ХІІІ. Доходи, у тому числі подарунки

У декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Доходи включають:

• заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;

• гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами;

• дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності;

• дохід від надання майна в оренду (користування);

• дивіденди;

• проценти;

• роялті;

• страхові виплати / страхові відшкодування;

• виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора;

• призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь у спортивних змаганнях, у тому числі аматорських;

• аліменти;

• благодійну допомогу;

• пенсію;

• спадщину;

• доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав;

• подарунки;

• інші доходи.

! Розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів (пп. 4 п. 12 розділу IV Порядку № 449/21).

Дохід, що був нарахований, але не отриманий, відображається у деклараціях наступних звітних періодів.

! Доходи декларуються незалежно від їх розміру, крім подарунків. 

Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ. Подарунок у формі іншій, ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ (абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Детальніше про те, як декларувати подарунки, див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень.

Дохід  підлягає  відображенню  у  розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації  лише  за  наявності відомостей про його розмір. У разі відсутності таких відомостей відповідний дохід не зазначається в цьому розділі декларації, однак може підлягати відображенню в інших розділах (така ситуація можлива, зокрема, у випадку отримання у спадщину нерухомості, якщо її грошова оцінка не проводилась. Додатково  див. відповідь на запитання 201 цих Роз’яснень). 

Доходи одного виду, отримані від одного джерела упродовж звітного періоду, вказуються однією сумою. Доходи різних видів, отримані від одного джерела, зазначаються окремо (пп. 3 п. 12 розділу IV Порядку № 449/21). Дохід одного виду (а саме: «Подарунок у грошовій формі», «Подарунок у негрошовій формі», «Благодійна допомога», «Інше»), отриманий з різних джерел, вказується як 1 об’єкт декларування, при цьому зазначаються всі джерела цього доходу (шляхом заповнення блоку полів «Інформація про джерело (джерела) доходу» та натискання кнопки «Зберегти»).

Лише в разі їх монетизації (виплати у грошовій формі) (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Ні.

Кошти, повернуті особі внаслідок розірвання договору (наприклад, купівлі-продажу), стороною якого вона є, для цілей декларування не є доходом.

Ні, такі кошти не є доходом для цілей декларування.

Кошти, оплачені суб’єктом декларування / членом його сім’ї на виконання договору, який пізніше визнаний судом недійсним, можуть підлягати відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації після повернення їх суб’єкту декларування / члену його сім’ї, за загальними правилами декларування об’єктів у цьому розділі декларації.

У декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї, сукупна вартість яких перевищує на останній день звітного періоду 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону).

В Україні діє презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Правовим наслідком недійсності правочину є двостороння реституція (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає право суб’єкта володіти, користуватися та розпоряджатися належними йому матеріальними благами на власний розсуд у межах закону.

Виходячи із загального поняття права власності, суб’єкт декларування не може реалізувати в повній мірі своє право щодо коштів, які підлягають поверненню йому внаслідок визнання судом правочину недійсним доти, поки вони не будуть зараховані на його банківський рахунок.

Так, з моменту державної реєстрації права власності на житло.

Вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність особи безоплатно або із знижкою відповідно до закону, а також сума державної підтримки на будівництво чи придбання доступного житла, яка надається особі відповідно до законодавства, є доходом (пп. 165.1.34 п. 165.1 ст. 165 ПК України, Довідник ознак доходів фізичних осіб, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4). 

Кошти, перераховані третій особі (наприклад, забудовнику) за тристоронніми договорами як частина вартості житла, яке придбавається суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї на умовах співфінансування, є доходом з моменту державної реєстрації права власності на житло, придбаного за такі кошти, та повинні бути відображені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Так, є доходом допомога українцям, які втратили роботу через війну (6 500 грн).

Ні, не є доходом «ковідна тисяча» (1 000 грн).

 Програма «єПідтримка» була ініційована наприкінці 2021 року для підтримки бізнесу, який найбільше постраждав під час пандемії коронавірусу (постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1272). На той час програма передбачала можливість отримання українцями, які пройшли повний курс вакцинації від COVID-19, 1000 грн. У разі невикористання (використання не в повному обсязі) протягом чотирьох місяців з дати зарахування допомоги невикористані кошти поверталися до загального фонду державного бюджету.

Соціальні виплати вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації (див. відповідь на запитання 134 цих Роз’яснень). 

Кошти в сумі 1000 грн, отримані в рамках Програми «єПідтримка», надавались виключно в безготівковій формі для придбання певних послуг чи товарів у суб’єктів господарювання (тобто з метою підтримки бізнесу державою), зараховувалися на спеціальний рахунок, не підлягали оподаткуванню, а в разі невикористання (використання не в повному обсязі) протягом визначеного строку поверталися до державного бюджету, отже такі кошти не були доходом для цілей декларування. 

З початком повномасштабної війни Програма «єПідтримка» переорієнтована на допомогу українцям, які втратили роботу через війну (до зазначеної вище постанови № 1272 внесено суттєві зміни).

Так, з березня 2022 року Програма «єПідтримка» передбачає можливість отримання деякими категоріями громадян державної допомоги у розмірі 6500 грн.

При цьому, на відміну від «ковідної тисячі», обмеження щодо подальшого використання допомоги у розмірі 6500 грн (зокрема, щодо цільового використання, можливості перерахування на інші поточні рахунки, зняття готівки) не встановлені.

Датою отримання такого доходу є дата зарахування коштів на рахунок отримувача.

Під час внесення інформації про таку допомогу до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, звітний період якої повністю або частково припадає на період дії воєнного стану, рекомендується:

• у полі  «Вид доходу» обрати позначку «Інше»;

• у полі «Зазначте, який саме» вказати «Допомога єПідтримка»;

• у полі «Джерело (джерела) доходу» обрати позначку «Інша фізична або юридична особа»;

• у полі «Тип особи» обрати позначку «Юридична особа, зареєстрована в Україні»;

• у полі «Код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» обрати позначку «Не відомо»;

• у полі «Найменування юридичної особи» зазначити «Кабінет Міністрів України».

! Відомості про банківську установу, у якій відкрито поточний рахунок для зарахування допомоги, підлягають відображенню у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації (див. відповідь на запитання 174 цих Роз’яснень).

Лише у разі отримання грошової компенсації її вартості.

«Пакунок малюка» є безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася живонароджена дитина, як у натуральній, так і грошовій формі у вигляді компенсації. 

Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати у грошовій формі.

Грошова компенсація вартості одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» є доходом у вигляді соціальної допомоги (соціальної виплати), відомості про яку підлягають декларуванню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. У полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «соціальна допомога».

Так (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Аліменти є власністю дитини, на яку вони виплачуються (ч. 1 ст. 179 СК України). 

Для відображення відомостей про дохід у вигляді аліментів на дитину, після зазначення загальної інформації про дохід, у полі «Інформація про особу, яка отримала дохід» необхідно зазначити відомості про дитину.

Ні.

Так.

Кошти, отримані як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (у тому числі суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих особі внаслідок заподіяння їй матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду) є доходом для цілей декларування (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону, пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України, п. 120 додатка 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4).

Ні, за певним винятком.

Внески, здійснені до виборчого фонду кандидата на пост Президента України, кандидата в народні депутати України, кандидата в депутати, кандидата на пост сільського, селищного, міського голови, за дотримання умов положень Виборчого кодексу України, не є доходами відповідних кандидатів.

Так само не є доходом невикористані кошти з виборчого фонду кандидата в народні депутати України, кандидата в депутати, кандидата на пост сільського, селищного, міського голови, повернені йому у розмірі, що не перевищує розміру власних коштів кандидата, внесених до його виборчого фонду.

! Повернені кошти з виборчого фонду кандидата в депутати, кандидата на пост сільського, селищного, міського голови, що перевищують розмір власних коштів такого кандидата, внесених до його виборчого фонду, відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації (додатково див. відповідь на запитання 154 цих Роз’яснень).

Ні, якщо витрати на рекламу суб’єкта декларування понесла політична партія, членом якої він є.

Так, якщо кошти на рекламу надала / рекламу повністю або частково оплатила інша третя особа (фізична чи юридична).

Беручи до уваги положення ст.ст. 1, 2, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 12, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про політичні партії в Україні», фінансування політичною партією політичної реклами, об’єктами якої є члени партії, не свідчить про отримання доходу (подарунку) фізичними особами – членами партії.

Водночас грошові кошти, надані суб’єкту декларування третьою особою (фізичною чи юридичною) для покриття (повністю або частково) витрат на рекламу (будь-якого виду) такого суб’єкта декларування, є подарунком, а отже, можуть підлягати декларуванню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за загальними правилами декларування подарунків (детальне роз’яснення декларування подарунків див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень; щодо змісту поняття «подарунок» див. у розділі 8 Методичних рекомендацій від 21.10.2022 № 13 «Щодо застосування окремих положень Закону України “Про запобігання корупції” стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції»).

Те ж саме стосується й ситуації, коли вартість реклами суб’єкта декларування третя особа оплатила безпосередньо розповсюджувачу або виробнику реклами, або коли розповсюджувач / виробник реклами надав рекламні послуги суб’єкту декларування (рекламодавцю) безкоштовно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

Так.

Чи подається ПСЗ у разі отримання колишнім учасником товариства виплати вартості його частки у статутному капіталі (у грошовій чи негрошовій формі) див. у відповіді на запитання 218 цих Роз’яснень.

Ні, як правило.

Не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження, якщо таке відшкодування або покриття витрат здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародних міжурядових організацій, коштів міжнародної технічної допомоги, а також коштів організатора (співорганізатора) заходу, для участі в якому особа перебуває у службовому відрядженні (абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону; п. 3 ч. 2 ст. 23 Закону).

Так само не декларується дохід у вигляді покриття третьою особою (наприклад, міжнародною організацією, державними органами іноземної держави тощо) витрат на участь суб’єкта декларування (члена його сім’ї) у заході (семінар, конференція, переговори тощо), що проводиться в іншому місті чи за кордоном (наприклад, оплата витрат на подорож до місця проведення заходу, проживання та харчування), за умови, що така поїздка оформлена у вигляді відрядження суб’єкта декларування чи члена його сім’ї.

Водночас, сума надміру витрачених [роботодавцем] коштів не може вважатися витратами на відрядження, вона є доходом та підлягає відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Як правило, розмір такого доходу відображається в довідці з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки відповідно до пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Приклад 1

Суб’єкт декларування на запрошення державного органу іноземної держави й за рахунок коштів сторони, що приймає, бере участь у заході, що проводиться на території цієї держави, з оформленням відрядження за місцем роботи суб’єкта декларування. Кошти, витрачені на оплату переїзду суб’єкта декларування, його харчування та проживання, а також інші пов’язані з поїздкою витрати (наприклад, сплата візового збору) не зазначаються у декларації.

Приклад 2

Член сім’ї суб’єкта декларування, який не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або прирівняною до осіб, уповноважених на виконання зазначених функцій, отримує компенсацію витрат на відрядження від свого роботодавця або оформляє за місцем роботи відрядження з метою участі у заході, проведення переговорів тощо. Кошти, отримані членом сім’ї від свого роботодавця як компенсація витрат на таке відрядження, або витрати, понесені стороною, яка приймає, для забезпечення відрядження члена сім’ї, не зазначаються в декларації суб’єкта декларування.

Ні.

У цілях декларування не вважаються доходом кошти, що виплачуються народним депутатам України для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі, їх статус визначається виключно законами України (ст. 78, п. 21 ч. 1 ст. 92 Конституції України).

Серед основних гарантій діяльності народних депутатів України передбачено фінансування видатків, пов’язаних з депутатською діяльністю. Так, народному депутату протягом усього строку виконання депутатських повноважень щомісяця відповідно до положень ст.ст. 23, 35 Закону України «Про статус народного депутата України» видаються кошти для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, у розмірі місячної заробітної плати народного депутата, що не підлягають оподаткуванню (ч. 4 ст. 32 Закону України «Про статус народного депутата України»). Кошти для відшкодування витрат на здійснення депутатських повноважень народний депутат України отримує з дня його обрання (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Право на отримання коштів для компенсації вартості проїзду та на відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, мають усі народні депутати України, а на отримання коштів для компенсації оренди житла або винайму готельного номера – народні депутати України, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Київ (ст.ст. 23, 32, 35 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Таким чином, народні депутати України отримують певні відшкодування, компенсації для покриття витрат відповідно до спеціального закону.

Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ (ст. 51 Бюджетного кодексу України). Власне, кошти на проїзд народними депутатами України усіма видами транспорту, кошти на оренду житла або винайм готельного номера передбачаються у витратах на забезпечення діяльності Верховної Ради України (ст.ст. 23, 35 Закону України «Про статус народного депутата України»).

Кошти, які відшкодовуються народному депутату України на здійснення депутатських повноважень (ст. 32 Закону України «Про статус народного депутата України»), відповідають розміру заробітної плати народного депутата України, але не входять до структури заробітної плати. Суми компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера (ст.ст. 23, 32, 35 Закону України «Про статус народного депутата України») встановлюються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік (та кошторисом Верховної Ради України – в разі його затвердження Верховною Радою України). Список народних депутатів України, яким видаються кошти на оренду житла та на винайм готельного номера, щокварталу публікується в газеті «Голос України» та щомісяця оприлюднюється на сайті Верховної Ради України.

Ні.

Працівник дипломатичної служби, направлений у довготермінове відрядження, крім заробітної плати, один раз на місяць отримує компенсаційні виплати та оплату певних витрат (ст.ст. 33, 34 Закону України «Про дипломатичну служб»).

Крім того, працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження, одноразово виплачується підйомна допомога (ст. 34 Закону України «Про дипломатичну службу»).

Складові, розмір, а також порядок розрахунку вищевказаних виплат визначається Кабінетом Міністрів України (постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 № 1288, від 17.04.2019 № 333, від 03.03.2021 № 174).

Компенсаційні виплати та оплата витрат (включаючи підйомну допомогу) не є складовою заробітної плати (ст.ст. 1, 33 Закону України «Про дипломатичну службу» та пп. «в» п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100).

Норми і гарантії в оплаті праці, до яких відносяться також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень є мінімальними державними гарантіями і не відносяться до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 165.1.11. п. 165.1 ст. 165 ПК України).

Не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження, якщо таке відшкодування або покриття витрат здійснюється за рахунок, зокрема, коштів державного бюджету (п. 3 ч. 2 ст. 23, п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону).

Ні.

Водночас відомості про такі кошти підлягатимуть відображенню у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації за умов, визначених у відповіді на запитання 175 цих Роз’яснень.

Сума кредиту, прощена (анульована) банком, є доходом.

Відсотки, комісія та/або штрафні санкції (пеня), які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходом.

Аналогічний підхід застосовується і під час реструктуризації боргу: якщо під час реструктуризації зменшено суму тіла кредиту, така різниця є доходом для цілей декларування. У разі, якщо зменшено суму відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій, комісії – така сума не є доходом для цілей декларування. 

Доходами можуть бути додаткові блага, унаслідок отримання яких фінансове або матеріальне становище суб’єкта декларування чи членів його сім’ї покращилося. Отримання основної суми кредиту, яку надалі за рішенням банку суб’єкт декларування чи член його сім’ї не повинні повертати, є доходом, оскільки завдяки цим коштам покращується фінансове становище особи, у неї з’являється можливість, наприклад, здійснити видатки, які інакше вона не могла б зробити. Водночас скасовані відсотки за користування кредитом таким доходом не є, оскільки відповідні кошти суб’єкт декларування або член його сім’ї фактично не отримували.

Така позиція підтверджується регулюванням у податковій сфері та судовою практикою. Так, до доходу віднесено, зокрема, основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас у разі якщо відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Так, якщо такі кошти включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, кошти, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї упродовж звітного періоду у формі кешбеку, бонусів у грошовій формі від банківських чи інших фінансових установ, зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, якщо такі кошти включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо (ознака доходу «126») або інший дохід (ознака доходу «127»). Так, зазначені кошти, отримані з одного джерела, сумуються за відповідною ознакою.

Наприклад, у разі отримання упродовж звітного року коштів у вигляді кешбеку на банківську картку як інший дохід у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації слід зазначити загальну суму таких коштів, отриманих упродовж року з одного джерела (наприклад, від однієї банківської установи).

Інформація про суми загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків міститься у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Ні.

Кошти, отримані суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї як часткове повернення раніше витрачених коштів на сплату податку на додану вартість чи іншого податку в іноземній країні, не є доходом для цілей декларування та не зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Ні.

Право платника на податкову знижку передбачене ст. 166 ПК України. Податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати.

У декларації зазначаються відомості про отриману заробітну плату, включно з податками і зборами. Тому кошти, отримані як податкова знижка відповідно до ст. 166 ПК України, не є доходом для цілей декларування та не зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як окремий об’єкт декларування.

Так, в тій частині вартості путівки, яка оплачена відповідним фондом, профспілкою. 

Одним із видів доходу є вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, отриманої декларантом та/або членами його сім’ї за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, професійної спілки. 

Дані щодо вартості наданої путівки, як правило, містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (довідка за формою 4ДФ, яку можна безкоштовно отримати особисто в територіальних органах Державної податкової служби України або онлайн в електронному кабінеті за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua. 

Такий дохід має ознаку 156 «Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, які надаються платнику податку професійною спілкою та/або роботодавцем» (Довідник ознак доходів фізичних осіб, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4).

Якщо дані про вартість такої путівки в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків відсутні, рекомендуємо за відповідною інформацією звертатись до органів соціального захисту населення або до відповідної профспілки. 

Якщо зазначені відомості суб’єкту декларування не вдалось отримати, рекомендуємо повідомити цей факт Національному агентству через персональний електронний кабінет.

Так.

Соціальні виплати вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації (див. відповідь на запитання 134 цих Роз’яснень).

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Так, фінансове забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб за рахунок бюджетних коштів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства. Заходи щодо забезпечення прийому, проїзду, розміщення та облаштування вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Механізм надання такої грошової допомоги визначався із 07.10.2014 Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, а з 22.03.2022 Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332. 

Вказана грошова допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії, і виплачується на поточний банківський рахунок особи за рахунок коштів державного бюджету, а отже є монетизованою соціальною виплатою (соціальною допомогою). 

Отже, грошова допомога для покриття витрат на проживання (грошова допомога на проживання) підлягає відображенню в декларації за загальними правилами. 

Датою отримання такого доходу є дата зарахування коштів на рахунок отримувача.

Під час внесення інформації про таку допомогу до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, звітний період якої повністю або частково припадає на період дії воєнного стану, рекомендується:

• у полі  «Вид доходу» обрати позначку «Інше»;

• у полі «Зазначте, який саме» вказати «Допомога на проживання»;

• у полі «Джерело (джерела) доходу» обрати позначку «Інша фізична або юридична особа»;

• у полі «Тип особи» обрати позначку «Юридична особа, зареєстрована в Україні»;

• у полі «Код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» обрати позначку «Не відомо»;

• у полі «Найменування юридичної особи» зазначити «Кабінет Міністрів України».

Ні, якщо виплата матеріальної допомоги за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) або міжнародної організації  повністю або частково припадає на період дії воєнного стану (п. 2-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону).

Такі виплати можуть здійснюватись за рахунок коштів Всесвітньої продовольчої програми ООН, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, коштів ЮНІСЕФ, Місії Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні тощо. 

! Зазначене правило застосовується для заповнення тих декларацій, звітний період яких повністю або частково припадає на період дії воєнного стану.

Так.

Компенсація витрат, що пов’язана з безоплатним тимчасовим розміщенням (перебуванням) внутрішньо переміщених осіб, передбачена Порядком компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333. 

Така компенсація є доходом для цілей декларування і підлягає відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. 

Під час внесення інформації про таку допомогу до розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, звітний період якої повністю або частково припадає на період дії воєнного стану, рекомендується:

• у полі  «Вид доходу» обрати позначку «Інше»;

• у полі «Зазначте, який саме» вказати «Компенсація витрат за безоплатне тимчасове  розміщення (перебування) ВПО»;

• у полі «Джерело (джерела) доходу» обрати позначку «Інша фізична або юридична особа»;

• у полі «Тип особи» обрати позначку «Юридична особа, зареєстрована в Україні»;

• у полі «Код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» обрати позначку «Не відомо»;

• у полі «Найменування юридичної особи» зазначити «Кабінет Міністрів України».

Вказувати нараховану заробітну плату (посадовий оклад, інші виплати) разом з податками та обов’язковими зборами, отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Під заробітною платою слід розуміти посадовий оклад та інші виплати (премії, надбавки тощо), які виплачуються (надаються) у зв’язку з трудовими відносинами, крім коштів для відшкодування або покриття витрат на відрядження (додатково див. відповіді на запитання 143 та 144-1 цих Роз’яснень).

Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 Конституції України).

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку на доходи фізичних осіб відповідно до умов трудового договору (контракту), належать до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, який є базою оподаткування (п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України).

Податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Роботодавець при кожній виплаті заробітної плати зобов’язаний повідомити працівника про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці, до яких належать загальна сума заробітної плати із розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань із заробітної плати, сума заробітної плати, що належить до виплати (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»).

Тобто із загальної суми заробітної плати фактично й відбуваються відрахування, у тому числі нараховується, утримується та сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Отже, у декларації зазначаються відомості про отриману заробітну плату, включно з податками і зборами.

! Відомості про нараховану, але не виплачену у звітному періоді заробітну плату (інші платежі) зазначаються у декларації наступного звітного періоду (в якому вона була фактично виплачена).

У декларації відображається загальна сума коштів, отриманих суб’єктом декларування / членом його сім’ї внаслідок припинення права власності (відчуження, погашення цінних паперів тощо) на цінні папери, а не інвестиційний прибуток.

Припинення права власності на цінні папери може відбуватися внаслідок їх відчуження (продажу, дарування, міни тощо) або погашення (переважно це стосується боргових цінних паперів).

Для цілей оподаткування інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу (абз. 1 пп. 170.2.2 п. 170.2. ст. 170 ПК України).

Однак для цілей декларування доходом є вся сума коштів, яку особа отримала після відчуження або погашення цінного папера (пакета цінних паперів), включаючи податки і збори, комісії банків, ліцензованих брокерів, депозитарних установ тощо.

Приклад 1

Суб’єкт декларування у 2021 році придбав 100 акцій загальною вартістю 100 000 грн за 50 000 грн. У звітному році суб’єкт декларування відчужив ці акції за 150 000 грн. Отриманий дохід для цілей декларування від продажу цінних паперів склав 150 000 грн, саме цю суму слід відобразити у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за відповідний звітний період.

Приклад 2 

Декларант придбав 104 облігації внутрішньої державної позики, номінальною вартістю 1000 грн кожна, за 96 200 грн (тобто з дисконтом).

Погашення облігацій відбулось за номінальною вартістю. Комісія банку-первинного дилера склала 500 грн. У цій ситуації у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації слід відобразити дохід у розмірі 104 000 грн.

Потрібно суму кожного нарахування процентів за певний період (зазвичай за місяць), включаючи податки і збори, конвертувати у гривню за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичної виплати процентів (якщо за умовами депозитного договору проценти щомісяця виплачуються вкладнику) / нарахування процентів банком (якщо за договором проценти додаються до тіла депозиту), потім визначити їхній сукупний розмір, отриманий за звітний період в одному банку, і зазначити в декларації цю загальну суму процентів.

Дохід у вигляді процентів, нарахованих за кількома вкладами, поміщеними в один банк, зазначається в декларації сукупно.

Дохід у вигляді процентів, нарахованих за вкладами, поміщеними в різні банки, зазначається в декларації окремо.

Для отримання детальної інформації щодо нарахованих (виплачених) процентів радимо звернутись до банку, в якому розміщено вклад.

Додатково див. відповідь на запитання 202 цих Роз’яснень. 

Приклад 1

01.02.2020 банк нарахував проценти за січень у сумі 50 євро; 15.02.2020, після утримання податків і зборів, банк (у готівковій чи безготівковій формі) фактично виплатив вкладнику 40,25 євро процентів за січень. Курс гривні щодо євро станом на 15.02.2020 становив 26,5872 грн/євро, тобто 50 × 26,5872 = 1 329,36 грн – конвертована сума виплачених (отриманих) процентів за січень. За аналогічною схемою слід конвертувати проценти за весь період, на який було розміщено вклад, і зазначити в декларації їхній сукупний розмір. 

Приклад 2

За умовами депозитного договору проценти щомісяця капіталізуються та додаються до тіла депозиту. 01.07.2021 банк нарахував проценти за червень у сумі 3,73 долара США; цього ж дня банк утримав ПДФО та військовий збір. 02.07.2021 банк виплатив вкладнику проценти на рахунок в сумі 3 долара США. Курс гривні щодо долара США на 02.07.2021 становив 2736,3841 грн/дол. США, отже 3,73 × 27,3841 = 102,1427 грн – конвертована сума отриманих процентів за січень. За аналогічною схемою слід конвертувати проценти за весь звітний період і зазначити в декларації їхній сукупний розмір.

Подарунки – якщо їхній розмір / вартість перевищує 5 ПМ. Всі інші доходи – незалежно від розміру.

Професійні спілки в України мають право виплачувати членам профспілки матеріальну (грошову) допомогу, інші виплати з коштів профспілки (наприклад, у зв’язку з реєстрацією шлюбу, народженням дитини, задля покриття витрат на оздоровлення, лікування, поховання членів сім’ї, до дня народження / ювілею тощо), оплачувати путівки на санаторно-курортне лікування, відпочинок, туристичні подорожі. Крім того, профспілки можуть купувати та дарувати своїм членам (наприклад, з нагоди державних, релігійних свят, ювілейних дат) подарунки, в тому числі сувенірну продукцію, подарункові сертифікати, квитки на культурно-масові заходи тощо.    

Члени виборних органів профспілкових органів, їх керівники (які не звільнені від основної роботи) також можуть одержувати за роботу у профспілці винагороду. 

Такі виплати, подарунки є доходом для цілей декларування та підлягають (подарунки – можуть підлягати) відображенню у декларації за загальними правилами (див. відповідь на запитання 133 цих Роз’яснень). 

Дані щодо розміру таких доходів / вартості подарунків, наданих путівок, як правило, містяться у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (довідка за формою 4ДФ, яку можна безкоштовно отримати особисто в територіальних органах Державної податкової служби України або онлайн в електронному кабінеті за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua). 

Такі доходи можуть мати ознаки 160 «Вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує встановленого розміру мінімальної заробітної плати», 167 «Виплати чи відшкодування, які здійснюються професійними спілками своїм членам», 156 «Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, які надаються платнику податку професійною спілкою та/або роботодавцем» або інші (Довідник ознак доходів фізичних осіб, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4).

! За загальним правилом суб’єкти декларування мають право отримувати від третіх осіб подарунки, вартість яких одноразово не перевищує двох ПМ, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох ПМ, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки (ст. 23 Закону). Однак отримання зазначених вище виплат є правом особи, яке зумовлено її членством у профспілці та яке мають всі члени профспілки, згідно з чинним в Україні законодавством, яке регулює діяльність профспілок. Такі виплати не носять індивідуального (персонального) характеру, а можуть отримуватись будь-яким членом профспілки, який відповідає встановленим критеріям надання відповідних виплат, тобто вони є загальнодоступними для всіх членів профспілки. За таких обставин отримання зазначених вище виплат не є порушення ст. 23 Закону.

Відомості про подарунок (за умови перевищення порогу для декларування) або матеріальну допомогу, обумовлену певною подією (наприклад, збір коштів на лікування), отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї від декількох осіб (групи осіб), якщо встановити частку кожного неможливо, зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як один об’єкт декларування. Слід також вказати його вид, вартість (сукупний розмір), а також усіх осіб, які є джерелами цього доходу.

Приклад 1

Суб’єкту декларування у звітному періоді батьки подарували автомобіль вартістю 850 000 грн, і йому не відомий розмір внеску кожного з батьків до загальної вартості автомобіля.

У цьому випадку у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації необхідно зазначити один раз відомості про отриманий дохід у вигляді подарунка у негрошовій формі вартістю 850 000 грн, а у блоці полів «Інформація про джерело (джерела) доходу» вказати відомості про обох батьків.

Відомості про автомобіль слід також відобразити у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації (за умови його перебування у власності на кінець звітного періоду) та додатково вказати відомості про правочин, на підставі якого набуто право на майно – договір дарування – у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації (незалежно від того, чи перебуває автомобіль у власності суб’єкта декларування на кінець звітного періоду). У разі його відчуження у звітному періоді – відомості про обидва правочини, на підставі яких набуто та припинено право власності на майно.

Приклад 2

Член сім’ї суб’єкта декларування у звітному періоді отримав від 10 осіб (відомості про яких відомі) однією загальною сумою 20 000 грн як матеріальну допомогу на лікування. При цьому члену сім’ї суб’єкта декларування не відомий внесок кожного з осіб до цієї суми. Відомості про такий дохід підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як один об’єкт. У декларації слід:

• у полі «Вид доходу» обрати «Інше», у полі «Зазначте, який саме» вказати «матеріальна допомога»;

• у полі «Розмір (вартість), грн» – 20 000 грн;

• у блоці полів «Інформація про джерело (джерела) доходу» вказати відомості про всіх осіб, від яких отримано цей дохід;

• у блоці полів «Інформація про особу, яка отримала дохід» – відомості про члена сім’ї.

Разом з тим, якщо частка конкретної особи у загальній сумі переданих коштів відома (наприклад, 1 000 грн), відомості про дохід від цієї особи підлягають декларуванню окремо (із зазначенням суми та джерела доходу). Інша частина від загальної суми переданих коштів (тобто 19 000 грн) підлягає декларуванню як один об’єкт.

Тобто у декларації підлягають відображенню 2 об’єкти:

1 – від особи, розмір внеску якої відомий,

2 – від осіб, розмір внеску кожного з яких не відомий. 

Якщо сума разово отриманого суб’єктом декларування доходу від одного джерела перевищує 50 ПМ (113500 грн для 2021 року, 124050 грн для 2022 року, 134200 грн для 2023 року), відомості про правочин необхідно додатково вказати у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

! Суб’єкт декларування повинен володіти підтвердними документами, що обумовлюють наявність підстав для отримання такої допомоги, а також її фактичного отримання.

Ні, якщо такий рух коштів не призвів до отримання членом сім’ї окремого виду доходу (подарунку, аліментів тощо). 

Рух коштів сам по собі у готівковій або безготівковій формі між суб’єктом декларування та членами його сім’ї, відомості про яких зазначені в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, не вважається доходом / видатком для цілей декларування та не підлягає відображенню в розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відповідно.

Водночас якщо такі кошти є самостійним видом доходу (наприклад, подарунком, аліментами), відомості про нього мають бути відображені у декларації. 

! У разі руху грошових коштів між суб’єктом декларування та особами, відомості про яких не зазначено в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, такі грошові кошти підлягають декларуванню на загальних підставах, незалежно від наявності родинного зв’язку.

Приклад 1

Суб’єкт декларування подарував особі, відомості про яку містяться у  розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, 20 000 грн до Дня народження. 

В такому разі у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації слід відобразити дохід члена сім’ї, бо розмір подарунка у грошовій формі перевищує 5 ПМ (11350 грн для 2021 року, 12405 грн для 2022 року, 13420 грн для 2023 року). 

Відомості про видаток суб’єкта декларування у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації не зазначається, бо його розмір не перевищує 50 ПМ (113500 грн для 2021 року, 124050 грн для 2022 року, 134200 грн для 2023 року).

Приклад 2

Декларант офіційно сплачує аліменти дитині, відомості про яку відображено в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації.

У такому разі у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації слід відобразити відомості про дохід члена сім’ї (дитини) у вигляді аліментів.

Так.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву, складової частиною якого є ДФТГ, здійснюється за рахунок і в межах коштів, зокрема, місцевих бюджетів, у тому числі шляхом затвердження цільових програм (ст.ст. 3, 4, 23 Закону України «Про основи національного спротиву», п. 22 ч. 1 ст. 26, п. 16 ч. 1 ст. 43, ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За загальним правилом грошові виплати, які здійснюються, зокрема, за рахунок коштів місцевого бюджету, є доходом.

Фінансова (матеріальна тощо) допомога, виплачена суб’єкту декларування / члену його сім’ї – члену ДФТГ у грошовій формі за рахунок коштів місцевого бюджету, є доходом та повинна бути відображена у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. Для цього у полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «Фінансова (матеріальна тощо) допомога членам ДФТГ» та зазначити інші відомості про джерело (джерела) доходу.

Що робити, якщо така інформація не відома та не може бути відома, не може бути отримана суб’єктом декларування / членами його сім’ї з офіційних джерел – див. відповіді на запитання 56, 58 цих Роз’яснень.

Так.

У декларації зазначаються відомості про доходи, які суб’єкт декларування або члени його сім’ї отримали упродовж звітного періоду (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону). 

Сім’ям загиблих або померлих внаслідок поранення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану»).

Розмір доходу визначається розміром виплаченої частки такої допомоги, яка припадає на суб’єкта декларування / члена його сім’ї – отримувача допомоги, відомості про який підлягають декларуванню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. У полі «Вид доходу» необхідно обрати позначку «Інше» і зазначити «Одноразова грошова допомога сім’ям загиблих (померлих) військовослужбовців тощо».

У декларації за звітний період необхідно вказувати лише ту частину грошової допомоги, яка була отримана декларантом та/або членами його сім’ї у відповідному звітному періоді. Відомості про інші частини грошової допомоги, виплачені у наступних звітних періодах, відображаються у деклараціях за наступні звітні періоди. 

! Якщо розмір разової виплати частини грошової допомоги, отриманої службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або суб’єктом декларування, який займає посаду, пов’язану з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, перевищує 50 ПМ, то таким особам слід подати ПСЗ за ознакою отримання доходу.