Особливості відображення відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки

Суб’єкт декларування зобов’язаний задекларувати банківські або інші фінансові установи (у тому числі за кордоном), у яких у суб’єкта декларування або члена його сім’ї:

• відкриті будь-які за типом рахунки (наприклад: рахунки, що відкриті батьками чи законними представниками неповнолітнім дітям для здійснення ними розрахунків або отримання пенсій чи соціальних виплат; рахунки, на які надходять виплати у зв’язку із народженням дитини, тощо);
• зберігаються кошти, інше майно в індивідуальних банківських сейфах.

Банківськими установами України є юридичні особи, які на підставі банківської ліцензії мають виключне право надавати банківські послуги, відомості про які внесені до Державного реєстру банків, що ведеться Національним банком України.

Іншими фінансовими установами є юридичні особи, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку (п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Для цілей декларування до фінансових установ можуть належати, наприклад, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, – інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Рахунки за типом можуть бути поточні, депозитні, умовного зберігання (ескроу) та інші рахунки, що відкриваються у банківських або інших фінансових установах суб’єкту декларування або члену його сім’ї відповідно до законодавства, що регулює діяльність таких установ.

Так, наприклад, номери рахунків клієнтів банківських установ формуються за стандартом IBAN і мають такий вигляд (постанова Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні»):

Номер індивідуального пенсійного рахунка учасника недержавного пенсійного фонду повинен мати таку структуру (розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 03.12.2013 № 4400 «Про затвердження Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду»):

XXXXXXXX-VVVVVVVVVV, де

Система функціонування фонду фінансування будівництва передбачає відкриття управителем рахунку довірителю у системі обліку прав вимоги довірителів ФФБ (Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»).

Отже, необхідно врахувати, що номер рахунку в банківській чи фінансовій установі має особливості у вигляді та структурі.

Також слід зауважити, що набір цифр, зазначений на банківській платіжній картці, не є номером рахунку. Відповідно, у декларації зазначаються номери рахунків, до яких такі картки видані, і не зазначаються номери самих банківських карток.

Звертаємо увагу, що за наявності на рахунках у банківських або інших фінансових установах грошових коштів суб’єкта декларування або члена його сім’ї ці кошти слід декларувати у розділі 12 «Грошові активи» форми декларації за умов, викладених у відповіді на запитання 139 цих Роз’яснень).

Для правильного відображення відомостей про наявні рахунки, їх номери та залишки коштів рекомендуємо звертатися до банківської або іншої фінансової установи, де вони відкриті.

У відповідному розділі форми декларації у полі «Тип рахунка» слід обрати варіант «Індивідуальний банківський сейф», у полях «Найменування банку або іншої фінансової установи», «Установа, в якій відкрито такі рахунки або зберігаються кошти чи інше майно» слід зазначити інформацію про банківську установу, у якій перебуває відповідний сейф (комірка), і заблокувати поле «Номер рахунка», обравши позначку «Не застосовується».

Відомості про таку установу зазначаються незалежно від фактичного зберігання у сейфі майна станом на останній день звітного періоду у разі, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї протягом не менше ніж половини днів протягом звітного періоду мав доступ до такого сейфа.

У декларації зазначаються відомості про всі банківські рахунки, відкриті на ім’я суб’єкта декларування або члена його сім’ї:

• упродовж половини днів звітного періоду;
• станом на останній день звітного періоду;
• незалежно від наявності залишку коштів на них станом на останній день звітного періоду (по відкритих рахунках).

Звертаємо увагу, що завершення строку дії банківської платіжної картки або завершення (припинення) надходжень на таку картку не тягне за собою автоматичне закриття рахунка у банківській установі (наприклад, у разі завершення соціальних виплат у зв’язку із досягненням дитиною 3-річного віку або припинення надходження заробітної плати у зв’язку із розірванням трудових відносин), крім випадків, передбачених законом або договором.

Так, у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї» декларації.

Обов’язок щодо зазначення в декларації відомостей про фінансові установи, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки, виникає незалежно від типу рахунку, мети, з якою його було відкрито, суб’єкта, яким такий рахунок було фактично відкрито, суми залишку коштів на рахунку (п. 8¹ ч. 1 ст. 46 Закону).

Зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, встановлені Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України».

Відповідно до положень вищезазначеного Закону установи Ощадного банку України протягом грудня 1996 року – березня 1997 року проводили одноразову індексацію вкладів громадян, на проіндексовану суму вкладнику видавалася ощадна книжка. Заощадження громадян відновлювалися у співвідношенні                           1 карбованець заощаджень на 1,05 гривні станом на 1 жовтня 1996 року. Компенсація втрат від знецінення заощаджень проводилася їх власникам починаючи з 1997 року в грошовій (готівковій чи безготівковій) формі через установи Ощадного банку України після внесення в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян» відомостей про них, необхідних для ідентифікації вкладника під час відкриття рахунку, а також в інших формах згідно із законодавством.

Так, якщо в особи був вклад в Ощадбанку СРСР на певну суму в карбованцях, потім ця сума була проіндексована Ощадбанком України і на ім’я вкладника відкрито компенсаційний рахунок на суму індексації вкладу в гривні, то таким особам рекомендовано звертатись до Ощадного банку України з метою отримання інформації щодо відкритих рахунків. У разі підтвердження інформації про наявність відкритих рахунків відповідні відомості підлягають відображенню у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб’єкта декларування або членів його сім’ї».

Для відображення у декларації відомостей про банківський рахунок, який відкритий суб’єктом декларування на ім’я члена його сім’ї – неповнолітню особу, необхідно:

• у блоці полів «Інформація про фізичну або юридичну особу, яка відкрила рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї» вказати відомості про суб’єкта декларування;
• у полях «Особа, якої стосується» та «Інформація про фізичну або юридичну особу, яка має право розпоряджатися таким рахунком або має доступ до індивідуального банківського сейфу (комірки)» вказати члена сім’ї (дитину).

Так, оскільки в декларації зазначаються відомості про всі відкриті рахунки, незалежно від типу рахунка.