7. ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ

Календарний рік закінчується на 365/366 календарний день, починаючи з першого дня отримання коштів у відповідному календарному році.

Політична партія має право використати кошти, отримані на фінансування її статутної діяльності, протягом одного календарного року з дня першого перерахування таких коштів на рахунок політичної партії у відповідному календарному році (ч. 1 ст. 17-6 Закону).

Тобто політична партія, отримавши вперше на рахунок кошти на фінансування статутної діяльності у відповідному календарному році, має право використати розподілений Національним агентством для цієї політичної партії обсяг щорічного державного фінансування її статутної діяльності протягом 365/366 календарних днів.

Приклад.

Політична партія отримала 17.02.2021 перші 25% фінансування статутної діяльності, а  надалі наступні 75%.

Відповідно, кошти державного фінансування, отримані у 2021 році, політична партія має право використати до 16.02.2022, тобто протягом 365 календарних днів з дня першого перерахування (17.02.2021).

Політична партія зобов’язана перерахувати залишки невикористаних коштів до кінця року, наступного за роком отримання коштів державного фінансування.

Якщо після завершення календарного року, наступного за роком, у якому на рахунок політичної партії було вперше перераховано кошти на фінансування статутної діяльності політичної партії, зазначені кошти не були використані, політична партія зобов’язана перерахувати залишки невикористаних коштів до державного бюджету (ч. 2 ст. 17-6 Закону).

Приклад.

Кошти державного фінансування вперше отримано 17.02.2021, і на кінець календарного року (16.02.2022) був залишок коштів на окремому рахунку для коштів з державного бюджету. Відповідно, термін повернення невикористаних коштів державного фінансування – 31.12.2022.

Невикористані кошти повертаються на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України у розрізі територій за субрахунком 3130 «Надходження до загального фонду державного бюджету», кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» та за місцезнаходженням.

Реквізити рахунків, відкритих у Казначействі за кодом 24060300 «Інші надходження», можна знайти на офіційному вебсайті Казначейства за посиланням: https://www.treasury.gov.ua.

Так, можна.

Кошти, отримані політичною партією з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності, можуть бути повністю або частково розміщені під визначений процент (дохід) виключно в установі державного банку України (ч. 6 ст. 14 Закону).

Строк розміщення таких коштів не може перевищувати строк для їх використання, тобто 365/366 календарних днів з дня їх першого перерахування Національним агентством на окремий рахунок для отримання коштів державного фінансування у відповідному календарному році (ч. 6 ст. 14 Закону).

Увага! Проценти (дохід), отримані політичною партією за розміщення на поточному або вкладному (депозитному) рахунку коштів, заборонено зараховувати на окремий рахунок політичної партії для отримання коштів державного фінансування (ч. 7 ст. 14 Закону)

До таких коштів застосовуються вимоги Закону щодо цільового використання коштів, отриманих політичною партією з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності (ч. 7 ст. 14 Закону):

• політична партія не має права використовувати ці кошти на фінансування участі у виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах та на цілі, не пов’язані із статутною діяльністю (ч. 2 ст. 17-9 Закону);
• політична партія має право на використання цих коштів протягом 365/366 календарних днів з дня їх першого перерахування (зарахування) політичній партії у відповідному календарному році (ч. 1 ст. 17-6  Закону) (детальніше викладено в запитанні 7.1);
• якщо ці кошти не були використані, політична партія зобов’язана перерахувати залишки невикористаних коштів до державного бюджету (ч. 2 ст. 17-6  Закону) (детальніше викладено в запитанні 7.2).

Так, фінансова підтримка політичними партіями громадських організацій може бути спрямована виключно на конкретно визначені статутні цілі громадських організацій, крім благодійних.

Політичні партії мають право вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України та законами України. Зокрема, політичні партії мають право ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об’єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні (ч. 1 ст. 12 Закону).

Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право володіти, користуватися та розпоряджатися рухомим і нерухомим майном, коштами, обладнанням, транспортом, набуття яких не забороняється законами України (ч. 2 ст. 14 Закону).

Повноваження власника щодо майна, у тому числі коштів, що є власністю політичної партії, здійснюються відповідно до законодавства України в порядку, передбаченому статутом політичної партії (ст. 16 Закону).

Таким чином, політичні партії, виконуючи свої програмні цілі та завдання, можуть сприяти громадянам та їх об’єднанням у реалізації їх прав, зокрема у культурній, спортивній, екологічній, правозахисній сферах тощо.

До того ж політична партія має право здійснювати підтримку громадських організацій, у тому числі за рахунок коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності.

Разом з тим слід врахувати деякі особливості правомірності отримання громадськими організаціями зазначених коштів з огляду на положення Законів України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та «Про громадські об’єднання».

Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого   статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання»).

Утворення громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом. Протокол установчих зборів громадського об’єднання має містити відповідні відомості, в тому числі рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності та рішення про затвердження статуту громадського об’єднання (ст. 9 Закону України «Про громадські об’єднання»).

Визначено, що благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди  або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», а також інші благодійники та бенефіціари (ст. 4 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів, зокрема це може бути безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів (ст. 5 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

Отже, громадська організація зі статусом юридичної особи у разі здійснення одного чи декількох видів благодійної діяльності, за умови, що  така діяльність не є її основою метою, буде визнаватися благодійником.

Відповідно, політична партія має право здійснювати фінансову підтримку громадських організацій за винятком фінансування їх статутних цілей, пов’язаних із безпосереднім здійсненням благодійної діяльності. Тобто така фінансова підтримка може бути спрямована виключно на конкретно визначені статутні цілі громадських організацій, крім благодійних.

Проте слід врахувати положення ст. 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», згідно з якими благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до вказаного Закону.

Таким чином, цільова передача коштів політичною партією та їх подальше використання громадськими організаціями жодним чином не повинні пов’язуватися з благодійною діяльністю, оскільки така підтримка буде вважатися благодійною пожертвою в розумінні зазначеного положення закону, відтак політична партія визнаватиметься благодійником, що не відповідає цілям її статутної діяльності.

Увага! У разі нецільового направлення політичною партією коштів на підтримку громадських організацій, така підтримка буде розцінюватися як благодійна діяльність з боку політичної партії, здійснення якої не належить до її статутних цілей. Використання політичною партією коштів, виділених з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності на цілі, не пов’язані зі здійсненням останньої, є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії (ч. 1 ст. 17-8 Закону).

Грубим порушенням встановлених вимог щодо оформлення Звіту є (п. 6 розділу ІІІ Порядку проведення перевірки Звіту):

• подання Звіту за підписом особи, яка не уповноважена його підписувати;
• подання Звіту без відомостей про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру місцевих організацій політичної партії;
• неподання копій звітів про проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та незалежного зовнішнього аудиту фінансової звітності політичної партії у випадках, передбачених Законом.

Ні, політична партія не має статусу одержувача бюджетних коштів.

Одержувач бюджетних коштів – суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (п. 38 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Чинне законодавство не передбачає бюджетних програм щодо використання політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їх статутної діяльності.

Разом з тим основу регламентації діяльності політичних партій становлять положення Закону.

Так, повноваження власника щодо майна, в тому числі коштів, що є власністю політичної партії, здійснюються відповідно до законодавства України в порядку, передбаченому статутом політичної партії (ст. 16 Закону).

Кошти державного бюджету, виділені на фінансування статутної діяльності політичної партії, які були помилково / надлишково отримані місцевою організацією, не втрачають свого статусу, а отже, повертаються на окремий рахунок політичної партії, відкритий для зарахування таких коштів.