VІІІ. Транспортні засоби

У декларації відображаються транспортні засоби, які належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві власності або перебувають у їхньому володінні чи користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону).

Для цілей декларування під транспортними засобами розуміється широкий діапазон засобів, який не обмежується автотранспортними, а включає й інші самохідні машини та механізми, а саме: 

• легкові та вантажні автомобілі; 

• автобуси;

• самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів;

• мотоцикли усіх типів, марок і моделей;

• причепи, напівпричепи, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби;

• мопеди;

• трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми;

• водні та повітряні судна.

У декларації вказують транспортні засоби, які відповідають принаймні одній з таких умов:

• транспортний засіб належить на праві власності суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду;

• транспортний засіб перебував у володінні чи користуванні суб’єкта декларування або члена його сім’ї протягом не менше половини днів звітного періоду або станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду);

• транспортний засіб станом на останній день звітного періоду був об’єктом права власності третьої особи, але суб’єкт декларування (який є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або обіймає посаду, пов’язану з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків) або член його сім’ї отримував чи мав право на отримання доходу від такого об’єкта або міг прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним. Відомості про такі об’єкти не зазначаються в декларації, якщо вони належать на праві власності юридичній особі, вказаній у п. 5-1 ч. 1 ст. 46 Закону, та їх головним призначенням є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (додатково див. відповідь на запитання 71 цих Роз’яснень). Але якщо ці транспортні засоби використовуються суб’єктом декларування або членами його сім’ї для власних потреб, відомості про них підлягають відображенню у декларації.

! Велосипеди, персональний електротранспорт (електросамокати, гіроскутери тощо) для цілей декларування транспортними засобами не вважаються та підлягають відображенню у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» декларації як цінне рухоме майно у разі, якщо їхня вартість перевищує встановлений Законом поріг декларування в цьому розділі (100 ПМ).

Відомості про транспортні засоби відображаються в декларації незалежно від:

• користування ними безоплатно чи за плату;

• наявності у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї посвідчення водія та/або фактичного керування такими транспортними засобами протягом звітного періоду;

• фактичного користування  транспортним засобом у звітному періоді, якщо відомості про декларанта / члена його сім’ї як належного користувача внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів;

• наявності чи відсутності у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї родинних зв’язків із власником транспортних засобів;

• виду та форми (усної чи письмової) правочину, на підставі якого транспортні засоби перебувають у власності, користуванні.

! На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини й механізми зазначаються незалежно від їхньої вартості (пп. «б» п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону, пп. 2 п. 7 розділу IV Порядку № 449/21).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України).

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або уповноваженій набувачем особі, перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.

Приклад 1

Суб’єкт декларування 29.12.2023, у присутності уповноваженої особи сервісного центру МВС, уклав з продавцем транспортного засобу договір купівлі-продажу транспортного засобу та здійснив оплату за транспортний засіб. Того ж дня суб’єкт декларування зареєстрував придбаний ним транспортний засіб у сервісному центрі МВС.

Датою набуття права власності на транспортний засіб є 29.12.2023.

Приклад 2

Суб’єкт декларування 29.12.2023 уклав з організацією, яка здійснює продаж транспортних засобів, договір купівлі-продажу транспортного засобу та здійснив оплату за транспортний засіб. Відповідно до умов договору купівлі-продажу суб’єкт декларування набуває право власності на транспортний засіб з моменту передачі йому транспортного засобу.

Транспортний засіб було передано суб’єкту декларування 30.12.2023 відповідно до акта приймання-передачі. 05.01.2024 суб’єкт декларування зареєстрував придбаний ним транспортний засіб у сервісному центрі МВС.

Датою набуття права власності на транспортний засіб є дата передання транспортного засобу суб’єкту декларування – 30.12.2023.

Для цілей декларування датою набуття права власності на транспортний засіб, придбаний за кордоном, є дата здійснення оплати за такий транспортний засіб.

У разі здійснення оплати частинами датою набуття права є дата останнього платежу.

Ні.

У декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. 

Вартістю транспортного засобу є ціна, визначена відповідним правовстановлюючим документом, що підтверджує купівлю-продаж та на підставі якого здійснювалось розмитнення транспортного засобу (у разі його здійснення).

Витрати на митне оформлення, реєстрацію транспортного засобу, ремонт транспортного засобу (його частини) до його вартості не включаються.

Разом з тим, якщо відповідний разовий видаток на митне оформлення, реєстрацію, ремонт чи сплату відповідних сервісних зборів, пов’язаних із купівлею транспортного засобу, перевищує встановлений поріг декларування (50 ПМ) і здійснений суб’єктом декларування у звітному періоді, то він повинен бути відображений у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Якщо суб’єкту декларування / члену його сім’ї не відома інформація про власника майна, що перебуває в користуванні суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї, а із правовстановлюючих документів її встановити неможливо, то при заповненні відповідних полів декларації слід обрати позначку «Не відомо». Винятком є лише поля «Прізвище», «Ім’я» та «По батькові (за наявності)» власника такого майна, заповнення яких є обов’язковим. 

Інформацію про власників транспортних засобів можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Загальні правила відображення відомостей про майно, яке перебуває у спільній власності, див. у відповіді на запитання 62 та 68 цих Роз’яснень.

Як відображати інформацію щодо об’єктів, які перебувають у спільній власності або на різних типах права, див. у відповіді на запитання 68 цих Роз’яснень.

У полі «Ідентифікаційний номер (за наявності)» блоку полів «Загальна інформація» розділу 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації зазначається ідентифікаційний номер транспортного засобу, якщо він наявний. 

Наприклад, для автомобіля вказується ідентифікаційний номер (VIN), тобто зазначений у технічному паспорті на транспортний засіб номер шасі (кузова, рами).

Так, оскільки видання довіреності не припиняє права власності особи на майно. 

Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про його реєстрацію.

Так, видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Так.

Зазначене твердження застосовується і у разі, якщо викрадений транспортний засіб було застраховано і страхова компанія здійснила страхову виплату, і при цьому, за умовами страхового договору, транспортний засіб станом на кінець звітного періоду не перейшов у власність компанії.

Загальна інформація про те, чи слід відображати у декларації інформацію про майно, яке було викрадено, наведена у відповіді на запитання 77 цих Роз’яснень.

Дата зняття з реєстрації транспортного засобу у зв’язку з вибракуванням (знищенням).

Однією з підстав припинення права власності на майно є його знищення (ст. 346 ЦК України).

Умовами для припинення права власності на знищене майно є наявність встановленого факту знищення майна (ст. 349 ЦК України).

Вибракувані (знищені) транспортні засоби знімаються з обліку у встановленому законодавством порядку (п. 45 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388).

До зняття з обліку знищеного транспортного засобу відомості про нього відображаються у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації. 

Щодо декларування знищеного майна – див. додатково відповідь на запитання 77-1 цих Роз’яснень.

Так, якщо транспортний засіб належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної, або перебуває в їх володінні або користуванні, незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Загальні положення про те, які транспортні засоби повинні бути відображені у декларації, викладено у відповіді на запитання 104 цих Роз’яснень.

Ні.

Службові автомобілі надаються у користування не конкретній особі (суб’єкту декларування), а будь-кому, хто обіймає конкретну посаду або виконує обов’язки за цією посадою тимчасово. 

Так.

У декларації зазначається транспортний засіб, яким суб’єкт декларування та/або члени його сім’ї користувалися станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів упродовж звітного періоду.

Ні, за наявності акта про примусове відчуження.

У період дії воєнного стану суб’єкт декларування / члени його сім’ї можуть бути позбавлені права власності на належні їм транспортні засоби за процедурою примусового відчуження, яка передбачає перехід автомобіля у власність держави з попереднім повним відшкодуванням вартості / наступною повною компенсацією в порядку, визначеному Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Про примусове відчуження транспортного засобу складається акт (постанова Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 998 «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).

Датою припинення права власності суб’єкта декларування / члена його сім’ї на автомобіль є дата підписання акту про його примусове відчуження державі.

Колишні власники транспортного засобу можуть отримати компенсацію за нього.

Примусово відчужений автомобіль не підлягає декларуванню за наявності акта про примусове відчуження у звітному періоді.

Автомобіль, який вибув з володіння у звітному періоді без складання акта, але за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на кінець звітного періоду обліковується за суб’єктом декларування / членами його сім’ї, декларується за загальними правилами.

Кошти попереднього повного відшкодування / наступної повної компенсації, виплачені суб’єкту декларування / членам його сім’ї – колишньому власнику транспортного засобу (його спадкоємцям), є доходом та зазначаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за той звітний період, в якому ними були отримані такі кошти.

Ні, якщо у звітному періоді транспортний засіб переданий на підставі договору дарування / пожертви (тобто право власності суб’єкта декларування / члена його сім’ї припинилося).

Так, якщо транспортний засіб переданий без оформлення переходу права власності і станом на кінець звітного періоду він обліковується за суб’єктом декларування / членами його сім’ї.