних (бойових) дій, може виконати обов’язки, визначені у ч. 1 ст. 36 Закону, у встановлений строк.

Відтермінування на період дії воєнного стану визначеного ч. 1 ст. 36 Закону 60-денного строку для інших осіб, крім зазначених вище, чинним законодавством не передбачено.

Приклади практичного застосування вимог Закону щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав наведено у п. 14.2 розділу 14 Методичних рекомендацій.