ПСЗ суб’єкт декларування подає особисто у 10-денний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку шляхом заповнення відповідної електронної форми у персональному електронному кабінеті Реєстру (абз. 1 ч. 4 ст. 52 Закону, п. 4 Порядку № 450/21).
ПСЗ подається незалежно від того, перебуває суб’єкт декларування в Україні чи за її межами (п. 4 Порядку № 450/21).
Паперова копія ПСЗ до Національного агентства не подається (п. 5 Порядку № 450/21).
Ні.
На відміну від права суб’єкта декларування подати виправлену декларацію, яке закріплене в ч. 4 ст. 45 Закону, можливості подати виправлене ПСЗ Законом не передбачено.
У разі отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку суб’єктом декларування на суму, яка перевищує 50 ПМ (абз. 1 ч. 4 ст. 52 Закону).
Обов’язок подати ПСЗ виникає лише за таких обставин у сукупності:
Подання ПСЗ в інших випадках (у тому числі щодо членів сім’ї) Законом не передбачено.
Приклад
Вартість майна перевищує 50 ПМ, але була сплачена частинами, розмір кожної з яких не перевищує 50 ПМ.
ПСЗ подається після переходу права власності на таке майно (тобто за ознакою «придбання майна», а не за ознакою «здійснення разового видатку»).
Додатковий захід здійснення фінансового контролю у вигляді обов’язку повідомляти про суттєві зміни у майновому стані застосовується до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (абз. 1 ч. 4 ст. 52 Закону).
Перелік суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, закріплений у примітці до ст. 51-3 Закону (див. відповідь на запитання 22 цих Роз’яснень).
Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2 (див. відповідь на запитання 23 цих Роз’яснень).
Інші суб’єкти декларування ПСЗ до Національного агентства не подають.
За яких обставин виникає обов’язок подати ПСЗ див. відповідь на запитання 207 цих Роз’яснень.
Чи виникає обов’язок подати ПСЗ в особи, яка тимчасового виконує обов’язки службової чи посадової особи, див. відповідь на запитання 29 цих Роз’яснень.
Ні (абз. 3 п. 5 Порядку № 450/21).
Після припинення перебування на посаді, яка передбачає зайняття відповідального та особливо відповідального становища або пов’язана з високим рівнем корупційних ризиків (п. 7 Порядку № 450/21).
Це може бути звільнення суб’єкта декларування або переведення на іншу посаду, яка не зазначена в примітці до ст. 51-3 Закону та в Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.
Після перерахування коштів за такий транспортний засіб.
Як визначається дата набуття права власності на транспортний засіб, набутий за кордоном див. у відповіді на запитання 106 цих Роз’яснень.
Так, з урахуванням порогів декларування у різних розділах декларації (абз. 2 п. 5 Порядку № 450/21).
Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за ст. 52 Закону не звільняє суб’єкта декларування від обов’язку подати декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені ст. 46 Закону.
Наприклад, у разі отримання доходу на суму понад 50 ПМ суб’єкт декларування повинен подати про це ПСЗ. Зазначена інформація повинна бути також вказана у декларації цього суб’єкта декларування, що охоплює звітний період, у якому в суб’єкта декларування виник обов’язок подати відповідне ПСЗ.
Законом встановлені різні пороги декларування для відображення інформації в декларації та в ПСЗ.
Так, у ПСЗ вказується інформація про отримання доходу, придбання майна або здійснення разового видатку на суму більше ніж 50 ПМ. Однак у декларації відображаються:
У разі придбання цінного рухомого майна (крім транспортних засобів) вартістю понад 50 ПМ, але менше ніж 100 ПМ, інформація про придбання такого майна відображається в декларації лише в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», оскільки поріг декларування в цьому розділі становить 50 ПМ.
Ні (абз. 2 примітки до ст. 46 Закону).
Одноразовий, до оподаткування.
Під поняттям «одноразовий дохід» слід розуміти отримання суб’єктом декларування доходу, що перевищує суму в розмірі 50 ПМ, який нарахований та фактично виплачений одним джерелом доходу, має ознаку доходу та визначену дату набуття права власності на такий дохід (дату отримання доходу).
Зобов’язання повідомляти про суттєві зміни в майновому стані є додатковим заходом здійснення фінансового контролю, спрямованим на з’ясування фактичної зміни у майновому стані суб’єкта декларування, не очікуючи подання наступної декларації. Тобто повинна виникати реальна суттєва зміна у майновому стані, яка полягає у можливості використання відповідного доходу суб’єктом декларування або здійсненні ним значного видатку.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність обов’язку подати ПСЗ слід брати до уваги розмір нарахованого одноразового доходу, який при цьому був фактично отриманий суб’єктом декларування, до оподаткування (оскільки податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб – п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України), а також до можливої оплати роботодавцем інших платежів – аліментів, відрахувань до недержавного пенсійного фонду тощо).
Про дохід, що був нарахований, але не сплачений (не отриманий), не повідомляється (абз. 1 п. 6 Порядку № 450/21).
При визначенні початку перебігу строку, протягом якого особа зобов’язана подати ПСЗ, до уваги слід брати дату фактичного отримання доходу суб’єктом декларування, а не дату його нарахування.
Під поняттям «одноразовий видаток» слід розуміти витрату, здійснену одним платежем (наприклад, однією трансакцією) незалежно від форми його здійснення – готівкової чи безготівкової.
Приклад 1
У разі отримання кількох платежів заробітної плати з різними сумами має місце отримання декількох одноразових доходів з одного джерела. Тобто особа може розпоряджатись грошовими коштами одразу після їх одержання (надходження частинами, наприклад, до 15 числа місяця і потім – до 30 числа).
Суб’єкт декларування повинен подати ПСЗ лише коли розмір нарахованої заробітної плати за половину місяця перевищує 50 ПМ і при цьому ця частина заробітної плати фактично отримана суб’єктом декларування.
Приклад 2
Суб’єкту декларування за повний місяць було нараховано заробітну плату, розмір якої перевищує 50 ПМ. Нараховані її частини (наприклад, аванс), що не перевищують 50 ПМ. У такому разі ПСЗ не подається.
Приклад 3
Особі було нараховано аванс у розмірі, що перевищує 50 ПМ. Але фактично цей аванс до 15 числа місяця виплачено не було, натомість особа отримала його в кінці місяця.
У такому випадку ПСЗ подається протягом 10 днів з моменту отримання коштів.
Приклад 4
За умовами цивільно-правового договору (наприклад, купівлі-продажу) третя особа зобов’язана виплатити суб’єкту декларування суму, що перевищує 50 ПМ. Але договір передбачає розстрочку платежів. Розмір кожного платежу не перевищував 50 ПМ. За таких обставин ПСЗ не подається.
Однак якщо третя особа здійснює разовий платіж за договором у розмірі понад 50 ПМ (наприклад 2 платежі одночасно або оплачує всю суму за договором тощо), або якщо умови договору про розстрочку платежу не будуть виконані, і оплата за договором буде проведена одним платежем, розмір якого перевищуватиме 50 ПМ, то у суб’єкта декларування виникне обов’язок подати ПСЗ.
Приклад 5
Суб’єкт декларування купує будинок і земельну ділянку, на якій він розташований, у одного продавця шляхом укладення двох окремих договорів. Вартість будинку перевищує 50 ПМ, а вартість земельної ділянки менша ніж 50 ПМ. Суб’єкт декларування.
У випадку здійснення одного платежу (у готівковій чи безготівковій формі) на ім’я продавця одночасно на виконання обох договорів вважається, що суб’єкт декларування здійснив один видаток, а отже, він має бути відображений у ПСЗ.
Заробітна плата суб’єкта декларування вважається його доходом. Відповідно, якщо суб’єкт декларування отримав одноразовий дохід (у вигляді заробітної плати тощо) у розмірі понад 50 ПМ, коли такий дохід було отримано, то виникає обов’язок подати ПСЗ.
Роз’яснення щодо необхідності подання ПСЗ у випадку отримання кількох платежів заробітної плати з різними сумами викладено у попередньому питанні.
Так, якщо розмір / вартість подарунка перевищує 50 ПМ.
Подарунок є доходом (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).
Так – у разі дарування грошей.
Ні – у разі дарування майна, корпоративних прав.
Грошові кошти, передані у дар, є видатком. На відміну від дарування майна.
Детально про те, що є видатком для цілей декларування, див. у відповіді на запитання 177 цих Роз’яснень.
Так, якщо розмір / вартість частки у статутному перевищує 50 ПМ.
Чи є доходом частка (у грошовій чи негрошовій формі), отримана у разі виходу зі складу учасників господарського товариства див. у відповіді на запитання 142 цих Роз’яснень.
Ні (абз. 4 п. 6 Порядку № 450/21).
Якщо при отриманні спадщини, подарунка, приватизації нерухомого майна грошова оцінка такого майна не проводилась і вартість всього об’єкта не відома, ПСЗ не подається.
Правила визначення вартості див. у відповіді на запитання 63 та 62 цих Роз’яснень.
Одне, якщо видаток здійснено в межах 10-денного строку з моменту набуття майна у власність.
У разі придбання майна, вартість якого перевищує 50 ПМ, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо придбаного майна та здійсненого видатку (абз. 2 п. 6 Порядку № 450/21).
Це правило діє у випадку, якщо при придбанні майна суб’єкт декларування здійснив відповідний одноразовий видаток у той самий день або в межах 10-денного строку з моменту набуття майна у власність. Якщо з будь-яких причин право власності на майно суб’єкт декларування набув в один день, а сплатив за нього пізніше ніж через 10 днів – подається 2 (або більше) ПСЗ.
Приклад 1
Суб’єкт декларування придбав нерухомість 08.11.2021. У цей день був укладений договір купівлі-продажу, внесені відповідні зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, суб’єкт декларування передав (перерахував) кошти продавцю.
У такому випадку подається 1 ПСЗ. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначається інформація про квартиру, у розділі 9 «Видатки» – інформація про суму сплачених коштів.
Приклад 2
У разі здійснення суб’єктом декларування обміну майна (квартири, транспортного засобу тощо) у ПСЗ зазначається інформація про набуте в результаті обміну майно та видаток (вартість майна, право власності на яке припинилося).
Приклад 3
Суб’єкт декларування придбав нерухомість 08.11.2021. У цей день був укладений договір купівлі-продажу, внесені відповідні зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. За умовами договору кошти продавцю покупець має перерахувати протягом 10 днів. Суб’єкт декларування передав (перерахував) кошти продавцю 15.11.2021.
У такому випадку подається 1 ПСЗ, у строк до 18.11.2021 (тобто в 10-денний строк з моменту придбання майна), але після оплати вартості квартири (тобто після здійснення видатку). У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначається інформація про квартиру, у розділі 9 «Видатки» – інформація про суму сплачених коштів.
Приклад 4
Суб’єкт декларування придбав нерухомість 08.11.2021. В цей день був укладений договір купівлі продажу, внесені відповідні зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Але з певних причин (умови договору, хвороба, блокування рахунків – будь-що) кошти продавцю покупець перерахував пізніше, ніж через 10 днів (наприклад, 01.12.2021).
В такому випадку суб’єкт декларування повинен у строк до 18.11.2021 подати ПСЗ, в якому відобразити інформацію про придбане майно (тобто в 10-денний строк з моменту придбання майна). А потім (у цьому прикладі – до 11.12.2021) подати ще 1 ПСЗ, в якому відобразити інформацію про видаток (якщо він перевищує 50 ПМ).
Приклад 5
Суб’єкт декларування купує будинок і земельну ділянку, на якій він розташований, у одного продавця шляхом укладення двох окремих договорів. Вартість будинку перевищує 50 ПМ, а вартість земельної ділянки менша ніж 50 ПМ. Суб’єкт декларування здійснює один платіж (у готівковій чи безготівковій формі) на ім’я продавця одночасно на виконання обох договорів.
За таких обставин суб’єкт декларування повинен подати одне ПСЗ, в якому у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» відобразити майно, вартість якого перевищує 50 ПМ (у цьому прикладі – будинок), а у розділі «Видатки» – видаток на придбання всього майна (тобто свій разовий видаток).
Майно, вартість якого не перевищує 50 ПМ (у цьому прикладі – земельна ділянка) не підлягає відображенню в ПСЗ, натомість може відображатися в декларації, яка охопить відповідний звітний період.
Одне.
У разі отримання доходу в негрошовій формі (спадщина, подарунок тощо), вартість якого перевищує 50 ПМ, подається одне повідомлення, в якому зазначаються відомості у відповідних розділах щодо отриманого доходу в негрошовій формі та отриманого майна (абз. 3 п. 6 Порядку № 450/21).
Спадщина, подарунок є доходами. Тому під час заповнення електронної форми ПСЗ відповідну інформацію слід відображати не лише у відповідних розділах щодо майна, корпоративних прав, але й також в розділі 2 «Доходи, в тому числі подарунки».
ПСЗ подається, якщо:
1) грошові кошти передані у зв’язку із правочином, вчиненим з метою:
1.1) придбання у власність, володіння, користування активів, зазначених у ч. 1 ст. 46 Закону, та/або послуг (наприклад, оплата навчання, лікування, косметичних, туристичних послуг тощо);
1.2) виконання договірних зобов’язань, в тому числі фінансових (боржником за зобов’язанням);
1.3) надання благодійної, матеріальної, фінансової допомоги;
1.4) фінансової підтримки політичної партії у формі внеску;
1.5) виконання рішення суду, яке набрало законної сили;
1.6) дарування (грошові кошти як подарунок);
2) майно передане як:
2.1) засіб платежу відповідно до умов договору (наприклад, є предметом договору міни (бартеру);
2.2) матеріальна підтримка політичної партії у формі внеску;
2.3) вклад у статутний капітал товариства тощо.
ПСЗ не подається у разі припинення права власності на майно у результаті настання обставин непереборної сили – стихійні лиха, руйнування об’єкта, збройні конфлікти тощо (такі обставини не є правочинами).
Додатково про те, що є видатком, див. у відповіді на запитання 177 цих Роз’яснень.
Приклад 1
У разі дарування суб’єктом декларування грошових коштів у розмірі, що перевищує 50 ПМ, у повідомленні зазначається інформація щодо здійсненого видатку.
Приклад 2
У разі надання суб’єктом декларування благодійної допомоги, пожертви, фінансової допомоги, фінансової підтримки політичної партії, разово у розмірі, що перевищує 50 ПМ, у повідомленні зазначається інформація щодо здійсненого видатку.
Приклад 3
У разі якщо суб’єкт декларування у звітному періоді подарував належне йому майно (крім грошових коштів) третій особі, ПСЗ не подається, оскільки дарування майна не є видатком (для цілей декларування).
Ні, крім випадку отримання доходу у вигляді страхової виплати на суму, яка перевищує 50 ПМ.
Вибуття майна із фактичного володіння та користування власника у зв’язку з незаконними діями третіх осіб (викраденням) не є видатком (інформація про те, що є видатками для цілей декларування, відображена у відповіді на запитання 177 цих Роз’яснень). Крім того, за таких обставин право власності суб’єкта декларування на це майно не припиняється, а отже, зміни в майновому стані не настають (детальніше див. відповідь на запитання 77 цих Роз’яснень).
Однак якщо викрадене майно було застраховане і суб’єкт декларування отримав разовий дохід у вигляді страхових виплат на суму, яка перевищує 50 ПМ, – ПСЗ має бути подане.
В яких випадках виникає обов’язок подати ПСЗ див. у відповіді на запитання 207 цих Роз’яснень.
Обов’язок подати ПСЗ у суб’єкта декларування (довірителя) виникає з дня отримання повіреним доходу від відповідного правочину, якщо інше не передбачене умовами договору.
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦК України).
Чинна публікація