ІІІ. Члени сім’ї суб’єкта декларування

Членами сім’ї суб’єкта декларування є (ст. 1 Закону, примітка до ст. 46 Закону):

1) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік / дружина) станом на останній день звітного періоду, – незалежно від спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;

2) діти суб’єкта декларування до досягнення ними повноліття, незалежно від їх спільного проживання із суб’єктом декларування упродовж звітного періоду;

3) будь-які особи, які станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації:

• спільно проживали;

• були пов’язані спільним побутом;

• мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування. Наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (використовують) житло, проживають в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо.

! Особливості зазначення інформації про членів сім’ї суб’єкта декларування у декларації при звільненні наведені у відповіді на запитання 48 цих Роз’яснень.

Членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, є будь-які особи, які проживали спільно з суб’єктом декларування, були пов’язані спільним побутом, мали з ним взаємні права та обов’язки станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування, але не перебували у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вказаних вище ознак, для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування (наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (використовують) житло, проживають в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо).

Приклад

У 2023 році суб’єкт декларування сукупно не менше 183 днів проживав, вів спільне господарство, мав взаємні права та обов’язки з батьками, а весь грудень 2023 року (тобто впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) проживав окремо від батьків, вів спільне господарство, мав взаємні права та обов’язки з особою, з якою не перебував у шлюбі.

За таких обставин у декларації за 2023 рік членами сім’ї суб’єкта декларування мають бути зазначені батьки та особа, з якою він спільно проживав весь грудень 2023 року (тобто впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду), був пов’язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов’язки, але не перебував у шлюбі.

Положення Закону про те, що членами сім’ї є особи, які сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації, спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування, не може бути застосоване до декларації при звільненні, оскільки така декларація охоплює період часу поточного року. 

Тобто у декларації при звільненні членами сім’ї суб’єкта декларування є відповідні особи, які впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду,  спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування.

! Вказане тут правило не застосовується до декларації при звільненні, яка охоплює весь звітний рік (з 01 січня до 31 грудня включно), тобто до декларації, поданої особою, яка звільняється або іншим чином припиняє діяльність 31 грудня (детальніше див. відповідь на запитання 5 цих Роз’яснень).

Якщо шлюб було припинено у звітному періоді, то при вирішенні цього питання слід зважати на термін «члени сім’ї», зазначений у ст. 1 Закону, примітці до ст. 46 Закону.

Приклад 1

Шлюб розірвано у звітному періоді (тобто станом на кінець цього періоду чоловік та жінка не є подружжям). Колишнє подружжя після розлучення жодних стосунків не підтримувало та проживало окремо один від одного.

У такому випадку колишній чоловік / дружина не є членом сім’ї суб’єкта декларування – незалежно від того, протягом якого часу у звітному періоді тривав шлюб. 

Аналогічно у разі смерті одного з подружжя або оголошення його померлим у звітному періоді (правило про «183 дні» в такому випадку не застосовується).

Приклад 2

Шлюб розірвано у звітному році. Після розлучення колишнє подружжя проживало разом, було пов’язано спільним побутом, мало взаємні права і обов’язки, у тому числі весь грудень звітного року.

У такому випадку колишній чоловік / дружина є членом сім’ї суб’єкта декларування як особа, яка спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, оскільки має ознаки члена сім’ї.

Приклад 3

Шлюб розірвано у звітному році. Після розлучення колишній чоловік та дружина проживали разом, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки сукупно не менше 183 днів протягом звітного року. З 30 листопада звітного року (у тому числі 31 грудня) не проживали разом,  не були пов’язані спільним побутом, не мали взаємних прав і обов’язків.

У такому випадку колишній чоловік / дружина є членом сім’ї суб’єкта декларування, оскільки були наявні ознаки членів сім’ї більше ніж 183 дні упродовж звітного року.

Дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються у декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону). Тому суб’єкт декларування повинен вказати у відповідних розділах декларації відомості про всі об’єкти, що належать колишньому чоловікові / дружині та якими суб’єкт декларування володів, користувався не менше половини днів протягом звітного періоду, навіть якщо такий чоловік / дружина більше не є членом сім’ї суб’єкта декларування.

Тільки за умови, якщо дитина спільно проживала, була пов’язана спільним побутом, мала взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом звітного року або станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду).

Ні.

Відомості про померлу особу не підлягають відображенню у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» декларації, в тому числі за умови, якщо така особа сукупно не менше 183 днів протягом року спільно проживала, була пов’язана спільним побутом, мала взаємні права та обов’язки із суб’єктом декларування (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних).

Об’єкти декларування, які на будь-якому речовому праві належали померлій особі, не підлягають відображенню у декларації, крім випадків:

• набуття суб’єктом декларування або членом його сім’ї (тобто родичами померлої особи) права власності на такі об’єкти в порядку спадкування;

• володіння, користування суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї об’єктами, які належали померлій особі, не менше половини днів протягом звітного періоду або станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду).

Так.

Якщо особи:

• не укладали шлюбу;

• сукупно не менше 183 днів протягом року спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки (крім тих, які не мають характеру сімейних);

• весь грудень (у тому числі 31 грудня) проживали окремо,

такі особи вважаються членами сім’ї.

Ні.

До членів сім’ї суб’єкта декларування належать неповнолітні діти саме суб’єкта декларування, навіть за умови окремого від нього проживання (ст. 1 Закону).

Неповнолітньою дитиною суб’єкта декларування в такому випадку вважається:

1) неповнолітня дитина, біологічним батьком чи матір’ю якої є суб’єкт декларування (рідні діти);

2) неповнолітня дитина від попереднього шлюбу чоловіка або дружини суб’єкта декларування, яку такий суб’єкт усиновив (удочерив).

Неповнолітня дитина від попереднього шлюбу чоловіка або дружини суб’єкта декларування, яка не є його рідною дитиною та не була ним усиновлена, може вважатися його членом сім’ї лише за умови спільного проживання, пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків із суб’єктом декларування сукупно протягом не менше 183 днів протягом звітного року або станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду). За відсутності таких умов вона не є членом сім’ї суб’єкта декларування (щодо особливостей зазначення інформації про членів сім’ї суб’єкта декларування у декларації при звільненні див. відповідь на запитання 48 цих Роз’яснень).

Закон не передбачає обов’язку суб’єкта декларування звертатися до суду для встановлення факту спільного проживання.

Водночас, щоб особа вважалася членом сім’ї суб’єкта декларування для цілей декларування, вона повинна проживати спільно із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації, а також одночасно бути пов’язаною спільним побутом та взаємними правами і обов’язками із суб’єктом декларування (ст. 1, примітка до ст. 46 Закону). Це не стосується дружини / чоловіка суб’єкта декларування, його неповнолітніх дітей, які є членами сім’ї незалежно від наявності зазначених ознак, а також осіб, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, але взаємні права і обов’язки яких не мають характеру сімейних (наприклад, у випадку спільної оренди квартири, кімнати в гуртожитку тощо).

При встановленні ознак пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків чоловіка і жінки (у т.ч. без реєстрації шлюбу) необхідно враховувати (Рішення Конституційного Суду України від 03.06.2019 у справі № 1-8/99, постанова Великої Палати Верховного Суду 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц, постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 182/670/15-ц, від 28.04.2021 у справі № 309/2630/15-ц, від 18.02.2021 у справі № 640/21524/18):

• факт спільного проживання;

• ведення спільного господарства / спільне виконання домашніх обов’язків;

• наявність у сторін спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї, в тому числі для спільного користування;

• здійснення спільних витрат в інтересах сім’ї, в тому числі на продукти харчування, дозвілля, утримання житла, його ремонт тощо;

• інші обставини, які вказують на наявність відносин, притаманних подружжю.

! Тривале проживання чоловіка та жінки окремо у зв’язку з особливостями їхньої професійної діяльності (наприклад, у зв’язку з відрядженням, проходженням військової служби), навчанням, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми не може свідчити про припинення фактичних шлюбних відносин або про їх відсутність (постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 761/3325/17-ц, від 27.03.2019 у справі № 354/693/17-ц, від 28.11.2018 у справі № 127/11013/17). Це ж саме стосується і тривалого проживання окремо через повномасштабне вторгнення рф (наприклад, виїзд одного з подружжя, дітей до іншого міста чи закордон, участь члена сім’ї декларанта у захисті України від військової агресії тощо).