ХХІ. Особливості декларування в окремих ситуаціях

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 806 ЦК України).

Відомості про об’єкт нерухомого або рухомого майна, що належить лізингодавцю на праві власності, а суб’єкту декларування та/або членам сім’ї – на праві користування, відображаються у відповідному розділі декларації (зокрема, 3 «Об’єкти нерухомості», 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» або 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби»). 

! Вартість об’єкта, переданого в лізинг, вказується відповідно до умов договору, незалежно від фактично сплачених коштів у звітному періоді.

Відомості про фінансове зобов’язання за договором фінансового лізингу підлягають декларуванню у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації, лише якщо розмір такого зобов’язання на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ.

Відомості про правочин, вчинений суб’єктом декларування (договір фінансового лізингу), на підставі якого у нього виникло:

• право користування об’єктом (якщо вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ), а також

• фінансове зобов’язання (якщо його розмір перевищує 50 ПМ), 

відображаються у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації. 

! Якщо разовий видаток суб’єкта декларування за договором фінансового лізингу перевищує 50 ПМ, то додатково у цьому ж розділі відображаються відомості про здійснений разовий видаток. Якщо разовий видаток у звітному періоді не перевищував 50 ПМ, то у відповідних полях слід обрати позначку «Не застосовується».

Якщо третьою особою частково або повністю сплачені лізингові платежі, то сплачена сума у звітному періоді підлягає відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як дохід суб’єкта декларування або члена сім’ї.

Приклад

01.03.2023 (у звітному періоді) поліцейський та члени його сім’ї на підставі договору фінансового лізингу набули право користування квартирою вартістю 1 250 000 грн, яка належить на праві власності Державній іпотечній установі.

Цього ж дня укладено тристоронній договір (між поліцейським, Державною іпотечною установою та Головним управлінням Національної поліції в області) про компенсацію частини лізингових платежів, за яким Головне управління Національної поліції в області зобов’язалося виплачувати 40% лізингових платежів за договором.

У звітному періоді суб’єкт декларування сплатив лізингові платежі на загальну суму 60 000 грн (по 6 тис. грн щомісяця), а Головне управління Національної поліції в області – 40 000 грн.

У такому випадку суб’єкт декларування має вказати відомості про:

• квартиру вартістю 1 250 000 грн, із зазначенням права власності Державної іпотечної установи, а також права користування квартирою суб’єктом декларування та членами його сім’ї – у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації;

• дохід суб’єкта декларування, отриманий від Головного управління Національної поліції в області, у розмірі 40 000 грн як компенсація частини лізингових платежів – у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки»;

• фінансове зобов’язання суб’єкта декларування перед Державною іпотечною установою станом на 31.12.2023 у розмірі 1 150 000 грн – у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації;

• договір фінансового лізингу, на підставі якого у суб’єкта декларування виникло право користування на квартиру та фінансові зобов’язання – у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації. При цьому у полі «Вид правочину» обрати «Інший», у полі «Зазначте, який саме» вказати «Фінансовий лізинг», у полі «Наслідки правочину» обрати «Інший» і в наступному полі «Зазначте, який саме» вказати «Виникло право користування та фінансове зобов’язання»

Подарунки є доходом незалежно від того, у якій формі вони отримані: у формі грошових коштів або в іншій формі. Подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають / одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової (ст. 1 Закону). 

Це стосується також подарунків, які суб’єкт декларування отримує від члена сім’ї (або навпаки).

Оплата третьою особою витрат суб’єкта декларування або члена його сім’ї на відпочинок (переліт, проживання тощо), лікування, освіту тощо вважається подарунком у негрошовій формі, який, за загальним правилом, повинен бути відображений у декларації із зазначенням вартості подарунка.

Якщо третя особа (надавач освітніх послуг, організатор тощо) повністю або частково оплатила навчання суб’єкта декларування або надала йому знижку за освітньою програмою, яка пропонується не індивідуально визначеній особі, а невизначеному колу осіб або певному колу осіб (наприклад, прокурорам, суддям, державним службовцям, тощо), які відповідають критеріям для відбору навчальної програми (наприклад, підвищення кваліфікації), або умовою навчання за освітньою програмою є офіційне направлення суб’єкта декларування на навчання установою, де він працює, то це не є доходом для цілей декларування.

Додатково див. приклад 3 п. 14.3 розділу 14 Методичних рекомендацій по конфлікту інтересів: https://wiki.nazk.gov.ua/?cat=73.

Оплата третьою стороною участі суб’єкта декларування у публічному заході не є доходом (додатково див. відповідь на запитання 143 цих Роз’яснень).

Доходи зазначаються незалежно від їх розміру, крім подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ. Подарунок у формі іншій, ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ.

Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майна, нематеріального актива, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, такий подарунок повинен бути також відображений у декларації в розділах 3 «Об’єкти нерухомості» (незалежно від вартості), 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (за умови, якщо вартість перевищує 100 ПМ), 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» (незалежно від вартості), 7 «Цінні папери» (незалежно від вартості), 12 «Грошові активи» (якщо сукупний розмір грошових активів перевищує 50 ПМ) тощо. У декларації наступного звітного періоду, за умов, що таке майно перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, а його вартість перевищує встановлений поріг для декларування (наприклад, 100 ПМ – для цінного рухомого майна (крім транспортних засобів), відомості про таке майно зазначаються лише у відповідному розділі декларації залежно від виду об’єкта декларування.

У разі якщо вартість подарунка суб’єкту декларування перевищує 50 ПМ, необхідно додатково вказати у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відомості про договір дарування, на підставі якого набуто право власності на це майно (подарунок).

Якщо ж таке майно не належить суб’єкту декларування на останній день звітного періоду (наприклад, внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації відомості зазначаються таким чином:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – двічі про отримані доходи:

• у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ);

• у грошовій формі – дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» про:

• договір дарування, на підставі якого набуто право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 50 ПМ);

• договір купівлі-продажу, на підставі якого припинено право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ).

Якщо ж майно, яке було подаровано члену сім’ї суб’єкта декларування у звітному періоді, але не належить йому на останній день звітного періоду (наприклад, внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації зазначаються лише відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» про отримані доходи:

• у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ);

• у грошовій формі – як дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру).

У деклараціях, звітний період яких повністю або частково припадає на період дії воєнного стану, не зазначаються (п. 2-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону):

1. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації  відомості щодо:

1. грошових коштів отриманих від третіх осіб, якщо вони у повному обсязі використані виключно для підтримки Збройних Сил України та/або для допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. 

Формулювання «у повному обсязі використані» означає, що у разі наявності різниці між сумою отриманих коштів та сумою коштів, переданих на потреби ЗСУ  та/або осіб, які постраждали внаслідок війни, така різниця є подарунком та підлягає декларуванню за загальними правилами. Детальніше див. відповідь на запитання 200 цих Роз’яснень.

Одержані грошові кошти повинні бути використані виключно на одну або декілька із зазначених цілей:

• здійснення переказів на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для підтримки Збройних Сил України / для гуманітарної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. 

Йдеться про мультивалютний рахунок, відкритий Національним банком України одразу після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України в іноземній та національній валюті. Реквізити офіційних спеціальних рахунків: UA843000010000000047330992708 та UA823000010000032302338301027.

• здійснення благодійних пожертв на користь Збройних Сил України.

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»);

• здійснення благодійних пожертв для підтримки і захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації.

Це можуть бути особи, місце проживання / перебування яких знаходиться / знаходилось на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), територіях ведення бойових дій, які змушені були залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру тощо;

• здійснення витрат на придбання та доставку товарів з подальшою їх передачею у власність ЗСУ, іншим військовим формуванням, ДФТГ, розвідувальним органам, правоохоронним органам.

Питання передання у власність вирішується з урахуванням чинних норм цивільного законодавства України;

• здійснення витрат на придбання та доставку товарів, оплату робіт чи послуг, наданих як гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. 

Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу»).

Наявність підтвердження використання одержаних грошових коштів на вищевказані цілі вимагається лише з 03.08.2022 (п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану»);

2. товарів, отриманих безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну:

• з подальшою їх передачею у власність ЗСУ, іншим військовим формуванням, ДФТГ, розвідувальним органам, правоохоронним органам;

• наданих як благодійна пожертва чи гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації.

Наявність підтвердження використання одержаних грошових коштів на вищевказані цілі вимагається лише з 03.08.2022 (з моменту набрання чинності Закону України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Законом України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану»);

3. отриманих особами, які фактично проживають на ТОТ чи на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або особами, які були змушені залишити місце свого фактичного проживання внаслідок тимчасової окупації (загрози тимчасової окупації), ведення бойових дій, безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну:

• послуг із проживання чи розміщення; 

• транспортних послуг чи послуг із перевезення у зв’язку із зміною місця фактичного проживання та/або з поверненням до місця проживання;

• медичних послуг;

• лікарських засобів; 

• товарів, робіт або послуг, визнаних гуманітарною допомогою (за винятком транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, крім легкових автомобілів, спеціально обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю та переданих особам з інвалідністю).

4. отриманої матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) або міжнародної організації. 

Правила декларування різних видів матеріальної допомоги див. у відповідях на запитання 150-1, 150-2, 150-3 цих Роз’яснень. 

2. У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації – відомості про:

1. правочини щодо набуття у власність / припинення власності на майно, набуте суб’єктами декларування в період дії воєнного стану + 1 місяць після припинення / скасування воєнного стану, якщо таке майно в повному обсязі передано на потреби ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф;

2. видатки з тих грошових коштів, які суб’єкти декларування отримали від третіх осіб в період дії воєнного стану + 1 місяць після припинення / скасування воєнного стану та в повному обсязі передали на потреби ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф.

Тобто відомості про вищезазначені об’єкти декларування не відображаються в декларації у  разі, якщо збігаються такі ознаки одночасно:

• період отримання – з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану (+ 1  місяць припинення / скасування воєнного стану);

• ціль використання – на потреби ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок війни;

• обсяг використання на відповідні цілі – виключно у повному обсязі (у разі наявності різниці між сумою отриманих коштів та сумою коштів, переданих на потреби ЗСУ  / осіб, які постраждали внаслідок війни, така різниця є подарунком та підлягає декларуванню за загальними правилами. Детальніше див. відповідь на запитання 200 цих Роз’яснень.);

• наявне підтвердження використання на вказані цілі (вимагається лише з 03.08.2022) 

Щодо вимог про надання підтверджень, передбачених п. 2-3 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону.

Обов’язковою умовою правомірності одержання грошових коштів, товарів, отриманих безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, є наявність підтвердження подальшого використання грошових коштів, передачі / надання таких товарів у повному обсязі виключно на зазначені Законом цілі.

Таким підтвердженням можуть слугувати документи про здійснення переказу коштів на спецрахунок НБУ, документи про купівлю товарів, робіт, послуг, які можуть бути використані на користь ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії (договори, чеки, квитанції, виписки тощо), документи, що засвідчують передачу особою товарів, робіт, послуг на вищевказані цілі (договори, акти приймання-передачі тощо).

Надані для підтвердження документи, у тому числі Національному агентству в межах реалізації його повноважень, повинні однозначно засвідчувати як передачу грошових коштів / товарів у повному обсязі, так і передачу їх адресатам для реалізації вказаної у п. 2-3 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону мети (наприклад, для підтримки і захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України). 

Водночас наявність підтвердження використання одержаних грошових коштів на вищевказані цілі вимагається лише з 03.08.2022 (з моменту набрання чинності Законом України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану»).

У разі настання вищезазначених обставин ПСЗ не подається (п. 2-5 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону).

Водночас у декларації підлягають відображенню:

• відомості про користування житлом, якщо суб’єкт декларування та/або член його сім’ї користувався ним не менше половини днів звітного періоду (для декларації кандидата на посаду, щорічної декларації (з будь-якою позначкою) – це 183 дні; для декларації при звільненні це може бути менший період) або станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду);

• грошові кошти, майно (в т.ч., транспортні засоби), які суб’єкт декларування / член його сім’ї збирали на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, якщо станом на кінець звітного періоду такі кошти, майно не були передані на відповідні цілі та залишались у власності суб’єкта декларування / члена його сім’ї. Відповідні об’єкти декларуються за умови перевищення порогу декларування у відповідних розділах декларації;

• відомості про транспортні засоби (незалежно від вартості), інше цінне рухоме майно (вартість якого перевищує 100 ПМ), якщо вони перебували у власності суб’єкта декларування / члена його сім’ї станом на кінець звітного періоду (навіть якщо вони були придбані та в подальшому передані на потреби ЗСУ). Додатково див. розділ VIII цих Роз’яснень.

Приклад 1

У березні 2022 року суб’єкт декларування почав збирати на свою карту гроші для допомоги ЗСУ. Загалом на його рахунок надійшло 98 906 грн. На зібрані кошти у квітні він купив дрон вартістю 97 567 грн та невідкладно передав його брату – військовослужбовцю ЗСУ, який знаходився на передовій, а решту переказав на спецрахунок НБУ в повному обсязі. Документів про передачу дрона брату у суб’єкта не залишилось.

Декларувати зібрані кошти у декларації за 2022 рік суб’єкт декларування не зобов’язаний, оскільки вимога про наявність підтверджень почала діяти лише з 03.08.2022.

Приклад 2

У березні 2022 року суб’єкт декларування почав збирати на свою карту гроші для допомоги ЗСУ. Загалом на його рахунок надійшло 178 976 грн. На зібрані кошти в квітні він купив тепловізор вартістю 178 900 грн та невідкладно передав його брату – військовослужбовцю ЗСУ, який знаходився на передовій. Решта коштів (76 грн) залишилась у нього. Документів про передачу дрона брату у суб’єкта не залишилось.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2022 рік такий дохід не підлягає декларуванню, оскільки його розмір не перевищує поріг декларування подарунків (5 ПМ; 12405 грн для 2022 року), визначений абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Приклад 3

01.03.2022 дружина та діти суб’єкта декларування виїхали за кордон, рятуючись від бойових дій, та отримали тимчасовий захист.  Місцева благодійна організація знайшла для них житло, де вони проживали з моменту прибуття у березні 2022 до моменту повернення в Україну в серпні 2022 року. 

З 01.06.2022 декларант звільнився із займаної посади. 

За таких обставин у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації при звільненні (яка повинна охоплювати період з 01.01.2022 до 31.05.2022) суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити житло, яким члени його сім’ї користувались закордоном, оскільки, по-перше, таке користування відбувалось більше половини днів звітного періоду (протягом трьох місяців з п’яти звітних), а по-друге, житло перебувало у користуванні членів сім’ї декларанта станом на кінець звітного періоду та не менше ніж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду. 

Приклад 4

У березні 2022 року суб’єкт декларування почав збирати на свою карту гроші для допомоги ЗСУ. Загалом на його рахунок надійшло 178 976 грн. На зібрані кошти 04.08.2022 декларант купив військову форму та передав у підрозділ, де служить його товариш.

01.08.2022 декларант звільнився із займаної посади. 

За таких обставин, оскільки станом на кінець звітного періоду (01.08.2022) відповідні кошти (178 976 грн) були наявні на рахунку декларанта та сума цих коштів сама по собі перевищує 50 ПМ (124 050 грн для 2022 року), він зобов’язаний відобразити їх у розділі 12 «Грошові активи» декларації при звільненні. 

Правило про те, що отримані кошти не декларуються як дохід, якщо вони повністю були витрачені на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, не може бути застосовано саме в цьому випадку, оскільки витрата коштів на визначені Законом цілі відбулась після закінчення звітного періоду. Це означає, що зібрані протягом звітного періоду кошти та не витрачені на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, з урахуванням вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Водночас під час подання щорічної декларації (після звільнення) за 2022 рік такий дохід не підлягатиме відображенню (бо така декларація охоплює звітний період з 01.01.2022 до 31.12.2022, а в межах цього періоду кошти вже були використані на визначені Законом цілі). Аналогічний підхід застосовується і щодо рухомого майна, наявного в декларанта / члена його сім’ї станом на кінець звітного періоду, яке в подальшому передане на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф.

Спадщина, набута суб’єктом декларуванням та/або членом його сім’ї, підлягає відображенню у декларації. Декларування спадщини здійснюється на підставі свідоцтва про право на спадщину, договору про поділ спадкового майна, рішення суду про визнання права власності у порядку спадкування.

Спадщина є доходом та підлягає відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації у разі наявності відомостей про її загальний розмір (вартість). 

Отриманий дохід у вигляді спадщини відображається як один об’єкт декларування в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за той звітний період, в якому було отримано правовстановлюючий документ (відповідне свідоцтво, договір, судове рішення). У цьому розділі декларації слід зазначити загальну вартість успадкованого майна (навіть якщо до складу спадщини входять різні об’єкти), а джерелом доходу – померлу особу.

У разі якщо спадщина включає в себе різні об’єкти декларування (об’єкти нерухомості, транспортні засоби, цінне рухоме майно, грошові кошти тощо), відомості про такі об’єкти додатково підлягають відображенню у відповідних розділах декларації за загальними правилами.

Об’єкти, які потребують перереєстрації права власності спадкоємцем (наприклад об’єкти нерухомості), для цілей декларування вважаються набутими у власність після відповідної державної реєстрації права власності на них за спадкоємцем, а отже, відображаються в декларації з цього моменту. Якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не здійснено державну реєстрацію права на спадщину, слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов’язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки (постанова Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 450/328/15-ц).

Якщо станом на останній день звітного періоду право власності на об’єкт спадщини не переоформлено на ім’я спадкоємця, проте такий об’єкт перебуває у користуванні суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду), це необхідно відобразити у декларації, зазначивши відповідний тип права (додатково див. відповідь на запитання 60 цих Роз’яснень).

Кошти, розміщені на банківських рахунках, грошові вклади з нарахованими відсотками або компенсаціями, відомості про які зазначені у свідоцтві про право на спадщину, отримані суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї, відображаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації з моменту отримання такого свідоцтва. У декларації слід зазначати сукупну суму вкладу (депозиту) та нарахованих процентів на дату виплати (додатково див. розділ ХІІІ цих Роз’яснень).

Рахунки у банківських та інших фінансових установах у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації відображаються за загальними правилами.

Відомості про кошти, надані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та не повернуті їм у звітному періоді, а також неповернуті суми депозиту слід вказувати у розділі 12 «Грошові активи» декларації (в разі перевищення порогу декларування в цьому розділі).

Відомості про кошти, надані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та повернуті їм у звітному періоді, а також повернуті суми депозиту підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальними правилами декларування об’єктів у цьому розділі (тобто за умови наявності цих коштів станом на кінець звітного періоду та у разі перевищення порогу декларування в цьому розділі). У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомості про такі кошти (тіло депозиту, розмір фінансової допомоги) не зазначаються. Водночас доходом є відсотки за депозитом.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абз. 8 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Поворотна фінансова допомога декларується за правилами, окресленими для декларування позики (детальніше див. відповідь на запитання 203 цих Роз’яснень).

Вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Розміщення коштів на рахунках в банку як вклад (депозит) не припиняє права власності на кошти, а отже, повернення тіла депозиту не може вважатися доходом.

Водночас якщо вклад (депозит) розміщено на умовах, за яких відсотки щомісяця капіталізуються та є доступними для використання вкладником (суб’єктом декларування або членом його сім’ї) до моменту завершення строку дії вкладу (депозиту), то такі нарахування (відсотки) відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації станом на кінець звітного періоду.

Якщо відсотки по депозиту додаються до тіла депозиту, то вони відображатимуться в декларації як дохід лише після завершення строку дії депозиту та отримання його вкладником.

Такі самі правила застосовуються й у разі отримання вкладником гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як декларувати доходи у вигляді процентів, нарахованих за валютним вкладом, див. у відповіді на запитання 153 цих Роз’яснень. 

Відомості про позику, отриману суб’єктом декларування або членом його сім’ї (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позичальником), відображаються у розділах:

• 12 «Грошові активи» декларації – за умов, зазначених у відповіді на запитання 156 цих Роз’яснень;

• 13 «Фінансові зобов’язання» декларації – за умов, зазначених у відповіді на запитання 175 цих Роз’яснень;

• 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації (відображаються відомості про правочин, у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується») – за умов, зазначених у відповіді на запитання 177 цих Роз’яснень.

Відомості про отриману позику не відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації (додатково див. відповідь на запитання 145 цих Роз’яснень). 

Повернення суб'єктом декларування позики (боргу) підлягає відображенню в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації у таких випадках:

• якщо разовий платіж (трансакція) у звітному періоді, спрямований на повернення позики (боргу), перевищує 50 ПМ, – заповнюються поля щодо правочину і щодо видатку (додатково див. приклад № 6 до відповіді на запитання 177 цих Роз’яснень);

• якщо сума позики (боргу), отриманої у звітному періоді, перевищує 50 ПМ, однак її повернення здійснювалося платежами (трансакціями), жоден з яких не перевищував 50 ПМ, – заповнюються поля щодо правочину, а у блоках полів щодо видатку обирається позначка «Не застосовується» (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

Кошти, які суб’єкт декларування або член його сім’ї позичив третій особі (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем), зазначаються у розділі 12 «Грошові активи» декларації (як кошти, позичені третій особі) – за умов, зазначених у відповіді на запитання 156 цих Роз’яснень.

Відомості про надану суб’єктом декларування або членом його сім’ї позику не відображаються у розділах 13 «Фінансові зобов’язання», 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації. 

Відомості про повернуту суму позики не відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, однак в цьому розділі відображаються кошти, отримані у вигляді процентів від суми позики.

1. Чи відображаються відомості про об’єкти, набуті суб’єктом декларування / членом його сім’ї для здійснення господарської діяльності (як ФОП)?

Так.

Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи (ч. 1 ст. 128 ГК України).

Фізична особа – підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦК України, ч. 2 ст. 128 ГК України). 

Законодавством не встановлено окремого правового статусу майна фізичної особи – підприємця. 

Отже, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, інше цінне рухоме майно, яке набуте суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї для здійснення підприємницької діяльності (як фізичною особою – підприємцем) підлягають відображенню у декларації на загальних підставах.

2. Чи відображаються доходи, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї як ФОП?

Так.

У декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону). Перелік видів доходів, наведений у цьому положенні, включає у тому числі доходи від підприємницької діяльності, отримані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як ФОП.

Дохід із джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Інформацію про отримані доходи від підприємницької діяльності як ФОП необхідно зазначити у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації незалежно від розміру такого доходу. При цьому сума доходу від підприємницької діяльності за звітний період сумується і в декларації вказується загальна сума валового доходу, отримана суб’єктом декларування або членом його сім’ї як ФОП у звітному періоді.

При зазначенні доходу від власної підприємницької діяльності як ФОП джерелом доходу рекомендується зазначати самого суб’єкта декларування / члена його сім’ї, який є ФОП. 

3. Чи відображаються відомості про банківські / фінансові установи, в яких суб’єктом декларування або членом його сім’ї як ФОП відкриті рахунки?

Так.

Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї як суб’єктів господарювання (ФОП) відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно, відображаються в декларації за загальними правилами (див. розділ XV цих Роз’яснень). 

4. Чи відображаються відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування, члена його сім’ї, взяті ними для забезпечення здійснення господарської діяльності?

Так. 

Відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї відображаються в декларації за загальними правилами (див. розділ XV цих Роз’яснень) незалежно від мети та цілей вчинення правочинів, які зумовили виникнення фінансових зобов’язань.

5. Які видатки, здійснені суб’єктом декларування, який одночасно є фізичною особою – підприємцем (ФОП), відображаються в декларації? 

Видатки та правочини суб’єкта декларування, здійснені ним як ФОП на виконання правочинів, спрямованих на набуття права на об’єкти декларування, які підлягають відображенню в розділах 3 «Об’єкти нерухомості», 4 «Об’єкти незавершеного будівництва», 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби», 7 «Цінні папери», 8 «Корпоративні права», 10 «Нематеріальні активи» декларації зазначаються завжди, незалежно від мети набуття таких об’єктів (для господарської діяльності чи для особистих потреб / потреб членів сім’ї).

У разі наявності даних про загальний розмір видатків, здійснених у звітному періоді суб’єктом декларування як ФОП (особливо якщо ФОП перебуває на загальній системі оподаткування), рекомендується відобразити їх в декларації (однією сумою).

Інші видатки та правочини, вчинені суб’єктом декларування як фізичною особою (а не як ФОП), зазначаються в декларації за загальними правилами. 

Приклад 1

Суб’єкт декларування, який займається аграрним бізнесом, у звітному періоді купив комбайн вартістю більше 50 ПМ. 

Такий об’єкт (комбайн) підлягає відображенню у декларації у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації. Оскільки правочин і видаток на його придбання здійснено у звітному періоді саме суб’єктом декларування (не членом його сім’ї), вартість предмета правочину та розмір видатку перевищують поріг декларування, то відомості про такий правочин і видаток зазначаються у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Приклад 2

Суб’єкт декларування у звітному періоді оплатив вартість туристичної подорожі на суму, що перевищує 50 ПМ.

Оскільки такий видаток здійснено ним для особистих потреб (не для господарської діяльності), то він підлягає відображенню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

ОВДП декларується за загальними правилами деклування цінних паперів. 

1. Придбання ОВДП у звітному періоді

У разі придбання ОВДП у звітному періоді підлягають заповненню такі розділи декларації:

- розділ 7 «Цінні папери» декларації – за умови, якщо цінні папери не будуть погашені станом на кінець звітного періоду. Для цього у блоці полів «Загальна інформація» в полі «Вид цінного паперу» слід обрати позначку «Боргові цінні папери», в полі «Вид боргових цінних паперів» – позначку «Державні облігації України»; в полі «Емітент» – позначку «Третя особа», в полі «Особа емітент є» – позначку «Юридична особа, зареєстрована в Україні» та зазначити відомості про Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480).

У полі «Номінальна вартість одного цінного папера, грн.» зазначається номінальна вартість 1 ОВДП (наприклад, 1000 грн). У разі якщо номінальна вартість 1 ОВДП визначена в іноземній валюті, то у вказаному полі зазначається номінальна вартість в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату набуття ОВДП.

Додатково див. відповіді на запитання 117-1 – 119 цих Роз’яснень;

- розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації. Додатково див. відповідь на запитання 174-1 цих Роз’яснень;

- розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації – за умови, якщо разовий видаток на придбання ОВДП перевищує 50 ПМ. Додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень.

2. Наявність ОВДП у звітному періоді

Якщо ОВДП були придбані в минулому звітному періоді, а в періоді, за який подається декларація, не погашені, то заповненню підлягають розділ 7 «Цінні папери» та розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації.

Також може підлягати заповненню розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – у випадку, якщо особа володіє купонними облігаціями і отримує відсотковий дохід щомісяця / щокварталу тощо. 

3. Погашення ОВДП у звітному періоді

Якщо у звітному періоді відбулося погашення купонних / дисконтних ОВДП «Військові облігації», то підлягає заповненню розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. При цьому:

якщо було погашення купонних ОВДП, то у декларації зазначаються відомості про отриманий у звітному періоді дохід у розмірі номінальної вартості погашених ОВДП та дохід у вигляді відсоткового доходу по них;

якщо відбулося погашення дисконтних ОВДП, то у декларації зазначаються відомості про отриманий у звітному періоді дохід у розмірі номінальної вартості погашених ОВДП. Детальніше див. відповідь на запитання 152 цих Роз’яснень. 

При цьому відомості про погашені у звітному періоді ОВДП не зазначаються у розділі 7 «Цінні папери» декларації, а відомості про рахунки зазначаються у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації за умов, викладених у відповіді на запитання 166 Роз’яснень.

Про декларування рахунку у цінних паперах (у т.ч. в ОВДП) додатково див. у відповідях на запитання 166 та 174-1 цих Роз’яснень).

Право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі – грошова компенсація) мають внутрішньо переміщені особи (ВПО), які зазначені в п. 2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018    № 280 (далі – Порядок № 280).

Перелік розділів декларації, які підлягатимуть заповненню внаслідок отримання грошової компенсації та подальшого придбання житла, залежить від:

- того, чи відбуватиметься вся процедура (з моменту відкриття спеціального рахунка до моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ВПО і членами її сім’ї) в межах одного звітного періоду, чи різних;

- надходження / ненадходження додаткових коштів на спеціальний рахунок.

Нижче в хронологічному порядку описано т.з. етапи придбання житла за рахунок компенсації з поясненням, які конкретно розділи декларації підлягають заповненню в результаті проходження кожного з цих етапів. Якщо звітний період, за який подається декларація, закінчився на певному етапі, то відображенню в декларації підлягають саме ті відомості, які наявні у цьому періоді.

1. Відкриття спеціального рахунка в АТ «Ощадбанк» 

Для отримання грошової компенсації відкривається спеціальний поточний рахунок на ім’я ВПО у відділенні АТ «Ощадбанк» (далі – банк) (абз. 1 п. 20 Порядку № 280).

Відомості про банківську установу, у якій у суб’єкта декларування / членів його сім’ї відкривається спеціальний поточний рахунок, декларуються за загальними правилами. Додатково див. у розділі XV Роз’яснень.

Тому якщо спеціальний рахунок буде відкрито станом на кінець звітного періоду  (за умови, що рахунок відкрито не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом більше половини днів протягом звітного періоду, відомості про АТ «Ощадбанк» підлягатимуть відображенню в розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації. Якщо спеціальний рахунок буде відкритим менше половини днів протягом звітного періоду (для щорічної декларації – менше 183 днів), а станом на кінець звітного періоду його буде закрито, а інших рахунків у цьому банку немає, то відомості про нього не підлягатимуть декларуванню.

2. Отримання грошової компенсації та додаткових коштів на спеціальний рахунок

ВПО самостійно використовує грошову компенсацію для придбання житла протягом року з дня її зарахування на спеціальний рахунок (п. 24 Порядку № 280).

Право на отримання грошової компенсації вважається використаним з моменту перерахування коштів грошової компенсації в повному обсязі. Право власності на нерухоме майно оформляється на ВПО та членів її сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію (абз. 4 п. 24, абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Якщо коштів грошової компенсації не вистачає для оплати укладеного ВПО договору / договорів щодо придбання житла, банк переказує кошти із спеціального рахунка ВПО лише після надходження на нього додаткових коштів у сумі, якої не вистачає (п. 34 Порядку          № 280).

Такі додаткові кошти можуть бути внесені за рахунок коштів місцевого бюджету, особистих коштів ВПО, благодійних надходжень, з інших джерел, не заборонених законодавством (п. 35 Порядку № 280).

Для цілей декларування грошова компенсація є доходом особи, на чиє ім’я відкрито банківський рахунок, у її фактично витраченому розмірі, з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість (беручи до уваги положення п.п. 2, 23, 32, 35, 38, абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Додаткові кошти, внесені на спеціальний рахунок з коштів місцевого бюджету, благодійних надходжень, з інших джерел, не заборонених законодавством, є доходом особи, на чиє ім’я відкрито банківський рахунок, з моменту фактичного їх отримання та підлягатимуть відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальним правилом.

Особисті кошти ВПО, внесені на спеціальний рахунок, не вважаються  доходом, однак підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальним правилом (детальніше див. відповідь на запитання 156 Роз’яснень).

Якщо ВПО є суб’єктом декларування, на якого поширюється обов’язок щодо подання ПСЗ, то на цьому етапі обов’язок його подання може виникнути за ознакою отримання доходу (детальніше див. відповіді на запитання 207, 208 Роз’яснень).

3. Придбання жилого приміщення

Право власності на нерухоме майно оформляється на ВПО та членів її сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію (абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Суб’єкт декларування зобов’язаний відобразити придбане житло (а якщо предметом договору є житловий будинок, розташований на земельній ділянці, – то й таку земельну ділянку) у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, поданої за той звітний період, у якому відбулась державна реєстрація права власності за ВПО і членами її сім’ї (з огляду на положення п. 24, абз. 2 п. 25, абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Додатково про декларування відомостей про право власності на земельну ділянку під об’єктом нерухомості див. у відповіді на запитання 81 Роз’яснень.

Також з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість отримана грошова компенсація стала доходом особи, на чиє ім’я відкрито банківський рахунок, а тому вона підлягає відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації у її фактично витраченому розмірі. 

Крім того, суб’єкт декларування зобов’язаний відобразити відомості про договір купівлі-продажу житла та видаток на його придбання у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» декларації (детальніше див. відповіді на запитання 177, 180 Роз’яснень).

У разі якщо на суб’єкта декларування поширюється обов’язок щодо подання ПСЗ, то він зобов’язаний його подати, відобразивши відомості про придбану нерухомість, отриманий дохід та здійснений видаток (детальніше див. відповіді на запитання 205–208 Роз’яснень).

4. Повернення коштів грошової компенсації із спеціального рахунка ВПО на рахунок органу соціального захисту населення 

Якщо ВПО протягом року з дня зарахування коштів грошової компенсації на її спеціальний рахунок, але не пізніше шести місяців після припинення або скасування воєнного стану не уклала договір і не переказала кошти грошової компенсації на придбання житла, банк самостійно повертає кошти грошової компенсації на рахунок органу соціального захисту населення або уповноваженого органу (п. 32 Порядку № 280).

У разі укладення договору / договорів на суму меншу, ніж сума коштів грошової компенсації, банк не пізніше ніж через три банківських дні після переказу коштів грошової компенсації згідно з договором / договорами повертає залишки коштів грошової компенсації на рахунок органу соціального захисту населення або уповноваженого органу (п. 38 Порядку № 280).

Оскільки грошова компенсація для цілей декларування є доходом лише з моменту державної реєстрації права власності на придбану нерухомість, то повернення в повному обсязі або частково грошової компенсації (на виконання п.п. 32, 38 Порядку № 280) не створює для суб’єкта декларування обов’язку відображати відомості про цю трансакцію у декларації.

Приклад 1

15.11.2021 суб’єкт декларування відкрив спеціальний рахунок в АТ «Ощадбанк». 01.12.2021 на цей рахунок надійшла грошова компенсація у розмірі 1 000 000 грн з розрахунку на двох осіб. 10.02.2022 за суб’єктом декларування та членом його сім’ї було зареєстровано право власності на квартиру вартістю 900 000 грн. 

В такому випадку суб’єкт декларування зобов’язаний: 

1) у щорічній декларації за 2021 рік відобразити лише відомості про банківську установу, у якій відкрито спеціальний рахунок, у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації;

2) у щорічній декларації за 2022 рік вказати:

• у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації – відомості про придбану квартиру;

• у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – відомості про суму фактично витраченої грошової компенсації (900 000 грн). При цьому у полі «Вид доходу» слід обрати позначку «Інше», в полі «Зазначте, який саме» вказати «Субвенція з державного бюджету за належні для отримання жилі приміщення»; у полі «Джерело (джерела) доходу» зазначити відповідний орган соціального захисту населення, який перерахував кошти грошової компенсації на спеціальний рахунок; у полі «Особа, якої стосується» обрати суб’єкта декларування;

• у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – відомості про договір купівлі-продажу квартири та про видаток.

Приклад 2

У листопаді 2021 року суб’єкт декларування відкрив спеціальний рахунок в АТ «Ощадбанк». У грудні 2021 року на цей рахунок надійшла грошова компенсація у розмірі 1 000 000 грн з розрахунку на двох осіб, а потім суб’єкт декларування перерахував ще 180 000 грн особистих коштів. У січні 2022 року на цей рахунок надійшла благодійна допомога у розмірі 50 000 грн. У лютому 2022 року за суб’єктом декларування та членом його сім’ї було зареєстровано право власності на житловий будинок з присадибною ділянкою, вартістю 1 230 000 грн. 

В такому випадку суб’єкт декларування зобов’язаний: 

1) у щорічній декларації за 2021 рік відобразити:

• у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації – відомості про банківську установу, де відкрито спеціальний рахунок;

• у розділі 12 «Грошові активи» декларації – відомості про особисті кошти (бо сума цих коштів – 180 000 грн – сама по собі перевищує 50 ПМ – 113 500 грн для 2021 року, – а тому декларується у цьому розділі навіть незалежно від наявності у суб’єкта декларування інших грошових активів станом на кінець звітного періоду);

2) у щорічній декларації за 2022 рік вказати:

• у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації – відомості про придбаний будинок та земельну ділянку під ним;

• у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – відомості про суму грошової компенсації (1 000 000 грн), а також про благодійну допомогу (50 000 грн.), як окремі об’єкти декларування;

• у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – відомості про договір купівлі-продажу житлового будинку з присадибною ділянкою та про видаток.