ХІV. Грошові активи

У декларації зазначаються грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї, сукупна вартість яких перевищує 50 ПМ станом на останній день звітного періоду (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону).

Грошовими активами є:

• готівкові кошти;

• кошти, розміщені на банківських рахунках (незалежно від типів рахунків та дати їх відкриття);

• готівкові кошти, які зберігаються у банку;

• внески до кредитних спілок;

• внески до інших небанківських фінансових установ, у тому числі до інститутів спільного інвестування (згідно із Законом України «Про інститути спільного інвестування» такими інститутами є корпоративний фонд та пайовий фонд, створений компанією з управління активами);

• кошти,  позичені третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем);

• поворотна фінансова допомога, надана третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є надавачем);

• активи у дорогоцінних (банківських) металах;

• електронні гроші;

• інші грошові активи (у декларації необхідно зазначити, які саме активи).

! Грошові активи суб’єкта декларування та членів його сім’ї в цілях визначення, чи перевищують вони поріг декларування, не сумуються (пп. 1 п. 13 розділу ІV Порядку № 449/21).

Якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї грошових активів не перевищує 50 ПМ, такі активи не зазначаються в декларації (пп. 2 п. 13 розділу ІV Порядку № 449/21).

Відомості про грошові активи зазначаються в декларації окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членів його сім’ї.

Службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, вказують у декларації також грошові активи, які є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Такі відомості не зазначаються в декларації, якщо відповідні об’єкти належать на праві власності юридичній особі, зазначеній у п. 5-1 ч. 1 ст. 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (додатково див. відповідь на запитання 71 цих Роз’яснень).

Приклад 1

Станом на 31 грудня звітного року в суб’єкта декларування були наявні готівкові кошти (незалежно від місця їх зберігання) в розмірі 30 ПМ та кошти на банківських рахунках в розмірі 25 ПМ. Такі кошти зазначаються в декларації (окремо за кожним видом активу), оскільки їхня сукупна вартість перевищує 50 ПМ.

Приклад 2

Станом на 31 грудня звітного року в суб’єкта декларування були наявні готівкові кошти (незалежно від місця їх зберігання) в розмірі 30 ПМ. А у члена його сім’ї – кошти на банківських рахунках в розмірі 25 ПМ. Такі кошти не зазначаються в декларації, оскільки вартість грошових активів кожного не перевищує 50 ПМ.

До банківських металів належать золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (пп. «г» п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Так, якщо ці кошти вносив суб’єкт декларування або член його сім’ї.

Відомості про кошти, внесені суб’єктом декларування, членом його сім’ї при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави (ст. 182 КПК України), підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації за умов, визначених у відповіді на запитання 156 цих Роз’яснень.

Одночасно у такому випадку у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації зазначаються відомості про банківську установу, в якій відкрито відповідний рахунок суду.

! Кошти, внесені при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, не є видатком. Повернуті після припинення дії запобіжного заходу кошти не є доходом.

Так, у розділі 12 «Грошові активи» декларації.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦК України).

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України). 

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦК України).

Кошти, які надані довірителем повіреному для вчинення дій від імені довірителя, не переходять у власність повіреного, тому відомості про них не відображаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, однак відображаються у розділі 12 «Грошові активи» декларації як такі, що перебувають у володінні (за умови перевищення порогу декларування цього розділу). Додатково див. відповідь на запитання 156 цих Роз’яснень.

Приклад

Суб’єкт декларування / член його сім’ї передав кошти третій особі для придбання автомобіля на ім’я суб’єкта декларування / члена сім’ї. Третя особа автомобіль не придбала, але кошти не повернула на кінець звітного періоду.

У такому випадку передана сума коштів підлягає декларуванню у розділі 12 «Грошові активи» декларації на загальних підставах, тобто як кошти, які перебувають на праві власності, оскільки вони є власністю довірителя (суб’єкта декларування / члена його сім’ї).

У випадку набрання законної сили рішенням суду за віндикаційним позовом та виконання такого рішення відповідачем (повіреним) повернуті законному володільцю (довірителю) кошти не будуть його доходом для цілей декларування.

Інформація про грошові активи зазначається станом на кінець звітного періоду (пп. 3 п. 13 розділу ІV Порядку № 449/21).

У декларації зазначаються ті грошові активи, у тому числі готівкові кошти, суб’єкта декларування або членів його сім’ї, які наявні в них станом на останній день звітного періоду (за умови перевищення встановленого Законом порогу декларування для таких об’єктів).

Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї упродовж звітного періоду отримав грошові активи, але станом на останній день звітного періоду вони в нього відсутні, такі активи не відображаються в розділі 12 «Грошові активи» декларації, але зазначаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації (крім позики, кредиту, поворотної фінансової допомоги). Крім того, видатки, здійснені суб’єктом декларування у звітному періоді, повинні бути відображені у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації (якщо розмір видатку перевищує 50 ПМ).

Так, якщо розмір наявних станом на кінець звітного періоду грошових активів (у тому числі за рахунок отриманих у звітному періоді доходів) перевищує встановлений законом поріг декларування  (див. відповідь на запитання 156 цих Роз’яснень). 

Ні, за загальним правилом.

Так, якщо це позика. 

У разі набрання законної сили рішенням суду, яким на користь суб’єкта декларування або члена його сім’ї стягнено кошти внаслідок завданої їм шкоди, чи з інших підстав, не пов’язаних із невиконанням умов договору, і такі кошти не були отримані декларантом / членом його сім’ї у звітному періоді, то вони не підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації.

Однак, якщо це кошти суб’єкта декларування / члена його сім’ї, позичені третім особам або надані їм як поворотна фінансова допомога, і ці кошти не сплачені третіми особам, хоч строк сплати настав відповідно до умов правочину або за рішенням суду, то відомості про такі кошти зазначаються у розділі 12 «Грошові активи» декларації за умов перевищення порогу декларування (див. відповідь на запитання 163 цих Роз’яснень).

Ні, крім коштів, позичених третій особі або наданих їй як поворотна фінансова допомога, відомості про які зазначаються в розділі 12 «Грошові активи» декларації за умов перевищення порогу декларування.

Додатково див. відповіді на запитання 156 та 159 цих Роз’яснень.

Приклад 1

Суб’єкт декларування у звітному періоді (2021 році) продав автомобіль вартістю 800 000 грн, з яких фактично отримав 200 000 грн. Відомості про отримані 200 000 грн відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2021 рік та додатково у розділі 12 «Грошові активи» декларації (за умови їх залишку станом на останній день звітного періоду). У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації необхідно вказати відомості про правочин – договір купівлі-продажу транспортного засобу, на підставі якого припинилося право власності на автомобіль. Відомості про наявну заборгованість покупця у розмірі 600 000 грн у декларації звітного періоду не зазначаються, їх перерахування стане доходом відповідного звітного періоду, відомості про них підлягатимуть відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відповідного звітного періоду.

Приклад 2

Суб’єкт декларування у 2020 році позичив кошти у розмірі 1 000 000 грн, які мали бути повернуті йому у 2021 році, але станом на 31.12.2021 не були повернуті. Відомості про ці кошти підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації як кошти, позичені третій особі.

Так, у розділі 12 «Грошові активи» декларації зазначаються відомості про кошти, позичені третім особам або надані їм як поворотна фінансова допомога, за умов, визначених у відповіді на запитання 156 цих Роз’яснень. 

Додатково див. відповідь на запитання 161 цих Роз’яснень.

При визначенні розміру активу слід врахувати рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічний підхід слід застосовувати й до декларування відомостей у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування / члена його сім’ї, які виникли внаслідок укладених договорів кредиту (позики). Розмір таких зобов’язань слід зазначати з урахуванням рішення суду, що набрало законної сили.

Так, у розділі 12 «Грошові активи» декларації, крім коштів, вимоги за якими вважаються погашеними станом на кінець звітного року. 

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Суб’єкт декларування, який є акцептованим кредитором банку, що перебуває у стані ліквідації, повинен зазначати у розділі 12 «Грошові активи» декларації відомості про кошти у сумі, визначеній Фондом.

Щоб задовольнити вимоги акцептованих кредиторів, Фонд або уповноважена особа Фонду формує ліквідаційну масу банку та продає його активи. Якщо ж у банку недостатньо майна для виплати коштів всім кредиторам, незадоволені вимоги вважаються погашеними, що, однак, не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов’язаної з банком особи.

Отже, не підлягають відображенню в декларації відомості про кошти, вимоги за якими вважаються погашеними станом на кінець звітного року. Погашеними вважаються вимоги, які банк не може задовольнити через нестачу коштів та активів.

Якщо суб’єкту декларування або членам його сім’ї було видано ощадну книжку і відкрито компенсаційний рахунок в Ощадному банку України, то залишок коштів на такому рахунку підлягає декларуванню в розділі 12 «Грошові активи» декларації, у випадку якщо сукупна вартість усіх наявних станом на останній день звітного періоду в суб’єкта декларування або члена його сім’ї (окремо у кожної особи) грошових активів перевищує 50 ПМ. 

Наприклад, якщо у суб’єкта декларування є кошти на ощадній книжці в розмірі 10 ПМ, а також інші грошові активи в розмірі 40 ПМ, їх необхідно відобразити в декларації, оскільки сумарно це становитиме 50 ПМ (додатково див. відповідь на запитання 156 цих Роз’яснень).

Заощадження громадян, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, відновлювалися у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1,05 грн – станом на 1 жовтня 1996 року.

Так, зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, встановлені Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України».

Відповідно до положень вищезазначеного Закону установи Ощадного банку України протягом грудня 1996 року – березня 1997 року проводили одноразову індексацію вкладів громадян, на проіндексовану суму видавалася ощадна книжка. Компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень проводилася їх власникам починаючи з 1997 року в грошовій (готівковій чи безготівковій) формі через установи Ощадного банку України після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку, а також в інших формах згідно із законодавством.

Отже, якщо в особи був вклад в Ощадбанку СРСР на певну суму в карбованцях, потім ця сума була проіндексована Ощадбанком України і на ім’я вкладника відкрито компенсаційний рахунок на суму індексації вкладу в гривні, то значення для цілей декларування має тільки сума залишку на такому компенсаційному рахунку. Для отримання відповідної інформації радимо звертатись до Ощадного банку України.