3.1. Що є договором лобіювання?
Договором лобіювання є правочин, вчинений у письмовій формі, відповідно до якого суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання на замовлення клієнта в комерційних інтересах бенефіціара (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону).
За договором лобіювання суб’єкт лобіювання зобов’язується на замовлення клієнта здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара, а клієнт зобов’язується сплатити суб’єкту лобіювання винагороду за таке лобіювання та/або відшкодувати суб’єкту лобіювання усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору лобіювання (ч. 2 ст. 9 Закону).
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону істотними умовами договору лобіювання є:
– відомості про предмет договору лобіювання;
– відомості про бенефіціара;
– відомості про об’єкт лобіювання;
– відомості про сферу лобіювання;
– строк, на який укладається договір лобіювання;
– ціна договору лобіювання (якщо договір лобіювання є відплатним).
Зауважуємо, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
У частині питань, не врегульованих Законом, до відносин за договором лобіювання застосовуються загальні положення ЦК України щодо надання послуг (ч. 6 ст. 9 Закону).
Варто зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 17 Закону звіт щодо лобіювання має містити відомості про дату укладення, строк дії та ціну кожного договору лобіювання.
3.2. Що є предметом договору лобіювання?
За договором лобіювання суб’єкт лобіювання зобов’язується на замовлення клієнта здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара, а клієнт зобов’язується сплатити суб’єкту лобіювання винагороду за таке лобіювання та/або відшкодувати суб’єкту лобіювання усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору лобіювання (ч. 2 ст. 9 Закону).
Враховуючи зазначене, предметом договору лобіювання є здійснення лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара.
Зауважуємо, що поняття «предмет договору лобіювання» та «предмет лобіювання» не є тотожними, оскільки предметом лобіювання є нормативно-правовий акт, щодо планування розроблення, розроблення та/або прийняття (видання) якого, внесення змін до якого, втрати чинності (скасування) яким (або утримання від таких дій) суб’єкт лобіювання здійснює вплив (спробу впливу) на об’єкт лобіювання (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону, запитання 1.6 цих Роз’яснень).
3.3. Чи необхідно зазначати у договорі лобіювання відомості про бенефіціара, якщо клієнт одночасно є бенефіціаром?
Так, оскільки відомості про бенефіціара є істотною умовою договору лобіювання відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 9 Закону.
3.4. Які відомості про обʼєкт лобіювання мають бути зазначені у договорі лобіювання?
Законом не визначено, які саме відомості про об’єкт лобіювання мають зазначатись у договорі лобіювання, з огляду на це такі відомості мають бути достатніми для розуміння сторонами договору лобіювання, на кого має здійснюватись вплив (спроба впливу).
3.5. Чи може договір лобіювання бути безвідплатним?
За договором лобіювання суб’єкт лобіювання зобов’язується на замовлення клієнта здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара, а клієнт зобов’язується сплатити суб’єкту лобіювання винагороду за таке лобіювання та/або відшкодувати суб’єкту лобіювання усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору лобіювання (ч. 2 ст. 9 Закону).
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 9 Закону істотними умовами договору лобіювання є, зокрема, ціна договору лобіювання (якщо договір лобіювання є відплатним).
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону у частині питань, не врегульованих Законом, до відносин за договором лобіювання застосовуються загальні положення
ЦК України щодо надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, у разі визначення у договорі щодо надання послуг інших умов, зокрема безвідплатності, такий договір може бути безвідплатним.
Згідно з ч. 2 ст. 901 ЦК України положення глави 63 підрозділу 1 розділу III книги п’ятої ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
З урахуванням наведених норм договір лобіювання, що є різновидом договору про надання послуг, може бути безвідплатним, якщо це встановлено відповідним договором.
3.6. Чи може громадське об’єднання здійснювати лобіювання в комерційних інтересах своїх членів (учасників) без укладення договору лобіювання?
Так, громадські об’єднання можуть здійснювати лобіювання у комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, якщо інше не передбачено їхніми установчими документами (абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону).
3.7. Чи може юридична особа – суб’єкт лобіювання здійснювати лобіювання комерційних інтересів пов’язаних із нею юридичних осіб без укладення договору лобіювання?
Пов’язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням критеріїв, наведених у п.п. «а», «б» та «в» п.п. 14.1.159 п. 14.1
ст. 14 ПК України.
Суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання у комерційних інтересах бенефіціара на підставі договору лобіювання, крім випадків, визначених абз. 2
ч. 1 ст. 9 Закону (абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону юридичні особи – суб’єкти лобіювання, які є громадськими об’єднаннями, іншими неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, можуть здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, якщо інше не передбачено їхніми установчими документами.
Враховуючи, що за загальним правилом лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара здійснюється на підставі договору лобіювання, наявність пов’язаності між юридичними особами не є самостійною підставою для здійснення лобіювання в комерційних інтересах пов’язаної юридичної особи без укладення договору лобіювання.
Отже, якщо на юридичну особу – суб’єкта лобіювання не поширюється виняток, передбачений абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону, лобіювання комерційних інтересів пов’язаної юридичної особи має здійснюватись на підставі договору.
3.8. Чи може здійснювати лобіювання в інтересах юридичної особи її працівник, який набув статусу суб’єкта лобіювання, без укладення договору лобіювання?
Ні, оскільки наявність трудових відносин між суб’єктом лобіювання та бенефіціаром не є підставою для здійснення лобіювання без укладення договору лобіювання.
Перелік випадків, у яких договір лобіювання може не укладатись, наведено в абз. 2 ч. 1 ст. 9 Закону.