ВИМОГИ до захисту анонімних каналів зв’язку, через які здійснюються повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень ЗУ «Про запобігання корупції»

1. Ці Вимоги визначають умови створення та функціонування захищених анонімних каналів зв’язку, через які здійснюються повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), та які застосовуються спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, юридичними особами публічного права та юридичними особами, зазначеними у частині другій статті 62 Закону.

2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

анонімний канал зв’язку – канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інші канали зв’язку, через які викривач може повідомити інформацію про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;

повідомлення – повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, отримане через анонімні канали зв’язку;

оператор – посадова або службова особа установи, яка приймає та/або розглядає повідомлення;

установа – спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції, державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, юридична особа публічного права та юридична особа, зазначена у частині другій статті 62 Закону.

1. Типи захищених анонімних каналів зв’язку:

канал отримання повідомлень із використанням офіційного вебсайту установи;

канал отримання повідомлень із використанням електронних поштових скриньок;

канал отримання голосових повідомлень із використанням технології ІР-телефонії (анонімна гаряча лінія);

канал отримання голосових повідомлень із використанням телефонної мережі загального користування (анонімна гаряча лінія).

1. Захист анонімних каналів зв’язку здійснюється шляхом побудови інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ІТС) із застосуванням комплексної системи захисту інформації, що має забезпечувати конфіденційність та гарантувати анонімність особи, яка здійснює повідомлення. Комплексна система захисту інформації повинна мати атестат відповідності.

2. ІТС складається із таких систем:

система отримання повідомлень із використанням офіційного вебсайту установи;

система отримання повідомлень з використанням електронної поштової скриньки;

система отримання голосових повідомлень (анонімна гаряча лінія) на основі технології ІР-телефонії.

3. У разі використання телефонної мережі загального користування для лінії фіксованого телефонного зв’язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв’язок) установа забезпечує виділення окремих телефонних апаратів, які повинні бути розміщені у спеціально виділеному приміщенні. Доступ до таких телефонних апаратів повинні мати лише оператори.

4. У системах ІТС не повинні застосовуватися функції моніторингу дій та ідентифікації особи, яка здійснила повідомлення. В документації на ІТС повинно бути визначено перелік інформації, що зберігається в ІТС, щодо особи, яка здійснила повідомлення.

5. Ідентифікація, автентифікація та авторизація операторів здійснюється з використанням персонального логіна та пароля або кваліфікованого електронного підпису. Дії оператора з даними ІТС та відвідування ним ІТС підлягають моніторингу. Якщо установа використовує мережу телефонного зв’язку загального користування, ідентифікація, автентифікація та авторизація операторів не здійснюється.