ХХІ. Декларування в окремих життєвих ситуаціях

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (ст. 806 ЦК України).

Відомості про об’єкт нерухомого або рухомого майна, що належить лізингодавцю на праві власності, а суб’єкту декларування та/або членам сім’ї – на праві користування, відображаються у відповідному розділі декларації (зокрема, 3 «Об’єкти нерухомості», 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» або 6 «Транспортні засоби»). 

! Вартість об’єкта, переданого в лізинг, вказується відповідно до умов договору, незалежно від фактично сплачених коштів у звітному періоді.

Відомості про фінансове зобов’язання за договором фінансового лізингу підлягають декларуванню у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації, лише якщо розмір такого зобов’язання на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ.

Відомості про правочин, вчинений суб’єктом декларування (договір фінансового лізингу), на підставі якого у нього виникло:

• право користування об’єктом (якщо вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ), а також

• фінансове зобов’язання (якщо його розмір перевищує 50 ПМ), 

відображаються у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації. 

! Якщо разовий видаток суб’єкта декларування за договором фінансового лізингу перевищує 50 ПМ, то додатково у цьому ж розділі відображаються відомості про здійснений разовий видаток. Якщо разовий видаток у звітному періоді не перевищував 50 ПМ, то у відповідних полях слід обрати позначку «Не застосовується».

Якщо третьою особою частково або повністю сплачені лізингові платежі, то сплачена сума у звітному періоді підлягає відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації як дохід суб’єкта декларування або члена сім’ї.

Приклад

01.03.2023 (у звітному періоді) поліцейський та члени його сім’ї на підставі договору фінансового лізингу набули право користування квартирою вартістю 1 250 000 грн, яка належить на праві власності Державній іпотечній установі.

Цього ж дня укладено тристоронній договір (між поліцейським, Державною іпотечною установою та Головним управлінням Національної поліції в області) про компенсацію частини лізингових платежів, за яким Головне управління Національної поліції в області зобов’язалося виплачувати 40% лізингових платежів за договором.

У звітному періоді суб’єкт декларування сплатив лізингові платежі на загальну суму 60 000 грн (по 6 тис. грн щомісяця), а Головне управління Національної поліції в області – 40 000 грн.

У такому випадку суб’єкт декларування має вказати відомості про:

• квартиру вартістю 1 250 000 грн, із зазначенням права власності Державної іпотечної установи, а також права користування квартирою суб’єктом декларування та членами його сім’ї – у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації;

• дохід суб’єкта декларування, отриманий від Головного управління Національної поліції в області, у розмірі 40 000 грн як компенсація частини лізингових платежів – у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки»;

• фінансове зобов’язання суб’єкта декларування перед Державною іпотечною установою станом на 31.12.2023 у розмірі 1 150 000 грн – у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації;

• договір фінансового лізингу, на підставі якого у суб’єкта декларування виникло право користування на квартиру та фінансові зобов’язання – у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації. При цьому у полі «Вид правочину» обрати «Інший», у полі «Зазначте, який саме» вказати «Фінансовий лізинг», у полі «Наслідки правочину» обрати «Інший» і в наступному полі «Зазначте, який саме» вказати «Виникло право користування та фінансове зобов’язання»

Подарунки є доходом незалежно від того, у якій формі вони отримані: у формі грошових коштів або в іншій формі. Подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають / одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової (ст. 1 Закону). 

Це стосується також подарунків, які суб’єкт декларування отримує від члена сім’ї (або навпаки).

! Про декларування подарунка, який оподатковується за нульовою ставкою (оціночна вартість якого не визначається),  див. додатково п. 1 відповіді на запитання 63 цих Роз’яснень.

Оплата третьою особою витрат суб’єкта декларування або члена його сім’ї на відпочинок (переліт, проживання тощо), лікування, освіту тощо вважається подарунком у негрошовій формі, який, за загальним правилом, повинен бути відображений у декларації із зазначенням вартості подарунка.

Якщо третя особа (надавач освітніх послуг, організатор тощо) повністю або частково оплатила навчання суб’єкта декларування або надала йому знижку за освітньою програмою, яка пропонується не індивідуально визначеній особі, а невизначеному колу осіб або певному колу осіб (наприклад, прокурорам, суддям, державним службовцям, тощо), які відповідають критеріям для відбору навчальної програми (наприклад, підвищення кваліфікації), або умовою навчання за освітньою програмою є офіційне направлення суб’єкта декларування на навчання установою, де він працює, то це не є доходом для цілей декларування.

Додатково див. приклад 3 п. 14.3 розділу 14 Методичних рекомендацій по конфлікту інтересів: https://wiki.nazk.gov.ua/?cat=73.

Оплата третьою стороною участі суб’єкта декларування у публічному заході не є доходом (додатково див. відповідь на запитання 143 цих Роз’яснень).

Доходи зазначаються незалежно від їх розміру, крім подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ. Подарунок у формі іншій, ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунка перевищує 5 ПМ.

Якщо отриманий у звітному періоді подарунок у вигляді цінного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майна, нематеріального актива, цінних паперів, грошових активів чи інших об’єктів декларування перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, такий подарунок повинен бути також відображений у декларації в розділах 3 «Об’єкти нерухомості» (незалежно від вартості), 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» (за умови, якщо вартість перевищує 100 ПМ), 6 «Транспортні засоби» (незалежно від вартості), 7 «Цінні папери» (незалежно від вартості), 12 «Грошові активи» (якщо сукупний розмір грошових активів перевищує 50 ПМ) тощо. У декларації наступного звітного періоду, за умов, що таке майно перебуває у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду, а його вартість перевищує встановлений поріг для декларування (наприклад, 100 ПМ – для цінного рухомого майна (крім транспортних засобів), відомості про таке майно зазначаються лише у відповідному розділі декларації залежно від виду об’єкта декларування.

У разі якщо вартість подарунка суб’єкту декларування перевищує 50 ПМ, необхідно додатково вказати у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації відомості про договір дарування, на підставі якого набуто право власності на це майно (подарунок).

Якщо ж таке майно не належить суб’єкту декларування на останній день звітного періоду (наприклад, внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації відомості зазначаються таким чином:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – двічі про отримані доходи:

• у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ);

• у грошовій формі – дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» про:

• договір дарування, на підставі якого набуто право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 50 ПМ);

• договір купівлі-продажу, на підставі якого припинено право власності на майно (подарунок) (за умови, якщо вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ).

Якщо ж майно, яке було подаровано члену сім’ї суб’єкта декларування у звітному періоді, але не належить йому на останній день звітного періоду (наприклад, внаслідок укладеного договору купівлі-продажу), то у декларації зазначаються лише відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» про отримані доходи:

• у негрошовій формі – у розмірі вартості майна, що подароване (за умови, якщо вартість подарунка перевищує 5 ПМ);

• у грошовій формі – як дохід від продажу майна (подарунка) (незалежно від розміру).

У деклараціях, звітний період яких повністю або частково припадає на період дії воєнного стану, не зазначаються (п. 2-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону):

1. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації  відомості щодо:

1. грошових коштів отриманих від третіх осіб, якщо вони у повному обсязі використані виключно для підтримки Збройних Сил України та/або для допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. 

Формулювання «у повному обсязі використані» означає, що у разі наявності різниці між сумою отриманих коштів та сумою коштів, переданих на потреби ЗСУ  та/або осіб, які постраждали внаслідок війни, така різниця є подарунком та підлягає декларуванню за загальними правилами. Детальніше див. відповідь на запитання 200 цих Роз’яснень.

Одержані грошові кошти повинні бути використані виключно на одну або декілька із зазначених цілей:

• здійснення переказів на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для підтримки Збройних Сил України / для гуманітарної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. 

Йдеться про мультивалютний рахунок, відкритий Національним банком України одразу після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України в іноземній та національній валюті. Реквізити офіційних спеціальних рахунків: UA843000010000000047330992708 та UA823000010000032302338301027.

• здійснення благодійних пожертв на користь Збройних Сил України.

Благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»);

• здійснення благодійних пожертв для підтримки і захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації.

Це можуть бути особи, місце проживання / перебування яких знаходиться / знаходилось на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), територіях ведення бойових дій, які змушені були залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру тощо;

• здійснення витрат на придбання та доставку товарів з подальшою їх передачею у власність ЗСУ, іншим військовим формуванням, ДФТГ, розвідувальним органам, правоохоронним органам.

Питання передання у власність вирішується з урахуванням чинних норм цивільного законодавства України;

• здійснення витрат на придбання та доставку товарів, оплату робіт чи послуг, наданих як гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації. 

Гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу»).

Наявність підтвердження використання одержаних грошових коштів на вищевказані цілі вимагається лише з 03.08.2022 (п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану»);

2. товарів, отриманих безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну:

• з подальшою їх передачею у власність ЗСУ, іншим військовим формуванням, ДФТГ, розвідувальним органам, правоохоронним органам;

• наданих як благодійна пожертва чи гуманітарна допомога особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації.

Наявність підтвердження використання одержаних грошових коштів на вищевказані цілі вимагається лише з 03.08.2022 (з моменту набрання чинності Закону України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Законом України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану»);

3. отриманих особами, які фактично проживають на ТОТ чи на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або особами, які були змушені залишити місце свого фактичного проживання внаслідок тимчасової окупації (загрози тимчасової окупації), ведення бойових дій, безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну:

• послуг із проживання чи розміщення; 

• транспортних послуг чи послуг із перевезення у зв’язку із зміною місця фактичного проживання та/або з поверненням до місця проживання;

• медичних послуг;

• лікарських засобів; 

• товарів, робіт або послуг, визнаних гуманітарною допомогою (за винятком транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, крім легкових автомобілів, спеціально обладнаних для перевезення осіб з інвалідністю та переданих особам з інвалідністю).

4. отриманої матеріальної допомоги, передбаченої законодавством іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором), виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) або міжнародної організації. 

Правила декларування різних видів матеріальної допомоги див. у відповідях на запитання 150-1, 150-2, 150-3 цих Роз’яснень. 

2. У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації – відомості про:

1. правочини щодо набуття у власність / припинення власності на майно, набуте суб’єктами декларування в період дії воєнного стану + 1 місяць після припинення / скасування воєнного стану, якщо таке майно в повному обсязі передано на потреби ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф;

2. видатки з тих грошових коштів, які суб’єкти декларування отримали від третіх осіб в період дії воєнного стану + 1 місяць після припинення / скасування воєнного стану та в повному обсязі передали на потреби ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф.

Тобто відомості про вищезазначені об’єкти декларування не відображаються в декларації у  разі, якщо збігаються такі ознаки одночасно:

• період отримання – з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану (+ 1  місяць припинення / скасування воєнного стану);

• ціль використання – на потреби ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок війни;

• обсяг використання на відповідні цілі – виключно у повному обсязі (у разі наявності різниці між сумою отриманих коштів та сумою коштів, переданих на потреби ЗСУ  / осіб, які постраждали внаслідок війни, така різниця є подарунком та підлягає декларуванню за загальними правилами. Детальніше див. відповідь на запитання 200 цих Роз’яснень.);

• наявне підтвердження використання на вказані цілі (вимагається лише з 03.08.2022) 

Щодо вимог про надання підтверджень, передбачених п. 2-3 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону.

Обов’язковою умовою правомірності одержання грошових коштів, товарів, отриманих безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову ціну, є наявність підтвердження подальшого використання грошових коштів, передачі / надання таких товарів у повному обсязі виключно на зазначені Законом цілі.

Таким підтвердженням можуть слугувати документи про здійснення переказу коштів на спецрахунок НБУ, документи про купівлю товарів, робіт, послуг, які можуть бути використані на користь ЗСУ / осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії (договори, чеки, квитанції, виписки тощо), документи, що засвідчують передачу особою товарів, робіт, послуг на вищевказані цілі (договори, акти приймання-передачі тощо).

Надані для підтвердження документи, у тому числі Національному агентству в межах реалізації його повноважень, повинні однозначно засвідчувати як передачу грошових коштів / товарів у повному обсязі, так і передачу їх адресатам для реалізації вказаної у п. 2-3 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону мети (наприклад, для підтримки і захисту осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України). 

Водночас наявність підтвердження використання одержаних грошових коштів на вищевказані цілі вимагається лише з 03.08.2022 (з моменту набрання чинності Законом України від 08.07.2022 № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану»).

У разі настання вищезазначених обставин ПСЗ не подається (п. 2-5 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону).

Водночас у декларації підлягають відображенню:

• відомості про користування житлом, якщо суб’єкт декларування та/або член його сім’ї користувався ним не менше половини днів звітного періоду (для декларації кандидата на посаду, щорічної декларації (з будь-якою позначкою) – це 183 дні; для декларації при звільненні це може бути менший період) або станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду);

• грошові кошти, майно (в т.ч., транспортні засоби), які суб’єкт декларування / член його сім’ї збирали на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, якщо станом на кінець звітного періоду такі кошти, майно не були передані на відповідні цілі та залишались у власності суб’єкта декларування / члена його сім’ї. Відповідні об’єкти декларуються за умови перевищення порогу декларування у відповідних розділах декларації;

• відомості про транспортні засоби (незалежно від вартості), інше цінне рухоме майно (вартість якого перевищує 100 ПМ), якщо вони перебували у власності суб’єкта декларування / члена його сім’ї станом на кінець звітного періоду (навіть якщо вони були придбані та в подальшому передані на потреби ЗСУ). Додатково див. розділ VIII цих Роз’яснень.

Приклад 1

У березні 2022 року суб’єкт декларування почав збирати на свою карту гроші для допомоги ЗСУ. Загалом на його рахунок надійшло 98 906 грн. На зібрані кошти у квітні він купив дрон вартістю 97 567 грн та невідкладно передав його брату – військовослужбовцю ЗСУ, який знаходився на передовій, а решту переказав на спецрахунок НБУ в повному обсязі. Документів про передачу дрона брату у суб’єкта не залишилось.

Декларувати зібрані кошти у декларації за 2022 рік суб’єкт декларування не зобов’язаний, оскільки вимога про наявність підтверджень почала діяти лише з 03.08.2022.

Приклад 2

У березні 2022 року суб’єкт декларування почав збирати на свою карту гроші для допомоги ЗСУ. Загалом на його рахунок надійшло 178 976 грн. На зібрані кошти в квітні він купив тепловізор вартістю 178 900 грн та невідкладно передав його брату – військовослужбовцю ЗСУ, який знаходився на передовій. Решта коштів (76 грн) залишилась у нього. Документів про передачу дрона брату у суб’єкта не залишилось.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2022 рік такий дохід не підлягає декларуванню, оскільки його розмір не перевищує поріг декларування подарунків (5 ПМ; 12405 грн для 2022 року), визначений абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Приклад 3

01.03.2022 дружина та діти суб’єкта декларування виїхали за кордон, рятуючись від бойових дій, та отримали тимчасовий захист.  Місцева благодійна організація знайшла для них житло, де вони проживали з моменту прибуття у березні 2022 до моменту повернення в Україну в серпні 2022 року. 

З 01.06.2022 декларант звільнився із займаної посади. 

За таких обставин у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації при звільненні (яка повинна охоплювати період з 01.01.2022 до 31.05.2022) суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити житло, яким члени його сім’ї користувались закордоном, оскільки, по-перше, таке користування відбувалось більше половини днів звітного періоду (протягом трьох місяців з п’яти звітних), а по-друге, житло перебувало у користуванні членів сім’ї декларанта станом на кінець звітного періоду та не менше ніж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду. 

Приклад 4

У березні 2022 року суб’єкт декларування почав збирати на свою карту гроші для допомоги ЗСУ. Загалом на його рахунок надійшло 178 976 грн. На зібрані кошти 04.08.2022 декларант купив військову форму та передав у підрозділ, де служить його товариш.

01.08.2022 декларант звільнився із займаної посади. 

За таких обставин, оскільки станом на кінець звітного періоду (01.08.2022) відповідні кошти (178 976 грн) були наявні на рахунку декларанта та сума цих коштів сама по собі перевищує 50 ПМ (124 050 грн для 2022 року), він зобов’язаний відобразити їх у розділі 12 «Грошові активи» декларації при звільненні. 

Правило про те, що отримані кошти не декларуються як дохід, якщо вони повністю були витрачені на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, не може бути застосовано саме в цьому випадку, оскільки витрата коштів на визначені Законом цілі відбулась після закінчення звітного періоду. Це означає, що зібрані протягом звітного періоду кошти та не витрачені на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, з урахуванням вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Водночас під час подання щорічної декларації (після звільнення) за 2022 рік такий дохід не підлягатиме відображенню (бо така декларація охоплює звітний період з 01.01.2022 до 31.12.2022, а в межах цього періоду кошти вже були використані на визначені Законом цілі). Аналогічний підхід застосовується і щодо рухомого майна, наявного в декларанта / члена його сім’ї станом на кінець звітного періоду, яке в подальшому передане на потреби ЗСУ та/або осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф.

Спадщина, набута суб’єктом декларуванням та/або членом його сім’ї, підлягає відображенню у декларації. Декларування спадщини здійснюється на підставі свідоцтва про право на спадщину, договору про поділ спадкового майна, рішення суду про визнання права власності у порядку спадкування.

Спадщина є доходом та підлягає відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації у разі наявності відомостей про її загальний розмір (вартість). 

! Про декларування спадщини, яка оподатковується за нульовою ставкою (оціночна вартість якої не визначається),  див. додатково п. 1 відповіді на запитання 63 цих Роз’яснень.

Отриманий дохід у вигляді спадщини відображається як один об’єкт декларування в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за той звітний період, в якому було отримано правовстановлюючий документ (відповідне свідоцтво, договір, судове рішення). У цьому розділі декларації слід зазначити загальну вартість успадкованого майна (навіть якщо до складу спадщини входять різні об’єкти), а джерелом доходу – померлу особу.

У разі якщо спадщина включає в себе різні об’єкти декларування (об’єкти нерухомості, транспортні засоби, цінне рухоме майно, грошові кошти тощо), відомості про такі об’єкти додатково підлягають відображенню у відповідних розділах декларації за загальними правилами.

Об’єкти, які потребують перереєстрації права власності спадкоємцем (наприклад об’єкти нерухомості), для цілей декларування вважаються набутими у власність після відповідної державної реєстрації права власності на них за спадкоємцем, а отже, відображаються в декларації з цього моменту. Якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не здійснено державну реєстрацію права на спадщину, слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов’язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки (постанова Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 450/328/15-ц).

Якщо станом на останній день звітного періоду право власності на об’єкт спадщини не переоформлено на ім’я спадкоємця, проте такий об’єкт перебуває у користуванні суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду), це необхідно відобразити у декларації, зазначивши відповідний тип права (додатково див. відповідь на запитання 60 цих Роз’яснень).

Кошти, розміщені на банківських рахунках, грошові вклади з нарахованими відсотками або компенсаціями, відомості про які зазначені у свідоцтві про право на спадщину, отримані суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї, відображаються в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації з моменту отримання такого свідоцтва. У декларації слід зазначати сукупну суму вкладу (депозиту) та нарахованих процентів на дату виплати (додатково див. розділ ХІІІ цих Роз’яснень).

Рахунки у банківських та інших фінансових установах у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації відображаються за загальними правилами.

Відомості про кошти, надані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та не повернуті їм у звітному періоді, а також неповернуті суми депозиту слід вказувати у розділі 12 «Грошові активи» декларації (в разі перевищення порогу декларування в цьому розділі).

Відомості про кошти, надані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та повернуті їм у звітному періоді, а також повернуті суми депозиту підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальними правилами декларування об’єктів у цьому розділі (тобто за умови наявності цих коштів станом на кінець звітного періоду та у разі перевищення порогу декларування в цьому розділі). У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомості про такі кошти (тіло депозиту, розмір фінансової допомоги) не зазначаються. Водночас доходом є відсотки за депозитом.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абз. 8 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Поворотна фінансова допомога декларується за правилами, окресленими для декларування позики (детальніше див. відповідь на запитання 203 цих Роз’яснень).

Вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).

Розміщення коштів на рахунках в банку як вклад (депозит) не припиняє права власності на кошти, а отже, повернення тіла депозиту не може вважатися доходом.

Водночас якщо вклад (депозит) розміщено на умовах, за яких відсотки щомісяця капіталізуються та є доступними для використання вкладником (суб’єктом декларування або членом його сім’ї) до моменту завершення строку дії вкладу (депозиту), то такі нарахування (відсотки) відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації станом на кінець звітного періоду.

Якщо відсотки по депозиту додаються до тіла депозиту, то вони відображатимуться в декларації як дохід лише після завершення строку дії депозиту та отримання його вкладником.

Такі самі правила застосовуються й у разі отримання вкладником гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як декларувати доходи у вигляді процентів, нарахованих за валютним вкладом, див. у відповіді на запитання 153 цих Роз’яснень. 

Відомості про позику, отриману суб’єктом декларування або членом його сім’ї (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позичальником), відображаються у розділах:

• 12 «Грошові активи» декларації – за умов, зазначених у відповіді на запитання 156 цих Роз’яснень;

• 13 «Фінансові зобов’язання» декларації – за умов, зазначених у відповіді на запитання 175 цих Роз’яснень;

• 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації (відображаються відомості про правочин, у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується») – за умов, зазначених у відповіді на запитання 177 цих Роз’яснень.

Відомості про отриману позику не відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації (додатково див. відповідь на запитання 145 цих Роз’яснень). 

Повернення суб'єктом декларування позики (боргу) підлягає відображенню в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації у таких випадках:

• якщо разовий платіж (трансакція) у звітному періоді, спрямований на повернення позики (боргу), перевищує 50 ПМ, – заповнюються поля щодо правочину і щодо видатку (додатково див. приклад № 6 до відповіді на запитання 177 цих Роз’яснень);

• якщо сума позики (боргу), отриманої у звітному періоді, перевищує 50 ПМ, однак її повернення здійснювалося платежами (трансакціями), жоден з яких не перевищував 50 ПМ, – заповнюються поля щодо правочину, а у блоках полів щодо видатку обирається позначка «Не застосовується» (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

Кошти, які суб’єкт декларування або член його сім’ї позичив третій особі (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем), зазначаються у розділі 12 «Грошові активи» декларації (як кошти, позичені третій особі) – за умов, зазначених у відповіді на запитання 156 цих Роз’яснень.

Відомості про надану суб’єктом декларування або членом його сім’ї позику не відображаються у розділах 13 «Фінансові зобов’язання», 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації. 

Відомості про повернуту суму позики не відображаються у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, однак в цьому розділі відображаються кошти, отримані у вигляді процентів від суми позики.

1. Чи відображаються відомості про об’єкти, набуті суб’єктом декларування / членом його сім’ї для здійснення господарської діяльності (як ФОП)?

Так.

Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи (ч. 1 ст. 128 ГК України).

Фізична особа – підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення (ст. 52 ЦК України, ч. 2 ст. 128 ГК України). 

Законодавством не встановлено окремого правового статусу майна фізичної особи – підприємця. 

Отже, об’єкти нерухомості, транспортні засоби, інше цінне рухоме майно, яке набуте суб’єктом декларування та/або членом його сім’ї для здійснення підприємницької діяльності (як фізичною особою – підприємцем) підлягають відображенню у декларації на загальних підставах.

2. Чи відображаються доходи, отримані суб’єктом декларування або членом його сім’ї як ФОП?

Так.

У декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї (п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону). Перелік видів доходів, наведений у цьому положенні, включає у тому числі доходи від підприємницької діяльності, отримані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як ФОП.

Дохід із джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі у вигляді доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Інформацію про отримані доходи від підприємницької діяльності як ФОП необхідно зазначити у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації незалежно від розміру такого доходу. При цьому сума доходу від підприємницької діяльності за звітний період сумується і в декларації вказується загальна сума валового доходу, отримана суб’єктом декларування або членом його сім’ї як ФОП у звітному періоді.

При зазначенні доходу від власної підприємницької діяльності як ФОП джерелом доходу рекомендується зазначати самого суб’єкта декларування / члена його сім’ї, який є ФОП. 

3. Чи відображаються відомості про банківські / фінансові установи, в яких суб’єктом декларування або членом його сім’ї як ФОП відкриті рахунки?

Так.

Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї як суб’єктів господарювання (ФОП) відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно, відображаються в декларації за загальними правилами (див. розділ XV цих Роз’яснень). 

4. Чи відображаються відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування, члена його сім’ї, взяті ними для забезпечення здійснення господарської діяльності?

Так. 

Відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї відображаються в декларації за загальними правилами (див. розділ XV цих Роз’яснень) незалежно від мети та цілей вчинення правочинів, які зумовили виникнення фінансових зобов’язань.

5. Які видатки, здійснені суб’єктом декларування, який одночасно є фізичною особою – підприємцем (ФОП), відображаються в декларації? 

Видатки та правочини суб’єкта декларування, здійснені ним як ФОП на виконання правочинів, спрямованих на набуття права на об’єкти декларування, які підлягають відображенню в розділах 3 «Об’єкти нерухомості», 4 «Об’єкти незавершеного будівництва», 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», 6 «Транспортні засоби», 7 «Цінні папери», 8 «Корпоративні права», 10 «Нематеріальні активи» декларації зазначаються завжди, незалежно від мети набуття таких об’єктів (для господарської діяльності чи для особистих потреб / потреб членів сім’ї).

У разі наявності даних про загальний розмір видатків, здійснених у звітному періоді суб’єктом декларування як ФОП (особливо якщо ФОП перебуває на загальній системі оподаткування), рекомендується відобразити їх в декларації (однією сумою).

Інші видатки та правочини, вчинені суб’єктом декларування як фізичною особою (а не як ФОП), зазначаються в декларації за загальними правилами. 

Приклад 1

Суб’єкт декларування, який займається аграрним бізнесом, у звітному періоді купив комбайн вартістю більше 50 ПМ. 

Такий об’єкт (комбайн) підлягає відображенню у декларації у розділі 6 «Транспортні засоби» декларації. Оскільки правочин і видаток на його придбання здійснено у звітному періоді саме суб’єктом декларування (не членом його сім’ї), вартість предмета правочину та розмір видатку перевищують поріг декларування, то відомості про такий правочин і видаток зазначаються у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

Приклад 2

Суб’єкт декларування у звітному періоді оплатив вартість туристичної подорожі на суму, що перевищує 50 ПМ.

Оскільки такий видаток здійснено ним для особистих потреб (не для господарської діяльності), то він підлягає відображенню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації.

ОВДП декларується за загальними правилами деклування цінних паперів. 

1. Придбання ОВДП у звітному періоді

У разі придбання ОВДП у звітному періоді підлягають заповненню такі розділи декларації:

- розділ 7 «Цінні папери» – за умови, якщо цінні папери не будуть погашені станом на кінець звітного періоду. Для цього у блоці полів «Загальна інформація» в полі «Вид цінного паперу» слід обрати позначку «Боргові цінні папери», в полі «Вид боргових цінних паперів» – позначку «Державні облігації України» (ОВДП); інформацію щодо емітента реєстр передзаповнить автоматично.

У полі «Номінальна вартість одного цінного папера, грн» зазначається номінальна вартість 1 ОВДП (наприклад, 1000 грн). У разі якщо номінальна вартість 1 ОВДП визначена в іноземній валюті, то у вказаному полі зазначається номінальна вартість в перерахунку на гривні за офіційним курсом НБУ станом на дату набуття права на ОВДП.

Додатково див. відповіді на запитання 117-1 – 119 цих Роз’яснень;

- розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації. Додатково див. відповідь на запитання 174-1 цих Роз’яснень;

- розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації – за умови, якщо разовий видаток на придбання ОВДП перевищує 50 ПМ. Додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень.

2. Наявність ОВДП у звітному періоді

Якщо ОВДП були придбані в минулому звітному періоді, а в періоді, за який подається декларація, не погашені, то заповненню підлягають розділ 7 «Цінні папери» та розділ 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації.

Також може підлягати заповненню розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – у випадку, якщо особа володіє купонними облігаціями і отримує відсотковий дохід щомісяця / щокварталу тощо. 

3. Погашення ОВДП у звітному періоді

Якщо у звітному періоді відбулося погашення купонних / дисконтних ОВДП «Військові облігації», то підлягає заповненню розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. При цьому:

якщо було погашення купонних ОВДП, то у декларації зазначаються відомості про отриманий у звітному періоді дохід у розмірі номінальної вартості погашених ОВДП та дохід у вигляді відсоткового доходу по них;

якщо відбулося погашення дисконтних ОВДП, то у декларації зазначаються відомості про отриманий у звітному періоді дохід у розмірі номінальної вартості погашених ОВДП. Детальніше див. відповідь на запитання 152 цих Роз’яснень. 

Джерелом доходу є Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480).

При цьому відомості про погашені у звітному періоді ОВДП не зазначаються у розділі 7 «Цінні папери» декларації, а відомості про рахунки зазначаються у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації за умов, викладених у відповіді на запитання 166 Роз’яснень.

Про декларування рахунку у цінних паперах (у т.ч. в ОВДП) додатково див. у відповідях на запитання 166 та 174-1 цих Роз’яснень).

     Приклад

  23.07.2024 суб’єкт декларування через АТ «Хxxx Банк» (банк-дилер) придбав п’ять купонних ОВДП (номінальна вартість кожної – 1000 гривень, строк погашення – 18.06.2025), сплативши за них одним платежем 5397 гривень 15 копійок. При цьому суб’єкт декларування  відкрив рахунок у цінних паперах в АТ «Хххх Банк» (банку-ділері), на якому обліковуються придбані ним ОВДП.

  04.12.2024 суб’єкт декларування отримав купонну виплату по ОВДП – відсотки (відсотковий дохід) у розмірі 368 гривень 00 копійок.

 Після погашення п’яти ОВДП 04.06.2025 суб’єкт декларування отримав суму в розмірі 5368 гривень 00 копійок, яка складається із суми номінальної вартості п’ять ОВДП (5000 гривень 00 копійок) та купонної виплати по ОВДП – відсотків (відсоткового доходу) (368 гривень 00 копійок).

  У щорічній декларації за 2024 рік:

• • • • • у розділі 7 «Цінні папери» слід зазначити п’ять ОВДП, що належать суб’єкту декларування, а саме: у полі «Вид цінного паперу» обрати позначку «Боргові цінні папери», у полі «Вид боргових цінних паперів» вказати «Державні облігації України» (ОВДП), у полі «Кількість цінних паперів» – 5, у полі «Номінальна вартість одного цінного паперу, грн» – 1000, у полі «Дата набуття права» – 23.07.2024, інформацію щодо емітента реєстр передзаповнить автоматично;
        • у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» слід зазначити отриманий суб’єктом декларування дохід у вигляді відсотків (відсоткового доходу) по ОВДП, а саме: у полі «Вид доходу» обрати «Проценти від погашення ОВДП», у полі «Розмір (вартість), грн» – 368, інформацію щодо джереладоходу реєстр передзаповнить автоматично;
        • у розділі «Інформація щодо банківських та інших фінансових установ, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки» слід зазначити АТ «Хххх Банк», в якому у суб’єкта декларування відкритий рахунок у цінних паперах і на якому обліковуються ОВДП.

  При цьому у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» не зазначається видаток (та правочин) суб’єкта декларування у розмірі 5397 гривень 15 копійок, сплачений ним 23.07.2024 при придбанні п’яти ОВДП (оскільки його розмір не перевищує 50 ПМ для 2024 року – 151 400 гривень);

  У щорічній декларації за 2025 рік:

• • • • • у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» слід зазначити отриманий суб’єктом декларування:

  дохід від погашення ОВДП, а саме: у полі «Вид доходу» обрати «Дохід від від погашення ОВДП», у полі «Розмір (вартість), грн» – 5000, інформацію щодо джерела доходу реєстр передзаповнить автоматично;

  дохід у вигляді відсотків (відсоткового доходу) по ОВДП, а саме: у полі «Вид доходу» обрати «Проценти від погашення ОВДП», у полі «Розмір (вартість), грн» – 368, інформацію щодо джерела доходу реєстр передзаповнить автоматично;

• • • • • у розділі «Інформація щодо банківських та інших фінансових установ, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки» слід зазначити АТ «Хххх Банк», в якому у суб’єкта декларування відкритий рахунок у цінних паперах і на якому обліковувалися ОВДП (якщо такий рахунок не закритий станом на 31.12.2025).

  При цьому у розділі 7 «Цінні папери» не зазначаються п’ять ОВДП, які вже погашені, а у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» не зазначається операція з погашення цих п’яти ОВДП.

Право на отримання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі – грошова компенсація) мають внутрішньо переміщені особи (ВПО), які зазначені в п. 2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018    № 280 (далі – Порядок № 280).

Перелік розділів декларації, які підлягатимуть заповненню внаслідок отримання грошової компенсації та подальшого придбання житла, залежить від:

- того, чи відбуватиметься вся процедура (з моменту відкриття спеціального рахунка до моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ВПО і членами її сім’ї) в межах одного звітного періоду, чи різних;

- надходження / ненадходження додаткових коштів на спеціальний рахунок.

Нижче в хронологічному порядку описано т.з. етапи придбання житла за рахунок компенсації з поясненням, які конкретно розділи декларації підлягають заповненню в результаті проходження кожного з цих етапів. Якщо звітний період, за який подається декларація, закінчився на певному етапі, то відображенню в декларації підлягають саме ті відомості, які наявні у цьому періоді.

1. Відкриття спеціального рахунка в АТ «Ощадбанк» 

Для отримання грошової компенсації відкривається спеціальний поточний рахунок на ім’я ВПО у відділенні АТ «Ощадбанк» (далі – банк) (абз. 1 п. 20 Порядку № 280).

Відомості про банківську установу, у якій у суб’єкта декларування / членів його сім’ї відкривається спеціальний поточний рахунок, декларуються за загальними правилами. Додатково див. у розділі XV Роз’яснень.

Тому якщо спеціальний рахунок буде відкрито станом на кінець звітного періоду  (за умови, що рахунок відкрито не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом більше половини днів протягом звітного періоду, відомості про АТ «Ощадбанк» підлягатимуть відображенню в розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації. Якщо спеціальний рахунок буде відкритим менше половини днів протягом звітного періоду (для щорічної декларації – менше 183 днів), а станом на кінець звітного періоду його буде закрито, а інших рахунків у цьому банку немає, то відомості про нього не підлягатимуть декларуванню.

2. Отримання грошової компенсації та додаткових коштів на спеціальний рахунок

ВПО самостійно використовує грошову компенсацію для придбання житла після її зарахування на спеціальний рахунок (п. 24 Порядку № 280).

Право на отримання грошової компенсації вважається використаним з моменту перерахування коштів грошової компенсації в повному обсязі. Право власності на нерухоме майно оформляється на ВПО та членів її сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію (абз. 5 п. 24, абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Якщо коштів грошової компенсації не вистачає для оплати укладеного ВПО договору / договорів щодо придбання житла, банк переказує кошти із спеціального рахунка ВПО лише після надходження на нього додаткових коштів у сумі, якої не вистачає (п. 34 Порядку № 280).

Такі додаткові кошти можуть бути внесені за рахунок коштів місцевого бюджету, особистих коштів ВПО, благодійних надходжень, з інших джерел, не заборонених законодавством (п. 35 Порядку № 280).

Для цілей декларування грошова компенсація є доходом особи, на чиє ім’я відкрито банківський рахунок, у її фактично витраченому розмірі, з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість (беручи до уваги положення п.п. 2, 23, 32, 35, 38, абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Додаткові кошти, внесені на спеціальний рахунок з коштів місцевого бюджету, благодійних надходжень, з інших джерел, не заборонених законодавством, є доходом особи, на чиє ім’я відкрито банківський рахунок, з моменту фактичного їх отримання та підлягатимуть відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальним правилом.

Особисті кошти ВПО, внесені на спеціальний рахунок, не вважаються  доходом, однак підлягають відображенню у розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальним правилом (детальніше див. відповідь на запитання 156 Роз’яснень).

Якщо ВПО є суб’єктом декларування, на якого поширюється обов’язок щодо подання ПСЗ, то на цьому етапі обов’язок його подання може виникнути за ознакою отримання доходу (детальніше див. відповіді на запитання 207, 208 Роз’яснень).

3. Придбання жилого приміщення

Право власності на нерухоме майно оформляється на ВПО та членів її сім’ї, на яких було розраховано грошову компенсацію (абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Суб’єкт декларування зобов’язаний відобразити придбане житло (а якщо предметом договору є житловий будинок, розташований на земельній ділянці, – то й таку земельну ділянку) у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, поданої за той звітний період, у якому відбулась державна реєстрація права власності за ВПО і членами її сім’ї (з огляду на положення п. 24, абз. 2 п. 25, абз. 2 п. 39 Порядку № 280).

Додатково про декларування відомостей про право власності на земельну ділянку під об’єктом нерухомості див. у відповіді на запитання 81 Роз’яснень.

Також з моменту державної реєстрації права власності на нерухомість отримана грошова компенсація стала доходом особи, на чиє ім’я відкрито банківський рахунок, а тому вона підлягає відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації у її фактично витраченому розмірі. 

Крім того, суб’єкт декларування зобов’язаний відобразити відомості про договір купівлі-продажу житла та видаток на його придбання у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» декларації (детальніше див. відповіді на запитання 177, 180 Роз’яснень).

У разі якщо на суб’єкта декларування поширюється обов’язок щодо подання ПСЗ, то він зобов’язаний його подати, відобразивши відомості про придбану нерухомість, отриманий дохід та здійснений видаток (детальніше див. відповіді на запитання 205–208 Роз’яснень).

4. Повернення коштів грошової компенсації із спеціального рахунка ВПО на рахунок місцевого розпорядника 

Якщо ВПО у встановлений абз. 1–4 п. 24 Порядку № 280 строк не уклала договір і не переказала кошти грошової компенсації на придбання житла, банк самостійно повертає кошти грошової компенсації на рахунок місцевого розпорядника (п. 32 Порядку № 280).

У разі укладення договору / договорів на суму меншу, ніж сума коштів грошової компенсації, банк не пізніше ніж через три банківських дні після переказу коштів грошової компенсації згідно з договором / договорами повертає залишки коштів грошової компенсації на рахунок місцевого розпорядника (п. 38 Порядку № 280).

Оскільки грошова компенсація для цілей декларування є доходом лише з моменту державної реєстрації права власності на придбану нерухомість, то повернення в повному обсязі або частково грошової компенсації (на виконання п.п. 32, 38 Порядку № 280) не створює для суб’єкта декларування обов’язку відображати відомості про цю трансакцію у декларації.

Приклад 1

15.11.2021 суб’єкт декларування відкрив спеціальний рахунок в АТ «Ощадбанк». 01.12.2021 на цей рахунок надійшла грошова компенсація у розмірі 1 000 000 грн з розрахунку на двох осіб. 10.02.2022 за суб’єктом декларування та членом його сім’ї було зареєстровано право власності на квартиру вартістю 900 000 грн. 

В такому випадку суб’єкт декларування зобов’язаний: 

1) у щорічній декларації за 2021 рік відобразити лише відомості про банківську установу, у якій відкрито спеціальний рахунок, у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації;

2) у щорічній декларації за 2022 рік вказати:

• у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації – відомості про придбану квартиру;

• у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – відомості про суму фактично витраченої грошової компенсації (900 000 грн). При цьому у полі «Вид доходу» слід обрати позначку «Інше», в полі «Зазначте, який саме» вказати «Грошова компенсація за належне для отримання житло для ВПО»; у полі «Джерело (джерела) доходу» зазначити відповідного розпорядника за місцевим бюджетом, який перерахував кошти грошової компенсації на спеціальний рахунок; у полі «Особа, якої стосується» обрати суб’єкта декларування;

• у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – відомості про договір купівлі-продажу квартири та про видаток.

Приклад 2

У листопаді 2021 року суб’єкт декларування відкрив спеціальний рахунок в АТ «Ощадбанк». У грудні 2021 року на цей рахунок надійшла грошова компенсація у розмірі 1 000 000 грн з розрахунку на двох осіб, а потім суб’єкт декларування перерахував ще 180 000 грн особистих коштів. У січні 2022 року на цей рахунок надійшла благодійна допомога у розмірі 50 000 грн. У лютому 2022 року за суб’єктом декларування та членом його сім’ї було зареєстровано право власності на житловий будинок з присадибною ділянкою, вартістю 1 230 000 грн. 

В такому випадку суб’єкт декларування зобов’язаний: 

1) у щорічній декларації за 2021 рік відобразити:

• у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації – відомості про банківську установу, де відкрито спеціальний рахунок;

• у розділі 12 «Грошові активи» декларації – відомості про особисті кошти (бо сума цих коштів – 180 000 грн – сама по собі перевищує 50 ПМ – 113 500 грн для 2021 року, – а тому декларується у цьому розділі навіть незалежно від наявності у суб’єкта декларування інших грошових активів станом на кінець звітного періоду);

2) у щорічній декларації за 2022 рік вказати:

• у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації – відомості про придбаний будинок та земельну ділянку під ним;

• у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – відомості про суму грошової компенсації (1 000 000 грн), а також про благодійну допомогу (50 000 грн.), як окремі об’єкти декларування;

• у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – відомості про договір купівлі-продажу житлового будинку з присадибною ділянкою та про видаток.

1. Компенсація на відновлення (ремонт) пошкодженого житла за програмою «єВідновлення» 

Компенсація на відновлення (ремонт) пошкодженого житла за програмою «єВідновлення» передбачена Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 381 (зі змінами) (далі – Порядок № 381).

Ця компенсація надається в одній із таких форм:

• • • • компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна (далі – компенсація для проведення ремонту).

Видами такої компенсації є:

- компенсація для проведення ремонту категорії А (якщо розрахована сума не перевищує 200 000 грн) (абз. 6 п. 6, абз. 1–13 п. 10 Порядку № 381);

- компенсація для проведення ремонту категорії Б (якщо розрахована сума від 200 000 грн до 500 000 грн) (абз. 6 п. 6, абз. 1–12, 14–16 п. 10 Порядку № 381);

• • • • компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об’єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі – компенсація за виконаний ремонт) (абз. 7 п. 6, п. 10-1 Порядку № 381).

У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви (абз. 8 п. 6 Порядку № 381).

Компенсація для проведення ремонту / компенсація за виконаний ремонт є доходом, відомості про який підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Розмір доходу становить:

• • • • щодо компенсації для проведення ремонту – сума грошових коштів, використаних (витрачених) у звітному періоді суб’єктом декларування / членом його сім’ї з поточного рахунку із спеціальним режимом використання для придбання будівельної продукції / замовлення відповідних послуг / робіт;
      • щодо компенсації за виконаний ремонт – сума грошових коштів, зарахованих у звітному періоді на поточний рахунок суб’єкта декларування / члена його сім’ї у банку за придбання ним будівельної продукції та виконання ремонту за його власні кошти.

Джерелом доходу є Міністерство розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062).

Відомості про банківську установу, у якій у суб’єкта декларування / членів його сім’ї відкрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації для проведення ремонту, декларуються за загальними правилами. Додатково див. у розділі XV Роз’яснень.

Якщо на суб’єкта декларування поширюється обов’язок щодо подання ПСЗ, то за наявності підстав він зобов’язаний його подати, відобразивши відомості про отриманий дохід у вигляді компенсації для проведення ремонту або за виконаний ремонт, про здійснений видаток для/за придбання будівельної продукції або замовлення / виконання відповідних робіт / послуг (детальніше див. відповіді на запитання 205, 207, 208, 214, 222 цих Роз’яснень).

1.1. Особливості декларування компенсації для проведення ремонту категорії «А»

Ця компенсація зазначається у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за той звітний період, в якому суб’єкт декларування / член його сім’ї подав повідомлення про завершення ремонтних робіт разом з фотофіксацією завершених ремонтних робіт відповідно до абз. 1 п. 27 Порядку № 381.

У полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «Компенсація для проведення ремонту за програмою «єВідновлення»».

Якщо разова сума грошових коштів, використаної (витраченої) суб’єктом декларування у звітному періоді компенсації, перевищує 50 ПМ, то така сума є видатком, який, разом із правочином (договір купівлі-продажу будівельної продукції, договір про надання (виконання) послуг / робіт тощо), на підставі якого він був здійснений, зазначається у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за звітний період (детальніше див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

1.2. Особливості декларування компенсації для проведення ремонту категорії «Б»

Ця компенсація зазначається у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації(-ях) за той(-ті) звітний(-і) період(-и), в якому (яких) суб’єкт декларування / член його сім’ї подав:

• • • • щодо першого платежу компенсації – повідомлення про завершення проміжного етапу ремонтних робіт разом з фотофіксацією проведених ремонтних робіт та придбаної будівельної продукції відповідно до абз. 2 п. 27 Порядку № 381;
      • щодо другого платежу (залишку) компенсації – повідомлення про завершення ремонтних робіт разом з фотофіксацією завершених ремонтних робіт відповідно до абз. 1 п. 27 Порядку № 381.

У полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «Компенсація для проведення ремонту за програмою “єВідновлення”».

Щодо декларування видатку та правочину суб’єкта декларування див. вище у п. 1.1.

1.3. Особливості декларування компенсації за виконаний ремонт

Ця компенсація зазначається у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларацій за той звітний період, в якому на поточний рахунок суб’єкта декларування / члена його сім’ї в банку зараховані грошові кошти компенсації (абз. 12 п. 10-1 Порядку № 381).

У полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «Компенсація за виконаний ремонт за програмою “єВідновлення”».

1.4. Особливості декларування компенсацій у разі коли ремонтні роботи були частково проведені

Декларування компенсація за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт – відповідно до п. 1.3 (див. вище).

Декларування компенсації для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена, – відповідно до п. 1.1 або п. 1.2 (див. вище).

2. Компенсація за знищене житло за програмою «єВідновлення»

Компенсація за знищене житло за програмою «єВідновлення» передбачена Порядком надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 (зі змінами) (далі – Порядок № 600).

Компенсація за знищене житло за програмою «єВідновлення» надається в одній із таких форм:

• • • • компенсація для фінансування будівництва будинку, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (далі – компенсація для фінансування будівництва житла) (п.п. 18 – 32-2 Порядку № 600);
      • компенсації для фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення / будинку, що буде споруджене / споруджений в майбутньому, або інвестування / фінансування їх будівництва) з використанням житлового сертифіката (далі – компенсація для придбання житла з використання житлового сертифіката) (п.п. 33 – 61 Порядку).

Компенсація для фінансування будівництва житла / компенсація для придбання житла з використання житлового сертифікату є доходом, відомості про який підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Джерелом доходу є Міністерство розвитку громад та територій України (код ЄДРПОУ 37472062).

Якщо на суб’єкта декларування поширюється обов’язок щодо подання ПСЗ, то за наявності підстав він зобов’язаний його подати, відобразивши відомості про отриманий дохід у вигляді компенсації для фінансування будівництва житла або компенсації для придбання житла з використання житлового сертифіката, про придбане житло, про здійснений видаток для/за придбання будівельної продукції або замовлення / виконання відповідних робіт / послуг або для оплати придбання житла (у т.ч., за наявності – земельної ділянки) (детальніше див. відповіді на запитання 205, 207, 208, 214, 222 цих Роз’яснень).

2.1. Особливості декларування компенсації для фінансування будівництва житла

Ця компенсація зазначається у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації(й) за той(ті) звітний(і) період(и), в якому(их):

• • • • щодо першого платежу компенсації – акт проміжної верифікації про проведення проміжного етапу будівництва разом із результатами фотофіксації внесений до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до абз. 7 п. 32-1 Порядку № 600;
      • щодо другого платежу (залишку) компенсації – повідомлення про завершення будівництва подано суб’єктом декларування / членом його сім’ї відповідно до абз. 1 п. 32-2 Порядку № 600.

Якщо разова сума грошових коштів, використаної (витраченої) суб’єктом декларування у звітному періоді компенсації, перевищує 50 ПМ, то така сума є видатком, який, разом із правочином (договір купівлі-продажу будівельної продукції, договір про надання (виконання) послуг / робіт тощо), на підставі якого він був здійснений, зазначається у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за звітний період (детальніше див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

Додатково про декларування відомостей про житло, що будується, див. у відповідях на запитання 89, 93 цих Роз’яснень.

Додатково про декларування відомостей про житло – об’єкт нерухомості, див. у відповідях на запитання 77-2, 80, 81 цих Роз’яснень.

Відомості про банківську установу, у якій у суб’єкта декларування / членів його сім’ї відкрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації для будівництва житла, декларуються за загальними правилами. Додатково див. у розділі XV Роз’яснень.

2.2. Особливості декларування компенсації для придбання житла з використанням житлового сертифіката

Ця компенсація зазначається у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за той звітний період, в якому була здійснена державна реєстрація права за суб’єктом декларування / членом його сім’ї на житло, придбане з використанням житлового сертифіката.

Розмір доходу становить сума грошових коштів, сплачених АТ «Укрпошта» продавцю за рахунок житлового сертифіката відповідно до умов договору купівлі-продажу.

! Формування житлового сертифіката без резервування (бронювання) грошових коштів (п.п. 40, 41 Порядку № 600) або резервування (бронювання) грошових коштів у розмірі компенсації, що визначена в житловому сертифікаті (п. 52 Порядку № 600), не є підставами для подання ПСЗ щодо доходу та декларування доходу.

Додатково про декларування відомостей про житло – об’єкта нерухомості (у т.ч. за наявності – земельної ділянки), придбаного з використанням житлового сертифіката, див. у відповідях на запитання 77-2, 80, 81 цих Роз’яснень.

Додатково про декларування відомостей про житло – приміщення / будинку, що буде споруджене / споруджений у майбутньому, або інвестування / фінансування їх будівництва, див. у відповідях на запитання 89, 93 цих Роз’яснень.

За наявності підстав у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за звітний період суб’єкт декларування зазначає вчинені ним у звітному періоді правочин (договір купівлі-продажу житла) та видаток (за наявності) у розмірі суми грошових коштів, сплачених самим суб’єктом декларування – покупцем за рахунок власних коштів продавцю житла відповідно до умов договору купівлі-продажу (детальніше див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

Програма «єОселя» – програма доступного іпотечного кредитування громадян України – передбачена Умовами забезпечення приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» доступного іпотечного кредитування громадян України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 856 «Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" доступного іпотечного кредитування громадян України» (зі змінами).

Рішенням правління приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» (далі – Укрфінжитло) (протокол  від 24.01.2024 № 3) затверджені Правила забезпечення доступного іпотечного кредитування громадян України приватним акціонерним товариством "Українська фінансова житлова компанія" за програмою "єОселя"» (зі змінами).

1. Придбання житла / майнових прав на житло в кредит (процентна ставка 7% без жодних компенсацій)

У разі отримання у звітному періоді суб’єктом декларування / членом його сім’ї – позичальником кредиту та придбання ним житла (об’єкта нерухомості) або майнових прав на нього, у декларації за відповідний звітний період зазначаються:

• • • • у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – об’єкт нерухомості (а також за наявності – земельна ділянка), придбаний(і) суб’єктом декларування / членом його сім’ї та право власності на який(і) за ним зареєстровано у звітному періоді (додатково див. відповідь на запитання 77-2 цих Роз’яснень),

або

у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» – об’єкт незавершеного будівництва, майнові права на який придбані суб’єктом декларування / членом його сім’ї у звітному періоді (додатково див. відповіді на запитання 89, 93 цих Роз’яснень);

• • • • у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» – банківська / державна спеціалізована фінансова установа, в якій відкрито рахунок суб’єкта декларування / члена його сім’ї у зв’язку із кредитом (додатково див. відповідь на запитання 166 цих Роз’яснень);
      • у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» – фінансове зобов’язання (кредит) суб’єкта декларування / члена його сім’ї (додатково див. відповідь на запитання 175 цих Роз’яснень). Також за наявності зазначаються відомості про забезпечення кредиту – поручителя та / або майнове забезпечення у вигляді придбаного об’єкта нерухомості / майнових прав на нього, який є предметом іпотеки (додатково див. відповідь на запитання 175 цих Роз’яснень);
      • у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» (виключно для суб’єкта декларування) – у звітному періоді:

видаток у розмірі сплаченої грошової суми першого (початкового) внеску за рахунок власних коштів суб’єкта декларування та правочин (договір купівлі-продажу тощо об’єкта нерухомості / майнових прав на нього), на підставі якого він здійснений (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

! Якщо грошова сума першого (початкового) внеску сплачена за рахунок житлового сертифіката, то така грошова сума не є видатком для цілей декларування. Щодо особливостей декларування грошових коштів за рахунок житлового сертифіката детальніше див. пп. 2.2 відповіді на запитання 204-3 цих Роз’яснень;

видаток у розмірі сплаченої суми грошових коштів за рахунок кредитних коштів та правочин (договір купівлі-продажу тощо об’єкта нерухомості / майнових прав на нього) (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень);

правочин (кредитний договір) (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

Якщо на суб’єкта декларування поширюється обов’язок щодо подання ПСЗ, то за наявності підстав він зобов’язаний його подати, відобразивши відомості про придбане житло (об’єкт нерухомості), про здійснений видаток для оплати придбання житла (детальніше див. відповіді на запитання 205, 207, 208, 214, 222 цих Роз’яснень).

2. Придбання житла / майнових прав на житло в кредит (процентна ставка 7% з компенсаціями)

Укрфінжитло здійснює компенсацію частини процентної ставки у розмірі 4%.

Також, окрім компенсації частини процентної ставки у розмірі 4% від Укрфінжитла, заінтересована сторона, наприклад, роботодавець / орган місцевого самоврядування, який бере участь в програмі «єОселя», в межах затверджених на відповідний рік бюджетних призначень, за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, у визначеному ними порядку, а також на підставі регіональних та місцевих іпотечних програм за рахунок місцевих ресурсів (місцевих бюджетів), може окремо додатково здійснювати, зокрема, компенсацію першого (початкового) внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки, компенсацію частини процентної ставки у розмірі 3%.

2.1. Особливості декларування компенсації першого (початкового) внеску за кредитом від заінтересованої сторони

Так, наприклад, компенсація першого (початкового) внеску у розмірі, що не перевищує 20% від фактичної вартості житла, передбачена Порядком надання грошової компенсації для часткового відшкодування суми початкового внеску по іпотечних кредитах, затвердженим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19.03.2024 № 431 (зі змінами) (далі – Порядок № 431).

Головним розпорядником коштів бюджету Тернопільської міської територіальної громади на цілі, передбачені Порядком № 431, є управління соціальної політики Тернопільської міської ради. Призначена компенсація виплачується шляхом перерахунку коштів на рахунок, відкритий в установі банку на ім’я позичальника. Право на отримання компенсації вважається використаним з моменту зарахування коштів на рахунок позичальника (п.п. 3, 13, 14 Порядку № 431).

На прикладі Порядку № 431 компенсація першого (початкового) внеску від управління соціальної політики Тернопільської міської ради є доходом суб’єкта декларування / члена його сім’ї з моменту зарахування грошових коштів такої компенсації на рахунок суб’єкта декларування / члена його сім’ї-позичальника в банку.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за звітний період зазначається сума грошових коштів такої компенсації, отриманих у звітному періоді від управління соціальної політики Тернопільської міської ради. При цьому у полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «Компенсація першого (початкового) внеску по кредиту за програмою "єОселя"»; у полі «Джерело доходу» зазначається управління соціальної політики Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ 03195636.

Про відображення у декларації інших об’єктів декларування, подання ПСЗ див. пп. 1 відповіді на це запитання.

2.2. Компенсація частини процентної ставки у розмірі 4% від Укрфінжитла

Компенсація частини процентної ставки від Укрфінжитла є доходом суб’єктом декларування / членом його сім’ї з моменту зарахування грошових коштів такої компенсації на рахунок суб’єкта декларування / члена його сім’ї – позичальника в банку.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за звітний період зазначається сума грошових коштів такої компенсації, отриманих у звітному періоді від Укрфінжитла. При цьому у полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «Компенсація частини процентної ставки по кредиту за програмою "єОселя"»; у полі «Джерело доходу» зазначається приватне акціонерне товариство «Українська фінансова житлова компанія», код ЄДРПОУ 44098710.

У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації за звітний період щодо фінансового зобов’язання (кредиту) суб’єкта декларування / члена його сім’ї у полі «Розмір сплачених у звітному періоді процентів за позикою (кредитом)» зазначається уся сума сплачених у звітному періоді процентів (у тому числі за рахунок компенсації від Укрфінжитла) (додатково див. відповідь на запитання 175 цих Роз’яснень).

Про відображення у декларації інших об’єктів декларування, подання ПСЗ див. пп. 1 відповіді на це запитання.

2.3. Компенсація частини процентної ставки у розмірі 3% від заінтересованої особи

Так, наприклад, компенсація процентної ставки у розмірі 3% передбачена Порядком надання компенсації частини процентної ставки за іпотечними кредитами окремих категорій громадян у Чернівецькій області на 2023 – 2025 роки, затвердженим розпорядженням Чернівецької обласної військової адміністрації від 23.08.2023 № 784-р (далі – Порядок № 784-р).

Порядок № 784-р затверджений відповідно до Регіональної програми компенсації частини процентної ставки за іпотечними кредитами окремих категорій громадян у Чернівецькій області на 2023–2025 роки, затвердженої розпорядженням Чернівецької обласної військової адміністрації від 26.07.2023 № 662-р.

Виконавцем цієї програми визначений Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (п. 3 Порядку № 784-р).

Відповідно до плану асигнувань Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протягом трьох робочих днів із дня отримання від Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації погоджених реєстрів позичальників, які отримали кредит у рамках Програми «єОселя», перераховує бюджетні кошти, передбачені на часткове відшкодування процентних ставок за кредитами, виданими банком, на транзитний рахунок банку. Списання коштів із транзитного рахунку банку на поточні рахунки позичальників здійснюється банком на підставі погодженого сторонами реєстру позичальників, які отримали кредит у рамках Програми «єОселя». Погашення частини нарахованих процентів за кредитом позичальника за рахунок коштів компенсації здійснюється у порядку, визначеному договором про іпотечний кредит, укладеного між позичальником та банком (п.п. 11, 12, 13 Порядку № 784-р).

На прикладі Порядку № 784-р компенсація частини процентної ставки у розмірі 3% від Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є доходом суб’єкта декларування / члена його сім’ї з моменту зарахування грошової суми такої компенсації на рахунок суб’єкта декларування / члена його сім’ї – позичальника в банку.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за звітний період зазначається сума грошових коштів такої компенсації, отриманих у звітному періоді від Центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. При цьому у полі «Вид доходу» необхідно обрати «Інше» і зазначити «Компенсація частини процентної ставки по кредиту за програмою "єОселя"»; у полі «Джерело доходу» зазначається Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, код ЄДРПОУ 03196239.

У розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації за звітний період щодо фінансового зобов’язання (кредиту) суб’єкта декларування / члена його сім’ї у полі «Розмір сплачених у звітному періоді процентів за позикою (кредитом)» зазначається уся сума сплачених у звітному періоді процентів (у тому числі за рахунок компенсації від Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) (додатково див. відповідь на запитання 175 цих Роз’яснень).

Про відображення у декларації інших об’єктів декларування, подання ПСЗ див. пп. 1 відповіді на це запитання.

1. Набуто право власності на нерухомість

Набуте право власності на нерухоме майно (якщо воно залишається у власності декларанта або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду) має бути відображене у декларації, проте порядок її заповнення залежить від способу набуття такого права.

! Набуття права власності на нерухомість, як правило, зумовлює необхідність подання ПСЗ. Хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень. Додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень.

1.1. Нерухомість придбано (купівля)

Якщо ви придбали нерухомість (квартиру, будинок, гараж, паркомісце, земельну ділянку тощо) за власні кошти, то за загальним правилом у декларації необхідно відобразити сам об'єкт, правочин (договір купівлі-продажу) та здійснений на виконання цього правочину видаток.  

Якщо для придбання нерухомості ви взяли кошти в борг (у знайомого чи в банку), то декларуванню може підлягати також фінансове зобов'язання (додатково див. відповіді на запитання 175 та 203 цих Роз’яснень) і правочин, на підставі якого воно виникло (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

! Інвестування в об’єкт незавершеного будівництва може відбуватись із застосуванням різних юридичних механізмів. Правила декларування об’єкта незавершеного будівництва залежать від конкретного юридичного механізму. Додатково див. розділ VI цих Роз’яснень.  

Приклад 1. Декларант придбав нерухомість у борг, один звітний період

Суб’єкт декларування планує купити квартиру вартістю 3 000 000 гривень. У нього є 2 000 000 гривень. У звітному періоді він взяв позику у друга – 1 000 000 грн і через кілька днів купив квартиру. Право власності зареєстровано за ним. Позику планує повернути через 2 роки. 

У такому разі відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» – інформація про придбану квартиру (якщо вона залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» – інформація про позику 1 000 000 грн (бо її розмір перевищує 50 ПМ);

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про договір купівлі-продажу та видаток (разовий платіж) на його виконання 3 000 000 грн (бо видаток здійснений суб’єктом декларування у звітному періоді і перевищує 50 ПМ), а також окремим записом інформація про позику (бо цей правочин вчинено у звітному періоді, на його підставі у самого суб’єкта декларування виникло фінансове зобов’язання, яке перевищує 50 ПМ); у полях щодо видатку для цього запису обирається позначка «Не застосовується» (якщо відсутні разові платежі на погашення заборгованості за позикою на суму понад 50 ПМ). 

Приклад 2. Декларант придбав нерухомість у борг, різні звітні періоди

Суб’єкт декларування планує у 2026 році купити квартиру вартістю 3 000 000 гривень. У нього є 2 000 000 гривень. У 2025 році він позичив у друга 1 000 000 гривень. У 2026 році він купив квартиру. Право власності зареєстровано за ним. Позику планує повернути у 2027 році. 

У такому разі відображенню підлягають:

1) у декларації за 2025 рік:

- у розділі 12 «Грошові активи» – всі грошові активи включно із наявними 2 000 000 грн та позиченими 1 000 000 грн, оскільки сукупний розмір грошових активів перевищує 50 ПМ;
- у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» – інформація про позику 1 000 000 грн (бо її розмір перевищує 50 ПМ);

- у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про позику (бо цей правочин вчинено у звітному періоді, на його підставі у самого суб’єкта декларування виникло фінансове зобов’язання, яке перевищує 50 ПМ); у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується»;

2) у декларації за 2026 рік:

- у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – інформація про придбану квартиру (якщо вона залишається у власності станом на кінець року);

- у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» – інформація про позику (за наявності хоча б однієї з умов, викладених у запитанні 175 цих Роз’яснень;

-  у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про договір купівлі-продажу та видаток на його виконання 3 000 000 грн (бо вчинені самим суб’єктом декларування у звітному періоді і перевищують 50 ПМ);

- у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» (за умови, що на погашення раніше взятої позики суб’єкт декларування здійснив разовий видаток, розмір якого перевищує 50 ПМ), інформація про позику та видаток у звітному періоді на його погашення;

3) у декларації за 2027 рік:

- у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – інформація про придбану квартиру (якщо вона залишається у власності станом на кінець року);

- у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» – інформація про позику (за наявності хоча б однієї з умов, викладених у запитанні 175 цих Роз’яснень;

-  у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про позику та про разовий видаток на погашення позики, розмір якого перевищує 50 ПМ (за наявності разового платежу на суму понад 50 ПМ). 

Приклад 3. Придбано нерухомість за спільні кошти подружжя (декларант - один із подружжя)

Сім’я планує купити квартиру вартістю 3 000 000 гривень. У них є вся сума: 2 000 000 грн із зарплати заощадив чоловік, який не є декларантом, 1 000 000 грн –  дружина. Право власності у звітному періоді зареєстровано на дружину, яка є суб’єктом декларування. 

У такому разі відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» – інформація про придбану квартиру (якщо вона залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про договір купівлі-продажу та видаток суб’єкта декларування на його виконання, якщо його розмір перевищує 50 ПМ. Так, за умови, що суб’єкт декларування сплатив всю суму коштів одним платежем, розмір видатку становитиме 3 000 000 грн (рух коштів між членами сім’ї окремо не відображається, окрім випадків, коли це є самостійним видом доходу, наприклад подарунком, додатково див. відповідь на запитання 155 цих Роз’яснень). 

Приклад 4. Придбано нерухомість за спільні кошти подружжя, обоє є декларантами

Подружжя, в якому обоє є суб’єктами декларування, планує придбати будинок вартістю 3 000 000 гривень. У них є вся сума: 2 000 000 грн із зарплати та інших офіційних доходів заощадив чоловік, 1 000 000 грн –  дружина. Право власності у звітному періоді буде зареєстровано на чоловіка.

У такому разі відображенню в декларації чоловіка підлягають:

1) у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» – інформація про придбаний будинок (якщо він залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про договір купівлі-продажу та видаток суб’єкта декларування на його виконання, якщо його розмір перевищує 50 ПМ. Так, за умови, що чоловік сплатив всю суму коштів одним платежем, розмір видатку становитиме 3 000 000 грн (рух коштів між членами сім’ї окремо не відображається, окрім випадків, коли це є самостійним видом доходу, наприклад подарунком, додатково див. відповідь на запитання 155 цих Роз’яснень). 

У декларації дружини необхідно зазначити:

1) у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» – інформацію про придбаний будинок (якщо він залишається у власності станом на кінець року) із зазначенням права власності чоловіка та (за наявності) права користування дружини (проживання тощо).

Відомості про передачу коштів від дружини чоловіку (1 000 000 грн) для здійснення ним видатку на придбання будинку у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» не зазначаються, оскільки видаток здійснив член сім’ї, а рух коштів між членами сім’ї окремо не відображається (окрім випадків, коли це є самостійним видом доходу, наприклад подарунком, додатково див. відповідь на запитання 155 цих Роз’яснень). 

Приклад 5. Придбано нерухомість за подаровані кошти

Сім’я планує купити квартиру вартістю 3 000 000 гривень. 2 000 000 грн чоловік (суб’єкт декларування) заощадив із зарплати, 1 000 000 грн дружині декларанта подарували її батьки. Право власності у звітному періоді зареєстровано на суб’єкта декларування. 

У такому разі відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» – інформація про придбану квартиру (якщо вона залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про подарунок дружині у грошовій формі (як декларувати подарунки, див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень);

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про договір купівлі-продажу та видаток суб’єкта декларування на його виконання, якщо разовий видаток суб’єкта декларування перевищує 50 ПМ. Так, якщо вся сума була сплачена суб’єктом декларування однією транзакцією, розмір видатку становитиме 3 000 000 гривень. Рух коштів між членами сім’ї окремо не відображається (окрім випадків, коли це є самостійним видом доходу, наприклад, подарунком, додатково див. відповідь на запитання 155 цих Роз’яснень). Правочин члена сім’ї декларанта (подарунок, отриманий дружиною) в декларації не зазначається.  

1.2. Нерухомість отримано у подарунок

Набуття нерухомості у вигляді подарунка включає одночасно і набуття майна, і отримання доходу у негрошовій формі.

Необхідність заповнення певних розділів декларації залежить від вартості подарунка та від того, чи залишається майно у власності суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду.

Якщо майно, подароване особі, оподатковується за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді подарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких подарунків, визначена згідно із законом. Разом з тим, у разі наявності в договорі дарування відомостей про вартість об’єкта (визначена сторонами за договором), така вартість об’єкта є вартістю об’єкта для цілей декларування (додатково див. відповідь на запитання 61 цих Роз’яснень).

За загальним правилом у декларації необхідно відобразити сам об’єкт нерухомості (див. розділ V цих Роз’яснень), дохід (див. розділ XIII цих Роз’яснень) та правочин (договір дарування), внаслідок якого набуто право на об’єкт нерухомості (див. розділ XVII цих Роз’яснень).

Як декларувати подарунки додатково див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень.

Набуття права власності на нерухомість, як правило, зумовлює необхідність подання ПСЗ. Хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень. Додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень.

Приклад 1. Отримано квартиру у подарунок

У 2025 році суб’єкту декларування подарували квартиру вартістю 2 500 000 гривень.

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – інформація про подаровану квартиру (якщо вона залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про подарунок у негрошовій формі (як декларувати подарунки додатково див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень);

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про правочин, на підставі якого набуто право власності (договір дарування); у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується». 

Приклад 2. Отримано будинок і земельну ділянку у подарунок   

Члену сім’ї суб’єкта декларування близька особа подарувала будинок із земельною ділянкою. Відповідно до правовстановлюючих документів, вартість кожного об’єкта окремо становить 400 000 гривень. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – інформація про подарований будинок та окремо про земельну ділянку (якщо обидва об’єкта залишаються у власності станом на кінець року);

2) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про подарунок члену сім’ї у негрошовій формі. Оскільки вид та джерело доходу збігаються, подарунок може бути зазначений одним записом із сумою вартості обох об’єктів (як декларувати подарунки додатково див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень).

Розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації не підлягає заповненню, оскільки подарунок отримав член сім’ї суб’єкта декларування (додатково див. розділ XVII цих Роз’яснень). 

Приклад 3. Отримано нерухомість у подарунок без визначеної вартості

Брат суб’єкта декларування подарував йому гараж. У договорі дарування вартість не визначена, грошова оцінка не проводилась.

У такому випадку відображенню в декларації підлягає: у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» інформація про подарований гараж (якщо він залишається у власності станом на кінець року); у полі щодо вартості об’єкта обирається позначка «Не застосовується».

Оскільки вартість подарованого майна не відома і проведення грошової оцінки для цілей декларування не вимагається, такі розділи декларації, як «Доходи, у тому числі подарунки»,  «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щодо цього об’єкта нерухомості не заповнюються.

Приклад 4. Отримано нерухомість у подарунок, яка згодом була відчужена (продана) у тому ж звітному періоді

Батьки суб’єкта декларування подарували йому квартиру вартістю 1 500 000 гривень. У цьому ж звітному періоді суб’єкт декларування продав її за 1 600 000 грн, станом на кінець звітного періоду квартира не належала суб’єкту декларування на будь-якому праві (володіння, користування тощо).

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про подарунок у негрошовій формі (як декларувати подарунки додатково див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень) та окремим записом інформація про дохід від відчуження нерухомого майна із зазначенням розміру для кожного виду доходу: 1 500 000 грн для подарунка (джерело доходу – дарувальник (батьки)) та 1 600 000 грн як дохід від відчуження нерухомого майна (джерело доходу – покупець);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про правочин, на підставі якого набуто право власності (договір дарування) та інформація про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір купівлі-продажу). При цьому стосовно правочину «Дарування» у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується», а стосовно правочину «Купівля-продаж (міна)» блок полів щодо видатку буде відсутній.

Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за наведених обставин не підлягає заповненню, оскільки об’єкт не належав суб’єкту декларування станом на кінець звітного періоду (додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень).

1.3. Нерухомість успадковано

Успадкована нерухомість, як правило, має бути відображена в декларації. Порядок заповнення окремих розділів залежить від наявності відомостей про загальний розмір (вартість) спадщини та її наявності станом на кінець звітного періоду. Докладну інформацію про декларування спадщини додатково див. у відповіді на запитання 201 цих Роз’яснень. 

! Об’єкти, які потребують перереєстрації права власності спадкоємцем, для цілей декларування вважаються набутими у власність після державної реєстрації такого права.

У разі спадкування будь-якого майна, яке оподатковується за нульовою ставкою, оціночна вартість такого майна з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді спадщини об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини, визначена згідно із законом.

За загальним правилом у декларації необхідно відобразити сам об’єкт нерухомості (див. розділ V цих Роз’яснень), за умови наявності розміру (вартості) об’єкта спадщини відобразити дохід (див. розділ XIII цих Роз’яснень) та правочин (спадщина), внаслідок якого набуто право на об’єкт нерухомості (див. розділ XVII цих Роз’яснень).

Приклад 1. Успадковано нерухомість без визначеної вартості

Суб’єкт декларування отримав у спадок будинок без визначеної вартості, грошову оцінку не проводив. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягає у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» інформація про успадкований будинок (якщо він залишається у власності станом на кінець року); у полі щодо вартості об’єкта обирається позначка «Не застосовується».

Оскільки вартість успадкованого майна не відома і проведення грошової оцінки для цілей декларування не вимагається, такі розділи декларації, як «Доходи, у тому числі подарунки»,  «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щодо цього об’єкта нерухомості не заповнюються.

Якщо суб’єкт декларування одночасно є суб’єктом ПСЗ, за відсутності визначеної вартості подавати ПСЗ не потрібно (хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень).

Приклад 2. Успадковано нерухомість, оцінка якої відома

Суб’єкт декларування отримав у спадок земельну ділянку, вартість якої відповідно до грошової оцінки, проведеної для спадкування, становить 400 000 гривень.

 У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – інформація про успадковану земельну ділянку (якщо вона залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про дохід у вигляді спадщини; джерелом доходу є померла особа;

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про набуття права на земельну ділянку, оскільки її вартість відома та перевищує 50 ПМ; у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується». 

Набуття у спадок нерухомості, оцінка якої проведена для спадкування та перевищує 50 ПМ, зумовлює необхідність подання ПСЗ (хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень; додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень). 

Подальша грошова оцінка об’єкта, успадкованого за нульовою ставкою, не зумовлює необхідності відображення інформації про дохід та правочин у розділах 11 та 14 декларації, адже на момент отримання доходу його вартість відсутня (нульова).

Приклад 3. Успадковано нерухомість, вартість якої не відома на момент спадкування, але пізніше проведена грошова оцінка

Суб’єкт декларування отримав у спадок будинок без визначеної вартості, грошову оцінку для цілей спадкування не проводив. Через деякий час з особистих міркувань провів оцінку будинку, який станом на кінець звітного періоду продовжував перебувати у його власності. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягає у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» – інформація про успадкований будинок; у полі щодо вартості об’єкта зазначається вартість за останньою грошовою оцінкою та обирається відповідна позначка у полі «Тип вартості обʼєкта»: «це вартість за останньою грошовою оцінкою».

Подальша грошова оцінка об’єкта, успадкованого за нульовою ставкою, не зумовлює необхідності відображення інформації про дохід та правочин у розділах 11 «Доходи, у тому числі подарунки» та 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації або подання ПСЗ, адже на момент отримання доходу його вартість відсутня (нульова).

 Приклад 4. Успадковано нерухомість, вартість якої не відома, та її відчужено (продано) у цьому ж звітному періоді

Суб’єкт декларування отримав у спадок будинок та земельну ділянку без визначення вартості, грошову оцінку при отриманні спадщини не проводив. У цьому ж звітному періоді вирішив продати ці об’єкти нерухомості. Для цього провів їх грошову оцінку, відповідно до якої будинок був оцінений у 900 000 грн, земельна ділянка – 400 000 грн, а згодом продав майно одній особі за 1 500 000 гривень. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 1 500 000 грн; джерело доходу – покупець;

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір купівлі-продажу). Інформація про правочин (спадщину), на підставі якого набуто право власності на майно, за наведених обставин не зазначається, оскільки на момент успадкування його оціночна вартість не була відома.

Розділ 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за наведених обставин не підлягає заповненню, оскільки об’єкт не належав суб’єкту декларування станом на кінець звітного періоду (додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень).

Приклад 5. Нерухомість перебуває у спільній сумісній власності, спадщина не оформлена

Суб’єкт декларування володіє квартирою разом із трьома співвласниками на праві спільної сумісної власності. Один із співвласників помер у 2025 році. Спадкоємець – малолітня дитина, яка є одним із співвласників, не має можливості оформити спадщину, оскільки проживає за кордоном. Станом на 31.12.2025 право власності на частку померлого не зареєстровано за спадкоємцем.

У такому випадку у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації слід відобразити квартиру та зазначити перелік усіх співвласників, включно із померлою особою, оскільки право власності спадкоємця (малолітньої дитини) ще не зареєстровано. 

Приклад 6. Нерухомість перебуває у спільній сумісній власності, спадкоємець користується об’єктом, спадщина не оформлена

Квартира належала двом співвласникам, один із яких помер у звітному періоді. Його дочка (спадкоємець) фактично проживає в цій квартирі з матір’ю (другим співвласником) – суб’єктом декларування,  але оформлення спадщини станом на кінець звітного періоду не здійснено, реєстрація права власності не здійснена.

Оскільки оформлення спадщини ще не відбулось, об’єкт продовжує вважатися спільною власністю у складі, який існував до смерті співвласника. Право користування інших осіб зазначається в декларації відповідно до п. 74 цих Роз’яснень.

Отже, за наведених обставин у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації слід відобразити квартиру та зазначити двох співвласників – суб’єкта декларування та померлу особу, а також зазначити право користування (проживання) дочки суб’єкта декларування, оскільки її право власності ще не зареєстровано.  

2. Припинено право власності на нерухомість

Припинення права власності на нерухоме майно за загальним правилом має бути відображене у декларації.

2.1. Нерухомість продано

Якщо ви відчужили (продали) нерухомість (квартиру, будинок, гараж, паркомісце, земельну ділянку тощо), то за загальним правилом у декларації необхідно відобразити дохід від продажу нерухомого майна (див. розділ XIII цих Роз’яснень) та правочин (договір купівлі-продажу), внаслідок якого припинено право на об’єкт нерухомості (див. розділ XVII цих Роз’яснень). 

! Продаж нерухомості, як правило, зумовлює необхідність подання ПСЗ. Хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень. Додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень. 

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації інформація про об’єкт, який належав на праві власності та був відчужений у звітному періоді, не зазначається. Додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень.

Приклад 1. Продано квартиру

Суб’єкт декларування продав квартиру за 1 200 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду квартира вже не належала суб’єкту декларування на будь-якому праві (володіння, користування тощо).

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 1 200 000 грн; джерело доходу – покупець;

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір купівлі-продажу). 

Розділ 12 «Грошові активи» декларації підлягає заповненню за умови, якщо станом на кінець звітного періоду сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування перевищував 50 ПМ. 

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації інформація про цю квартиру не зазначається, оскільки станом на кінець звітного періоду вона не належала суб’єкту декларування на будь-якому праві.

Приклад 2. Продано земельну ділянку в розстрочку

Член сім’ї суб’єкта декларування продав земельну ділянку за 1 500 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду ділянка вже не перебувала у його власності. Покупець сплачуватиме вартість рівними частинами впродовж двох років.

У такому випадку відображенню в декларації підлягає у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» інформація про фактично отриманий у звітному періоді дохід від відчуження нерухомого майна, наприклад, 750 000 грн (інформація про решту доходу має бути відображена у відповідному звітному періоді); джерело доходу – покупець;

У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації інформація про цю земельну ділянку не зазначається, оскільки станом на кінець звітного періоду вона не належала члену сім’ї суб’єкту декларування (додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень).

Розділ 12 «Грошові активи» декларації заповнюється за умови, якщо станом на кінець звітного періоду сукупний розмір грошових активів члена сім’ї суб’єкта декларування перевищував 50 ПМ. 

Розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації не підлягає заповненню, оскільки правочин здійснений членом сім’ї суб’єкта декларування (додатково див. розділ XVII цих Роз’яснень). 

2.2. Нерухомість подаровано (передано в дар)

У разі припинення права власності на об’єкт нерухомості внаслідок договору дарування за загальним правилом у декларації необхідно відобразити лише правочин (договір дарування), внаслідок якого припинено право на об’єкт нерухомості (див. розділ XVII цих Роз’яснень).

Подарований об’єкт не відображається у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації, оскільки станом на кінець звітного періоду він не належав суб’єкту декларування. Додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень.

! Дарування майна не є видатком та не зумовлює обов’язку подання ПСЗ.

 Приклад 1. Декларант подарував квартиру

Суб’єкт декларування подарував сину квартиру вартістю 2 000 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду квартира на праві власності належала сину, який не є членом сім’ї для цілей декларування, та на жодному праві (володіння, користування тощо) не належала суб’єкту декларування. 

У такому випадку заповненню підлягає лише розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації, в якому зазначається інформація про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір дарування), оскільки вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ. 

Приклад 2. Член сім’ї декларанта подарував гараж

Член сім’ї суб’єкта декларування подарував другу гараж вартістю 180 000 гривень.

У такому випадку в декларації за відповідний звітний період об’єкт (гараж) вже не відображається у розділі 3 «Об’єкти нерухомості», оскільки станом на кінець звітного періоду він не належить члену сім’ї суб’єкта декларування. Попри те, що вартість гаража перевищує 50 ПМ, інформація про такий правочин не зазначається у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації, оскільки вчинений він членом сім’ї. Фактично гараж «зникає» з розділу 3 декларації, інші розділи не підлягають заповненню.

1. Набуто право власності на авто

Набуте право власності на транспортний засіб (якщо він залишається у власності декларанта або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду) має бути відображене у декларації, проте порядок її заповнення залежить від способу набуття такого права.

Видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

! Набуття права власності на транспортний засіб, як правило, зумовлює необхідність подання ПСЗ. Хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень. Додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень. 

1.1. Авто придбано (купівля)

Якщо ви придбали транспортний засіб (автомобіль, мотоцикл, сільськогосподарську техніку тощо) за власні кошти, то за загальним правилом у декларації необхідно відобразити сам об’єкт, правочин (договір купівлі-продажу) та здійснений на виконання цього правочину видаток.  

Якщо для придбання транспортного засобу ви взяли кошти в борг (у знайомого чи в банку), то декларуванню може підлягати також фінансове зобов’язання (додатково див. відповідь на запитання 175 та 203 цих Роз’яснень) та правочин, на підставі якого воно виникло (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

Особливості декларування транспортних засобів окремо викладені у розділі VIII цих Роз’яснень.  

Приклад 1. Декларант придбав авто, позичивши кошти у цьому ж звітному періоді

Суб’єкт декларування планує придбати автомобіль вартістю 1 700 000 гривень. У нього є 1 000 000 грн, ще 700 000 грн він позичив у знайомого і за кілька днів купив автомобіль, сплативши його вартість одним платежем. Позику планує повернути через 2 роки. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 6 «Транспортні засоби» – інформація про придбаний автомобіль (якщо він залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» – інформація про позику  700 000 грн (бо її розмір перевищує 50 ПМ);

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про договір купівлі-продажу із зазначенням разового видатку на його виконання у розмірі 1 700 000 грн (бо видаток здійснений суб’єктом декларування у звітному періоді і перевищує 50 ПМ), а також окремим об’єктом інформацію про позику (бо цей правочин вчинено у звітному періоді, на його підставі у суб’єкта декларування виникло фінансове зобов’язання, яке перевищує 50 ПМ); у полях щодо видатку відносно позики обирається позначка «Не застосовується» (якщо відсутні разові платежі на погашення заборгованості за позикою на суму понад 50 ПМ).

Приклад 2. Авто отримано на підставі довіреності

Суб’єкт декларування «придбав» у третьої особи автомобіль «за довіреністю», без укладання угоди купівлі-продажу. Суб’єкту декларування фактично  передано 300 000 грн,  власник автомобіля видав йому довіреність на право користування транспортним засобом. 

Видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала (додатково див. відповідь на запитання 111 цих Роз’яснень).

У такому випадку відображенню в декларації  підлягають:

1) у розділі 6 «Транспортні засоби» – інформація про автомобіль із зазначенням права власності третьої особи та права користування суб’єкта декларування, якщо автомобіль перебував у користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів упродовж звітного періоду;

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформацію про набуття права користування транспортним засобом із зазначенням видатку 300 000 грн, оскільки його розмір перевищує 50 ПМ.

 1.2. Авто отримано в дар (подарунок)

Набуття транспортного засобу у вигляді подарунка включає одночасно і набуття майна, і отримання доходу у негрошовій формі.

Необхідність заповнення певних розділів декларації залежить від вартості подарунка та від того, чи залишається транспортний засіб у власності суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду.

Якщо транспортний засіб, подарований особі, оподатковується за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді подарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких подарунків, визначена згідно із законом.

За загальним правилом у декларації необхідно відобразити сам транспортний засіб (див. розділ VІІІ цих Роз’яснень), дохід (див. розділ XIII цих Роз’яснень) та правочин (договір дарування), внаслідок якого набуто право на транспортний засіб (див. розділ XVII цих Роз’яснень).

Як декларувати подарунки додатково див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень.

Приклад 1. Декларанту подарували авто

У 2025 році суб’єкту декларування подарували автомобіль вартістю 800 000 гривень.

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 6 «Транспортні засоби» – інформація про подарований автомобіль (якщо він залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації – інформація про подарунок у негрошовій формі (як декларувати подарунки додатково див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень);

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації – інформація про правочин, на підставі якого набуто право власності (договір дарування); у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується». 

Приклад 2. Декларанту подарували мотоцикл, вартість якого невідома 

Брат суб’єкта декларування подарував йому мотоцикл. У договорі дарування вартість не визначена, грошова оцінка не проводилась.

У такому випадку відображенню в декларації підлягає  у розділі 6 «Транспортні засоби» інформація про подарований мотоцикл (якщо він залишається у власності станом на кінець року); у полі щодо вартості об’єкта обирається позначка «Не застосовується».

Оскільки вартість подарованого майна не відома і проведення грошової оцінки для цілей декларування не вимагається, такі розділи декларації, як «Доходи, у тому числі подарунки», «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щодо цього транспортного засобу не заповнюються.

Приклад 3. Декларанту подарували авто, яке було відчужено (продано) у звітному періоді

Батьки суб’єкта декларування подарували йому автомобіль вартістю 700 000 гривень. У цьому ж звітному періоді суб’єкт декларування продав цей автомобіль за 600 000 грн, станом на кінець звітного періоду автомобіль не належав декларанту на будь-якому праві (володіння, користування тощо).

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про подарунок у негрошовій формі (як декларувати подарунки додатково див. у відповіді на запитання 200 цих Роз’яснень) та окремим записом інформація про дохід від відчуження транспортного засобу із зазначенням розміру для кожного виду доходу: 700 000 грн для подарунка (джерело доходу – дарувальник (батьки)) та 600 000 грн як дохід від відчуження рухомого майна (джерело доходу – покупець);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про правочин, на підставі якого набуто право власності (договір дарування) та інформація про правочин, на підставі якого право власності на автомобіль припинено (договір купівлі-продажу). При цьому стосовно правочину «Дарування» у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується», а стосовно правочину «Купівля-продаж (міна)» блок полів щодо видатку буде відсутній.

Розділ 6 «Транспортні засоби» декларації за наведених обставин не підлягає заповненню, оскільки об’єкт не належав суб’єкту декларування станом на кінець звітного періоду (додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень).

1.3. Транспортний засіб успадковано

Успадкований транспортний засіб  має бути відображений в декларації. Порядок заповнення окремих розділів залежить від наявності відомостей про загальний розмір (вартість) спадщини та її наявність станом на кінець звітного періоду. Докладну інформацію про декларування спадщини додатково див. у відповіді на запитання 201 цих Роз’яснень. 

У разі спадкування будь-якого майна, яке оподатковується за нульовою ставкою, оціночна вартість такого майна з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді спадщини об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини, визначена згідно із законом.

За загальним правилом у декларації необхідно відобразити сам транспортний засіб (див. розділ VІІІ цих Роз’яснень), дохід за умови наявності оцінки розміру (вартості) об’єкта спадщини (див. розділ XIII цих Роз’яснень) та правочин (спадщина), внаслідок якого набуто право на транспортний засіб (див. розділ XVII цих Роз’яснень).

Приклад 1. Авто успадковано, вартість не визначена

Суб’єкт декларування успадкував автомобіль без визначеної вартості, грошову оцінку не проводив. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягає у розділі 6 «Транспортні засоби» – інформація про успадкований автомобіль (якщо він залишається у власності станом на кінець року); у полі щодо вартості об’єкта обирається позначка «Не застосовується».

Оскільки вартість успадкованого майна не відома і проведення грошової оцінки для цілей декларування не вимагається, такі розділи декларації, як «Доходи, у тому числі подарунки»,  «Видатки та правочини суб’єкта декларування» щодо цього об’єкта нерухомості не заповнюються.

Приклад 2. Авто успадковано, оцінка відома

Суб’єкт декларування отримав у спадок автомобіль, вартість якого становить 400 000 грн відповідно до грошової оцінки, проведеної для спадкування.

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 6 «Транспортні засоби» – інформація про успадкований автомобіль  (якщо він залишається у власності станом на кінець року);

2) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про дохід у вигляді спадщини; джерелом доходу є померла особа;

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформація про набуття права на автомобіль, оскільки його вартість відома та перевищує 50 ПМ; у полях щодо видатку для цього запису обирається позначка «Не застосовується».

Набуття у спадок транспортного засобу, оцінка якого проведена для спадкування та перевищує 50 ПМ, зумовлює необхідність подання ПСЗ (хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень; додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень). 

Подальша грошова оцінка об’єкта, успадкованого за нульовою ставкою, не зумовлює необхідності відображення у розділах 11 та 14 декларації, адже на момент отримання доходу його вартість відсутня (нульова).

Приклад 3. Авто успадковано, вартість не визначалась, пізніше авто продано 

Суб’єкт декларування отримав у спадок автомобіль без визначення вартості, грошову оцінку при отриманні спадщини не проводив. Згодом у цьому ж звітному періоді продав успадкований автомобіль третій особі за 450 000 гривень. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 450 000 грн; джерело доходу – покупець;

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір купівлі-продажу). Інформація про правочин, на підставі якого набуто право власності на майно, за наведених обставин не зазначається, оскільки на момент успадкування його вартість не була відома.

Розділ 6 «Транспортні засоби» декларації за наведених обставин не підлягає заповненню, оскільки об’єкт не належав суб’єкту декларування станом на кінець звітного періоду на будь-якому праві (додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень).

2. Припинено право власності на транспортний засіб

Припинення права власності на рухоме майно, у тому числі транспортні засоби, за загальним правилом має бути відображене у декларації.

! Припинення права власності у зв’язку із продажем транспортного засобу може зумовлювати необхідність подання ПСЗ. Хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень. Додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень. 

2.1. Транспортний засіб продано

Якщо ви відчужили (продали) транспортний засіб (автомобіль, мотоцикл, трактор тощо), то за загальним правилом у декларації необхідно відобразити дохід від продажу рухомого майна (див. розділ XIII цих Роз’яснень) та правочин (договір купівлі-продажу), внаслідок якого припинено право на транспортний засіб (за умови, що вартість транспортного засобу перевищує 50 ПМ, додатково див. розділ XVII цих Роз’яснень). 

Для відображення доходу у разі продажу, коли кошти були сплачені у попередньому звітному періоді, а реєстрація відбулася у наступному, необхідно враховувати дату фактичного отримання доходу, а не дату реєстрації транспортного засобу.

У розділі 6 «Транспортні засоби» декларації не зазначається інформація про об’єкт, який належав на праві власності, був відчужений у звітному періоді та не належить суб’єкту декларування на будь-якому праві. Додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень.

Приклад 1. Продано авто

Суб’єкт декларування продав автомобіль за 900 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду автомобіль вже не належав декларанту на будь-якому праві.

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 900 000 грн; джерело доходу – покупець;

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» – інформація про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір купівлі-продажу). 

Розділ 12 «Грошові активи» декларації підлягає заповненню за умови, якщо станом на кінець звітного періоду сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування перевищував 50 ПМ. 

У розділі 6 «Транспортні засоби» декларації інформація про цей автомобіль не відображається, оскільки станом на кінець звітного періоду він вже не належав суб’єкту декларування.

Приклад 2. Продано авто із розстрочкою платежів

Суб’єкт декларування у грудні 2025 року уклав угоду купівлі-продажу автомобіля за 700 000 грн із домовленістю, що частина коштів (200 000 грн) буде сплачена покупцем одразу, а решта (500 000 грн) – частинами по 50 000 грн впродовж 2026 року. Станом на кінець обох звітних періодів автомобіль вже не належав суб’єкту декларування на будь-якому праві. 

У такому випадку в декларації за 2025 рік:

• у розділі 6 «Транспортні засоби» автомобіль не зазначається;
• у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» слід відобразити частину доходу від продажу, отриману в звітному періоді, – 200 000 грн;
• у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – інформацію про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір купівлі-продажу).

 У декларації за 2026 рік:

• у розділі 6 «Транспортні засоби» автомобіль не зазначається;
• у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» слід відобразити решту отриманого впродовж звітного періоду доходу від продажу – 500 000 гривень.

2.2. Автомобіль передано за довіреністю

Видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала (додатково див. відповідь на запитання 111 цих Роз’яснень).

Отже, оскільки видання довіреності не припиняє права власності особи на майно, його власником продовжує бути особа, від імені якої видано довіреність.

Приклад 1. Передано авто за довіреністю

Замість укладання договору купівлі-продажу суб’єкт декларування (довіритель) вирішив передати автомобіль третій особі (повіреному) шляхом видачі довіреності на право розпорядження. Після підписання довіреності отримав від покупця 600 000 грн, що еквівалентно повній вартості автомобіля. 

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 6 «Транспортні засоби» – інформація про автомобіль  (оскільки він продовжує належати суб’єкту декларування на праві власності);

2) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» – інформація про дохід, отриманий від покупця. У полі «Вид доходу» рекомендується обрати «Інше» та у довільній формі описати, що це – дохід від передачі права розпорядження транспортним засобом;  

Розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за наведених обставин не підлягає заповненню, оскільки видання довіреності не припиняє право власності суб’єкта декларування на належне йому майно.

2.3. Авто подаровано (передано в дар)

У разі припинення права власності на транспортний засіб внаслідок договору дарування за загальним правилом у декларації необхідно відобразити лише правочин (договір дарування), внаслідок якого припинено право на транспортний засіб (див. розділ XVII цих Роз’яснень).

Подарований об’єкт не відображається у розділі 6 «Транспортні засоби» декларації, якщо станом на кінець звітного періоду він вже не належав суб’єкту декларування на будь-якому праві. Додатково див. відповідь на запитання 73 цих Роз’яснень.

! Дарування майна не є видатком та не зумовлює обов’язку подання ПСЗ.

 Приклад 1. Декларант подарував автомобіль

Суб’єкт декларування подарував сину автомобіль вартістю 800 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду автомобіль на праві власності належав сину, який не є членом сім’ї для цілей декларування, а декларант інших прав щодо автомобіля (користування тощо) не мав.

У такому випадку заповненню підлягає лише розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації, в якому зазначається інформація про правочин, на підставі якого право власності на майно припинено (договір дарування), оскільки вартість предмета правочину перевищує 50 ПМ. 

У розділі 6 «Транспортні засоби» декларації інформація про цей автомобіль не відображається, оскільки станом на кінець звітного періоду він вже не належав суб’єкту декларування.

Приклад 2. Член сім’ї декларанта подарував мотоцикл третій особі

Член сім’ї суб’єкта декларування подарував другу мотоцикл вартістю 180 000 гривень.

У такому випадку в декларації за відповідний звітний період об’єкт (мотоцикл) вже не відображається у розділі 6 «Транспортні засоби» як власність члена сім’ї, оскільки станом на кінець звітного періоду вже не належить йому на будь-якому праві. Попри те, що вартість мотоцикла перевищує 50 ПМ, інформація про такий правочин не зазначається у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації, оскільки вчинений він членом сім’ї. Фактично мотоцикл «зникає» з розділу 6 декларації, а інші розділи не підлягають заповненню.

1. Отримано дохід

Дохід, отриманий суб’єктом декларування чи членом його сім’ї у звітному періоді, має бути відображений у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації із зазначенням виду доходу, його розміру та джерела доходу (наприклад, роботодавець, приватна особа тощо). Особливості декларування доходів окремо викладені у розділі ХIII цих Роз’яснень.  

Розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів (сума до оподаткування).

Доходи зазначаються у національній валюті – гривні. Доходи, одержані в іноземній валюті, з метою відображення у декларації перераховуються в грошову одиницю України (додатково див. відповідь на запитання 65 цих Роз’яснень). 

Дохід, отриманий за кордоном, підлягає декларуванню за загальними правилами незалежно від його виду, окрім грошової допомоги, виплаченої за рахунок коштів іноземної держави (крім держави-агресора) або міжнародної організації, яка повністю або частково припадає на період дії воєнного стану. 

Дохід, що був нарахований у звітному періоді, але фактично не отриманий у звітному періоді, відображається в деклараціях наступних звітних періодів (у якому він був фактично отриманий).

Доходи декларуються незалежно від їх розміру, крім подарунків (декларування подарунків – запитання 200 цих Роз’яснень).

Дохід  підлягає  відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації  лише  за  наявності відомостей про його розмір. У разі відсутності відомостей про розмір доходу, він не зазначається  в цьому розділі декларації, однак відомості про об’єкти можуть підлягати відображенню в інших розділах (наприклад, отримання у спадщину нерухомості, грошова оцінка якої не проводилась).

Валютно-обмінні операції не потребують відображення у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, оскільки обмін або купівля валюти не створює нового доходу, а є лише зміною форми зберігання отриманих раніше доходів (додатково див. відповідь на запитання 134-1 цих Роз’яснень).

Доходи одного виду, отримані від одного джерела упродовж звітного періоду, вказуються однією сумою (одним записом). Доходи різних видів, отримані від одного джерела, зазначаються окремо. 

! Якщо сума одноразово отриманого доходу перевищила 50 ПМ (до оподаткування), отримання такого доходу може бути підставою для подання ПСЗ. Хто є суб’єктом подання ПСЗ – запитання 208 цих Роз’яснень. Додатково див. розділ ХХІІ цих Роз’яснень. 

Приклад 1. Заробітна плата

Суб’єкт декларування щомісяця протягом року отримував заробітну плату від одного джерела (роботодавця). Загальна сума річного доходу до оподаткування становить 565 456 грн 40 копійок.

У такому випадку у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації має бути зазначено вид доходу – «Заробітна плата (грошове забезпечення)», розмір доходу – 565 456 грн (з урахуванням математичних правил округлення) та джерело доходу – роботодавець. 

Приклад 2. Нарахована, але не виплачена заробітна плата

Суб’єкт декларування звільняється 20.12 та більше не буде суб’єктом декларування. Відповідно до розрахункової відомості, роботодавець нарахував йому кошти у сумі 120 000 грн, які належать до виплати, проте фактично виплата цих коштів була здійснена на наступний день 21.12.  

У такому випадку у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації при звільненні цей дохід не відображається, оскільки така декларація (за загальним правилом) охоплюватиме період з 01.01 по 20.12. Водночас у щорічній декларації з позначкою «я припинив(ла) виконувати функції держави або місцевого самоврядування (після звільнення)» ці кошти мають бути включені до відповідного виду доходу – заробітна плата (грошове забезпечення).

Приклад 3. Заробітна плата, отримана за кордоном

Дружина суб’єкта декларування працює у Польщі та кожного місяця 01 та 15 числа отримує по 4 000 злотих (до вирахування податків). 

 У такому випадку в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації сума доходу члена сім’ї зазначається у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату отримання кожного платежу. Додатково див. приклади та відповідь на запитання 153 цих Роз’яснень. Офіційний курс гривні до іноземних валют на потрібну дату можна знайти на сайті Національного банку України. 

Приклад 4. Соціальна допомога, отримана за кордоном

Дружина та неповнолітня дитина суб’єкта декларування під час дії воєнного стану отримали тимчасовий прихисток у Німеччині та щомісяця отримують по 200 євро на одну особу від уряду. Інших виплат не отримують.

 У такому випадку в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації інформація про цей вид доходу не зазначається, оскільки він виплачений за рахунок коштів іноземної держави (крім держави-агресора) і його виплата повністю припадає на період дії воєнного стану (додатково див. пп. 4 п. 1 відповіді на запитання 200-1 цих Роз’яснень). 

Приклад 5. Відсотки по депозиту у валюті

Суб’єкт декларування має депозит в доларах США та щомісяця протягом року отримував проценти з капіталізацією (додаванням до суми вкладу). Депозит виплачений у звітному періоді. У довідці з банку за відповідний звітний період зазначено розмір нарахованих та виплачених процентів у доларах (64,08 дол. і 51,59 дол. відповідно). Розмір нарахованих (до оподаткування) процентів у гривні за курсом НБУ на кожну дату нарахування: 2435,17 гривні. Розмір виплачених (після оподаткування) процентів у гривні за курсом НБУ:  1960,52 гривні. 

У такому випадку в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації має бути зазначено вид доходу – «Проценти», розмір доходу – 2 435 грн (з урахуванням математичних правил округлення) та джерело доходу – банк.

За наявності у суб’єкта декларування або члена його сім’ї декількох валютних депозитів в одній і тій самій установі інформація про дохід від них має бути зазначена сукупно, одним записом. 

Як декларувати доходи у вигляді процентів, нарахованих за валютним вкладом, викладено у відповіді на запитання 153 цих Роз’яснень. Офіційний курс гривні до іноземних валют на потрібну дату можна знайти на сайті Національного банку України. 

Приклад 6. Купівля іноземної валюти на зароблені гроші 

Суб’єкт декларування протягом звітного періоду отримав сукупний дохід у вигляді заробітної плати 1 000 000 грн, інших доходів не мав. Впродовж звітного періоду він придбав долари США на суму, еквівалентну 400 000 гривень. Долари США залишилися у нього готівкою станом на кінець звітного періоду.

 У такому випадку в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації слід відобразити виключно дохід у розмірі 1 000 000 грн, а у розділі 12 «Грошові активи» – усі кошти, наявні станом на кінець звітного періоду, включно з активами у валюті (готівковими доларами), оскільки їх сукупний розмір перевищує 50 ПМ. Інші розділи декларації в межах наведеного прикладу не заповнюються.

Приклад 7. Дивіденди

Суб’єкт декларування успадкував частку ТОВ та отримує дивіденди, не будучи працівником товариства.

Факт набуття частки у статутному капіталі ТОВ має бути задекларований у розділі 8 «Корпоративні права» декларації (докладніше про декларування корпоративних прав див. у розділі Х цих Роз’яснень).

Якщо суб’єкт декларування став власником частки, що дає змогу йому здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність ТОВ (тобто він є кінцевим бенефіціарним власником), ця юридична особа має бути відображена у розділі 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» декларації (докладніше про заповнення цього розділу див. у відповідях на запитання 126, 127 цих Роз’яснень).

Отримані дивіденди є доходом, який обов’язково має бути відображений у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Додатково у цьому розділі також має бути відображений дохід у вигляді спадщини, зокрема щодо набутої у власність частки ТОВ.

Якщо вартість набутої частки ТОВ визначена та її розмір перевищує 50 ПМ, відомості також мають бути відображені у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації за відповідний період.

       2. Здійснено видаток

У розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації зазначається інформація лише про видатки, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді, якщо їх розмір перевищує 50 ПМ. Інформація про видатки членів сім’ї та видатки, розмір яких менше 50 ПМ, в декларації не зазначається. 

Декларується разовий видаток (одноразова витрата), здійснений одним платежем (трансакцією), незалежно від форми (готівкової чи безготівкової) та правочин, який спричинив такий видаток. Якщо за одним правочином (договором) було здійснено кілька платежів (видатків), кожен з яких перевищив 50 ПМ, то відомості про кожен такий видаток зазначаються окремими записами під час зазначення відомостей про цей правочин.

Видатки, здійснені на виконання одного правочину (договору), для цілей визначення перевищення порогу декларування не сумуються.

Дарування майна (наприклад, подарунок у вигляді автомобіля) не є видатком для цілей декларування. Натомість дарування грошей – є видатком. 

Приклад 1. Разовий видаток, більший за 50 ПМ

Суб’єкт декларування у звітному періоді оплатив туристичну поїздку, здійснивши разовий видаток у розмірі 180 000 гривень.

У такому випадку в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації у блоці полів щодо правочину слід:

• • • • у полі «Вид правочину» обрати «Послуги»;
      • у полі «Предмет правочину» - «Інше»;
      • у полі «Зазначте, який саме» вказати «Оплата туристичної поїздки».

У блоці полів щодо видатку, окрім інших обов’язкових полів, слід зазначити його розмір – 180 000 гривень.

Приклад 2. Разовий видаток, менший за 50 ПМ

Суб’єкт декларування у звітному періоді оплатив роботи з утеплення квартири загальною вартістю 120 000 грн одним платежем.

У такому випадку в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації такий правочин та видаток не відображаються, оскільки не перевищено поріг декларування цього розділу. 

Приклад 3. Декілька видатків, розмір кожного не перевищує 50 ПМ

Суб’єкт декларування у звітному періоді оплатив послуги з лікування загальною вартістю 300 000 грн трьома платежами по 100 000 грн кожний.

У такому випадку в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації такий правочин та видаток не відображаються, оскільки на підставі правочину декларант не набув прав на об’єкти декларування, відомості про які відображаються у попередніх розділах декларації, а розмір кожного видатку не перевищує 50 ПМ (видатки для цілей декларування не сумуються). 

Приклад 4. Декілька видатків, розмір кожного перевищує 50 ПМ

Суб’єкт декларування у звітному періоді оплатив розмитнення транспортного засобу загальною вартістю 400 000 грн двома платежами по 200 000 грн кожний. 

У такому випадку в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації у блоці полів щодо правочину слід:

• • • • у полі «Вид правочину» обрати «Інший»;
      • у полі «Зазначте, який саме» вказати «Митні процедури»;
      • у полі «Предмет правочину» обрати «Інше»;
      • у полі «Зазначте, який саме» вказати «Митне оформлення транспортного засобу».

У блоці полів щодо видатку двома окремими записами слід зазначити два видатки із зазначенням розміру кожного – 200 000 гривень.

Приклад 5. Подаровано гроші

Суб’єкт декларування у звітному періоді подарував близькій особі 300 000 гривень. 

У такому випадку в розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації у блоці полів щодо правочину слід:

• • • • у полі «Вид правочину» обрати «Дарування»;
      • у полі «Предмет правочину» - «Гроші».

У блоці полів щодо видатку, окрім інших обов’язкових полів, слід зазначити його розмір – 300 000 гривень.

3. Позичено гроші

3.1. Гроші третій особі позичив суб’єкт декларування або член сім’ї (є позикодавцем)

Кошти, позичені третім особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сім’ї є позикодавцем), є грошовим активом суб’єкта декларування та мають бути відображені у розділі 12 «Грошові активи» декларації за умови перевищення порогу декларування (додатково див. відповідь на питання 156 цих Роз’яснень). 

Кошти у вигляді процентів від суми позики, є доходом декларанта / члена його сім’ї і підлягають відображенню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації (додатково див. відповідь на запитання 203 цих Роз’яснень).  

Приклад 1. Позика третій особі: борг не повернуто до кінця звітного періоду, сума грошових активів перевищує 50 ПМ

Суб’єкт декларування у звітному періоді позичив другу 20 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду борг не було повернуто, на банківському рахунку суб’єкта декларування було 125 000 грн та ще 40 000 грн він мав готівкою. Друг декларанта сплатив останньому в звітному періоді 100 грн відсотків. 

У такому випадку:

• • • • у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації має бути зазначено вид доходу – «Проценти», розмір доходу – 100 грн, а джерело доходу – друг; 
      • у розділі 12 «Грошові активи» декларації мають бути відображені всі грошові активи (оскільки їх сукупний розмір становить 185 000 грн, що перевищує 50 ПМ), у тому числі 20 000 грн як кошти, позичені третім особам. Вид активу – «Кошти, позичені третій особі, у тому числі надана поворотна фінансова допомога». 

Приклад 2. Позика третій особі: борг не повернуто до кінця звітного періоду, сума грошових активів не перевищує 50 ПМ

Суб’єкт декларування у звітному періоді позичив родичу 8 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду борг не було повернуто, а загальний розмір інших грошових активів суб’єкта декларування становив 35 000 гривень. Родич декларанта сплатив останньому в звітному періоді 40 грн. відсотків.

За наведених обставин у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації має бути зазначено вид доходу – «Проценти», розмір доходу – 40 грн, а джерело доходу – родич. У  розділі 12 «Грошові активи» декларації не відображаються активи суб’єкта декларування, у тому числі кошти, позичені третій особі, оскільки сукупний розмір активів (43 000 грн) не перевищував 50 ПМ. 

Приклад 3. Позика третій особі: борг повернуто до кінця звітного періоду

Суб’єкт декларування у звітному періоді позичив третій особі 80 000 гривень. Борг було повернуто до кінця звітного періоду, в кінці якого сукупний розмір грошових активів суб’єкта декларування, включно із повернутим боргом, становив 200 000 гривень. Третя особа сплатила декларантові у звітному періоді 4000 грн відсотків.

У такому випадку: 

• • • • у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації має бути зазначено вид доходу – «Проценти», розмір доходу – 4000 грн, а джерело доходу – третя особа;
      • у розділі 12 «Грошові активи» декларації мають бути відображені всі грошові активи (оскільки їх сукупний розмір становить 200 000 грн, що перевищує 50 ПМ). Інформація про наявність коштів, позичених третій особі, в декларації не зазначається, оскільки борг було повернуто до кінця звітного періоду.

3.2. Декларант або член сім’ї позичив кошти у третьої особи (є позичальником)

При отриманні позики / кредиту суб’єктом декларування або членом його сім’ї ця інформація може бути відображена у декількох розділах декларації залежно від розміру отриманої позики, її залишку та інших обставин.

Якщо розмір отриманої позики перевищує 50 ПМ, інформація про неї відображається у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації. Для цілей декларування розміри отриманих суб’єктом декларування / членом його сім’ї позичених коштів не сумуються. 

Позичені кошти можуть бути відображені у розділі 12 «Грошові активи» декларації, якщо вони були наявні у суб’єкта декларування або члена його сім’ї станом на останній день звітного періоду за умови перевищення порогу декларування (додатково див. відповідь на питання 156 цих Роз’яснень). Якщо ж кошти позики були повністю витрачені протягом звітного періоду і відсутні на кінець звітного періоду, вони не відображаються у розділі 12 «Грошові активи» декларації, але видатки, здійснені на ці кошти, можуть підлягати декларуванню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування».

Отримання позики є правочином (угодою), внаслідок якого виникає фінансове зобов’язання. Якщо позику у звітному періоді отримав суб’єкт декларування і її розмір перевищує 50 ПМ, відомості про такий правочин зазначаються у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації із наслідком «Виникло фінансове зобов’язання суб’єкта декларування». У полях, що стосуються видатку за цим правочином (отримання позики), слід обрати позначку «Не застосовується» (якщо не було погашень за позикою у звітному періоді сумами понад 50 ПМ). Якщо ж суб’єкт декларування використав отримані в борг кошти для здійснення разового видатку (наприклад, придбання майна чи послуг) і розмір цього видатку перевищив 50 ПМ, то такий видаток і правочин також повинні бути відображені у цьому розділі окремим записом (додатково див. відповідь на запитання 177 цих Роз’яснень).

Позика / кредит не є доходом, тому інформація про отримані в борг кошти не підлягає декларуванню у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Повернення позики / боргу є видатком та декларується за загальним правилом: 

• • • • якщо разовий видаток (один платіж), здійснений суб’єктом декларування на погашення позики (боргу) перевищує 50 ПМ, він має бути відображений у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації;
      • якщо погашення здійснювалося платежами, жоден з яких не перевищував 50 ПМ, відомості про такі видатки у розділі 14 декларації не зазначаються, навіть якщо їх загальна сума у звітному періоді перевищила 50 ПМ.

Приклад 1. Декларант отримав позику, яку не використав до кінця року

Суб’єкт декларування позичив у знайомого 300 000 грн строком на один рік. Станом на кінець звітного періоду кошти не витрачено, вони зберігаються готівкою вдома у суб’єкта декларування.

У такому випадку відображенню в декларації підлягають:

1) у розділі 12 «Грошові активи» – відомості про всі грошові активи, включно із позиченими 300 000 грн, оскільки їх сукупний розмір перевищує 50 ПМ;

2) у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» – відомості про позику;

3) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – відомості про  правочин (договір позики), оскільки він вчинений суб’єктом декларування у звітному періоді і на його підставі виникло фінансове зобов’язання на суму понад 50 ПМ; у полях щодо видатку обирається позначка «Не застосовується». 

Приклад 2. Декларант отримав позику на суму менше ніж 50 ПМ

Суб’єкт декларування у жовтні позичив у знайомого 50 000 грн, кошти повернув у грудні того ж року.

Такі дії не потребують відображення в декларації, адже розмір позики не перевищує 50 ПМ.

Приклад 3. Декларант отримав кредит, який одразу витратив

Суб’єкт декларування у звітному періоді взяв у банку кредит на суму 200 000 гривень. У той же день єдиним платежем оплатив туристичну поїздку вартістю 200 000 гривень. Станом на кінець звітного періоду кредит не погашено і жодних оплат на його погашення не здійснювалось.

У такому випадку в декларації слід відобразити:

1) у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» – відомості про кредит;

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування»:

 - відомості про договір надання туристичних послуг та видаток на його виконання 200 000 грн (бо видаток здійснений суб’єктом декларування у звітному періоді і перевищує 50 ПМ);

 - інформацію про позику (бо цей правочин вчинено у звітному періоді, на його підставі у самого суб’єкта декларування виникло фінансове зобов’язання, яке перевищує 50 ПМ), а  у полях щодо видатку для цього запису обирається позначка «Не застосовується».

У розділі 12 «Грошові активи» декларації ці кошти не відображаються, оскільки вони були витрачені та не перебували у суб’єкта декларування на кінець звітного періоду. Інші грошові активи у цьому розділі зазначаються за загальними правилами (додатково див. відповідь на запитання 156 цих Роз’яснень).

Приклад 4. Декларант погасивзначну частину боргу одним платежем

Суб’єкт декларування мав кредит, залишок боргу за яким на початок року становив 500 000 гривень. Протягом року він зробив 11 платежів банкові по 23 000 грн щомісяця, з яких 22 000 грн йшли на погашення тіла кредиту, а 1 000 грн – відсотків. У грудні, отримавши премію, повністю погасив кредит одним платежем у розмірі 265 000 грн, з яких 258 000 грн пішли на погашення тіла кредиту, а 7 000 грн – відсотків. 

У такому випадку в декларації слід відобразити:

1) у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» – відомості про кредит (зобов’язання зазначається, оскільки його розмір на початок звітного періоду перевищував 50 ПМ), при цьому:

• • • • у полі «Розмір позики (кредиту), отриманої у звітному періоді, або розмір зобов’язання за позикою (кредитом) станом на початок звітного періоду» зазначається 500 000 грн;
      • у полі «Розмір сплачених у звітному періоді коштів у рахунок основної суми боргу за позикою (кредитом)» - 500 000 грн (11х22 000 + 258 000);
      • у полі «Розмір сплачених у звітному періоді процентів за позикою (кредитом)» -18 000 грн (11х1 000 + 7 000);
      • у полі «Розмір зобов’язання на кінець звітного періоду» - 0 (бо кредит погашений станом на кінець звітного періоду);

2) у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» – відомості про кредитний договір, укладений у минулому, та разовий видаток на його виконання у звітному періоді в розмірі 265 000 грн (бо видаток здійснений суб’єктом декларування у звітному періоді і перевищує 50 ПМ). Платежі по 23 000 грн у цьому розділі не відображаються, оскільки розмір кожного видатку не перевищує 50 ПМ і для цілей декларування ці видатки не сумуються. 

Приклад 5. Член сім’ї декларанта отримав позику

Дружина суб’єкта декларування у звітному році взяла кредит на суму 180 000 грн (перевищує 50 ПМ). Ці кошти вона витратила на ремонт квартири кількома платежами, жоден з яких не перевищував 50 ПМ. Жодних оплат на погашення кредиту в звітному періоді не здійснювалось.

У такому випадку в розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації мають бути відображені відомості про кредит дружини. Розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації не підлягає заповненню, оскільки правочин (кредитний договір) був укладений членом сім’ї, а не суб’єктом декларування.

Приклад 6. Декларант використовує кредитний ліміт сумами до 50 ПМ

Суб’єкт декларування має кредитну картку з лімітом 200 000 грн, витрачаючи щомісяця 10 000 – 20 000 грн на різні покупки (продукти, пальне, одяг). Періодично він повертає витрачені кредитні кошти, жоден разовий платіж при цьому не перевищує 50 ПМ. Станом на кінець звітного періоду загальна заборгованість за цією карткою становить 85 000 гривень.

Такі операції не потребують відображення в декларації.

4. Доходи за вкладами (депозитами)

Депозити (банківські вклади) та вклади до небанківських фінансових установ (наприклад, кредитних спілок) вважаються грошовими активами та мають бути відображені у розділі 12 «Грошові активи» декларації за умови перевищення порогу декларування (додатково див. відповідь на питання 156 цих Роз’яснень).

Установа, де розміщено вклад, зазначається у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації за умови, якщо рахунок (вклад) існував станом на 31 грудня (і був відкритий щонайменше за 30 днів до цієї дати) АБО якщо він існував сукупно понад 183 дні протягом звітного року (навіть якщо був закритий до 31 грудня).

Проценти, отримані за вкладом, є доходом і мають бути зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації. На відміну від «тіла» вкладу, проценти (доходи) декларуються незалежно від їх розміру. Повернення «тіла» депозиту (самої суми вкладу) не є доходом і в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації не зазначається (як декларувати доходи у вигляді процентів, нарахованих за валютним вкладом, додатково див. у відповіді на питання 153 цих Роз’яснень).

Відкриття депозиту або завершення строку його дії не підлягає окремому відображенню у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації, оскільки внесення коштів на депозит не є видатком – для цілей декларування гроші не вибувають з власності.

Приклад 1. Депозит відкрито у звітному періоді, строк дії якого не завершився

Суб’єкт декларування у березні 2025 року відкрив депозит у банку на суму 200 000 гривень. Станом на 31.12.2025 депозит активний, відсотки не виплачувались (будуть виплачені в кінці строку). Інших грошових активів у суб’єкта декларування немає.

У такому випадку в декларації слід відобразити:

• • • • у розділі 12 «Грошові активи» – відомості про депозит як «Кошти, розміщені на банківських рахунках», оскільки його розмір перевищує 50 ПМ;
      • у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» – відомості про банк, у якому відкрито депозитний рахунок, оскільки рахунок існував станом на 31.12 і був відкритий понад 30 днів тому. 

Розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації щодо цього вкладу не заповнюється, оскільки проценти у звітному періоді не виплачувались.

Приклад 2. Депозит, строк дії якого завершився у звітному періоді

У суб’єкта декларування був депозит в розмірі 100 000 гривень. У травні 2025 року його строк завершився, і банк виплатив на картку 110 000 грн, з яких 100 000 грн – «тіло» депозиту, а 10 000 грн – відсотки після оподаткування (розмір відсотків до оподаткування – 12 987,01 грн). Суб’єкт декларування одразу зняв та витратив усі 110 000 грн та закрив рахунок у банку. Інших грошових активів, які б перевищували поріг 50 ПМ, станом на кінець звітного періоду у декларанта немає.

У такому випадку в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації слід відобразити лише відомості про дохід у вигляді відсотків до оподаткування у розмірі 12 987 грн (з урахуванням математичних правил округлення). Повернення «тіла» депозиту 100 000 грн не є доходом.

Розділи 12 «Грошові активи» та 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» декларації щодо цього вкладу не заповнюються, оскільки станом на кінець звітного періоду кошти були витрачені (інших грошових активів на суму понад 50 ПМ немає), а рахунок був відкритим менше як половина днів звітного періоду.

Приклад 3. Депозити із щомісячною виплатою відсотків у різних валютах

У суб’єкта декларування є два діючих депозити в різних банках: гривневий, за яким щомісяця 15-го числа на картку нараховуються проценти у сумі 2 000 грн (до оподаткування), та доларовий, за яким щомісяця 20-го числа на картку нараховуються проценти у сумі 100 дол. (до оподаткування). Обидва депозити є активними станом на кінець звітного періоду. 

У такому випадку в декларації слід відобразити:

1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» двома окремими записами:

• • • • загальну суму нарахованого доходу у вигляді відсотків по гривневому депозиту – 24 000 грн (2000 грн х 12 міс);
      • загальну суму нарахованого доходу у вигляді відсотків по депозиту у валюті в гривневому еквіваленті – 100 дол. мають бути перераховані у гривню за курсом НБУ на кожну дату виплати (на 20-те число кожного місяця), а потім ці 12 отриманих сум у гривні мають бути додані для отримання розміру загального річного доходу (офіційний курс гривні до іноземних валют на потрібну дату можна знайти на сайті Національного банку України);

2) у розділі 12 «Грошові активи» – відомості про всі грошові активи, у т.ч. про суми «тіл» обох депозитів, як «Кошти, розміщені на банківських рахунках», за умови, що сукупний розмір грошових активів станом на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ;

3) у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» – відомості про обидва банка, в яких відкриті депозитні рахунки. 

Приклад 4. Депозит, проценти за яким додаються до суми вкладу

Суб’єкт декларування має депозит у розмірі 150 000 гривень. Протягом року банк нарахував проценти на суму 15 000 грн, але за умовами депозитного договору виплата суми вкладу та нарахованих відсотків у звітному періоді не здійснювалась, відсотки додавались до суми вкладу. Строк депозиту станом на кінець звітного періоду не закінчився.

У такому випадку в декларації слід відобразити:

• • • • у розділі 12 «Грошові активи» – відомості про депозит як «Кошти, розміщені на банківських рахунках», оскільки його розмір перевищує 50 ПМ (150 000 грн «тіло» депозиту та 15 000 грн відсотки);
      • у розділі «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у субʼєкта декларування або членів його сімʼї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» – відомості про банк, у якому відкрито депозитний рахунок, оскільки рахунок існував станом на 31.12 і був відкритий понад 30 днів тому. 

Розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації щодо цього вкладу не заповнюється. Зазначити дохід у вигляді процентів (до оподаткування) потрібно буде у тому періоді, в якому вони будуть фактично виплачені суб’єкту декларування