Нормативні основи

I. Загальні положення

1. Ця Методологія визначає комплекс правил і процедур щодо оцінки корупційних ризиків у діяльності органів влади, у яких згідно з частиною першою статті 19 Закону України “Про запобігання корупції” приймаються антикорупційні програми (далі – органи влади).

Оцінка корупційних ризиків проводиться у рамках підготовки антикорупційної програми органу влади або під час її періодичного перегляду.

2. У цій Методології терміни вживаються у таких значеннях:

внутрішнє середовище – організаційно-управлінські процеси в органі влади, спрямовані на забезпечення реалізації органом влади законодавчо закріплених функцій та завдань;

зовнішнє середовище – ряд чинників навколишнього середовища (законодавчі, інші нормативно-правові акти, крім актів, прийнятих безпосередньо органом влади, природні явища тощо), що впливають на здійснення органом влади повноважень, тоді як такий орган не має прямого впливу на ці чинники;

ідентифікація корупційних ризиків – визначення чинників корупційного ризику у діяльності/бездіяльності посадових осіб органу влади, що можуть сприяти скоєнню ними корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;

корупційний ризик – ймовірність того, що відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, яка негативно вплине на досягнення органом влади визначених цілей та завдань;

об’єкт оцінки корупційних ризиків – функції та завдання органу влади, його посадових осіб, визначені законодавчими актами, та способи їх реалізації;

оцінка корупційних ризиків – процес визначення, аналізу та безпосередньої оцінки корупційного ризику;

чинники корупційного ризику – умови та причини, що заохочують (стимулюють), викликають або дозволяють скоєння посадовою особою при виконанні нею функцій держави або місцевого самоврядування діянь, які можуть призвести до вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Інші терміни у цій Методології вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про запобігання корупції”.

3. Оцінку корупційних ризиків може проводити комісія з оцінки корупційних ризиків органу влади (далі – комісія), до складу якої входять працівники структурних підрозділів органу влади та, за згодою, представники громадськості, експерти, які володіють знаннями про внутрішнє і зовнішнє середовище органу влади та мають досвід роботи у сфері його діяльності.

4. Процес оцінки корупційних ризиків органу влади складається з таких основних етапів:

• організаційно-підготовчі заходи;
• ідентифікація (виявлення) корупційних ризиків;
• оцінка корупційних ризиків;
• складання звіту за результатами оцінки корупційних ризиків.

ІІ. Організаційно-підготовчі заходи щодо оцінки корупційних ризиків в органі влади

1. Підготовка до проведення оцінки корупційних ризиків включає такі етапи:

• прийняття суб’єктом, уповноваженим на затвердження антикорупційної програми відповідно до частини першої статті 19 Закону України “Про запобігання корупції” (далі – суб’єкт затвердження антикорупційної програми), рішення про проведення оцінки корупційних ризиків;
• публікація рішення суб’єкта затвердження антикорупційної програми про проведення оцінки корупційних ризиків на офіційному веб-сайті органу влади;
• формування комісії (у разі проведення оцінки корупційних ризиків комісією);
• розробка робочого плану оцінки корупційних ризиків (далі – робочий план).

2. Суб’єкт затвердження антикорупційної програми приймає рішення про проведення оцінки корупційних ризиків, яке з метою залучення до складу комісії представників громадськості та експертів не пізніше семи робочих днів до моменту затвердження її складу розміщується на офіційному веб-сайті органу влади.

3. Суб’єкт затвердження антикорупційної програми визначає голову комісії та її персональний склад, строк проведення оцінки корупційних ризиків, а також затверджує положення про неї.

До складу комісії, серед іншого, включаються представники служби управління персоналом, бухгалтерської та юридичної служб, структурного підрозділу внутрішнього аудиту, уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції (у разі їх утворення).

На різних етапах проведення оцінки корупційних ризиків до роботи комісії можуть в установленому законодавством порядку залучатися інші працівники органу влади (за згодою), які не входять до її складу, але можуть надати інформацію для здійснення об’єктивної та якісної оцінки корупційних ризиків.

4. Комісія відповідно до об’єктів оцінки корупційних ризиків складає робочий план, який затверджує голова комісії.

У робочому плані відображається інформація про:

• об’єкти оцінки корупційних ризиків;
• джерела інформації для проведення оцінки корупційних ризиків;
• методи та способи оцінки корупційних ризиків;
• осіб, відповідальних за проведення оцінки корупційних ризиків, по кожному об’єкту;
• строки проведення оцінки корупційних ризиків по кожному об’єкту.

Робочий план за необхідності може корегуватися комісією на різних етапах здійснення оцінки корупційних ризиків.

5. Суб’єкт затвердження антикорупційної програми забезпечує комісію матеріальними ресурсами, необхідними для проведення оцінки корупційних ризиків.

IІI. Ідентифікація (виявлення) корупційних ризиків

1. Оцінці корупційних ризиків передує їх ідентифікація.

Під час ідентифікації корупційних ризиків в органі влади визначаються його вразливі до ризиків сфери діяльності, окремі функції та завдання, конкретні напрями діяльності структурних підрозділів під час виконання ними функцій та завдань.

2. Ідентифікація корупційних ризиків проводиться шляхом дослідження (аналізу) зовнішнього та внутрішнього середовища органу влади на предмет виявлення чинників корупційних ризиків у нормативно-правових актах і організаційно-управлінській діяльності органу влади.

Нормативно-правові акти, які регулюють діяльність органу влади, аналізуються на предмет виявлення норм щодо здійснення органом влади дискреційних повноважень і норм, що сприяють вчиненню корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією (нечітко сформульовані дефініції та мовні конструкції, правові колізії тощо).

Ідентифікація корупційних ризиків в організаційно-управлінській діяльності органу влади передбачає вивчення та аналіз таких питань:

• організаційна структура органу влади;
• система внутрішнього контролю;
• управління персоналом;
• проведення процедур закупівель;
• надання адміністративних послуг;
• реалізація контрольно-наглядових функцій;
• дотримання вимог, обмежень, заборон, встановлених Законом України “Про запобігання корупції”;
• інші питання, що виникають в результаті діяльності органу влади.

3. Джерелами отримання інформації для ідентифікації корупційних ризиків є:

• інтерв’ювання (соціологічне опитування), анкетування (в тому числі анонімне) працівників органу влади, а також представників громадськості, які взаємодіяли (взаємодіють) з органом влади, зокрема з використанням електронної пошти, мережі Інтернет, телефону тощо;
• нормативно-правові та організаційно-розпорядчі акти, що регулюють діяльність органу влади;
• аналіз здійснених заходів щодо усунення виявлених корупційних ризиків за попередні періоди;
• результати перевірок, аудитів, проведених контролюючими органами, а також внутрішніх перевірок та службових розслідувань в органі влади;
• публікації в засобах масової інформації та соціальних мережах;
• інформація з відкритих реєстрів;
• звернення, що надійшли до органу влади від фізичних та юридичних осіб.

4. Ідентифікація корупційних ризиків передбачає визначення та класифікацію корупційних ризиків за категоріями та видами.

За категоріями корупційні ризики можуть бути:

→ зовнішні (ймовірність виникнення корупційних ризиків не пов’язана з виконанням органом влади відповідних функцій та завдань);

→ внутрішні (ймовірність виникнення корупційних ризиків безпосередньо пов’язана з організаційно-управлінською діяльністю в органі влади відповідно до покладених на нього функцій і завдань).

За видами корупційні ризики можуть бути:

• нормативно-правові (відсутність, суперечність або нечітка регламентація у законодавстві положень щодо виконання органом влади функцій та завдань);
• організаційні (невизначення або нечітке визначення процедур виконання органом влади функцій та завдань);
• кадрові;
• фінансово-господарські;
• адміністративні;

контрольно-наглядові тощо.

Перелік видів корупційних ризиків не є вичерпним. Кожен орган влади може визначати перелік видів корупційних ризиків, враховуючи специфіку покладених на нього завдань і функцій.

5. За результатами ідентифікації корупційних ризиків здійснюється їх формальне визначення, яке включає проаналізовані функції, завдання органу влади або конкретні напрями діяльності структурних підрозділів, існуючі заходи контролю та опис корупційного ризику.

ІV. Оцінка корупційних ризиків

1. Оцінка корупційних ризиків здійснюється за критеріями ймовірності виникнення ідентифікованих корупційних ризиків та наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією.

2. Оцінка ймовірності виникнення корупційного ризику визначається відповідно до частоти випадків вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, з урахуванням часових меж.

Відповідно до критеріїв ймовірності виникнення корупційного ризику йому присвоюється рівень низький, середній або високий.

Частота випадків вчинення корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, визначається за такими рівнями:

• напевно або майже напевно – корупційне правопорушення чи правопорушення, пов’язане з корупцією, може бути скоєно у короткостроковій перспективі – найближчі кілька місяців (до одного року) – та може бути повторено;
• рідко – корупційне правопорушення чи правопорушення, пов’язане з корупцією, було вчинено тільки один раз протягом останніх трьох років та існує ймовірність, що його буде вчинено протягом трьох років;
• ніколи – корупційне правопорушення чи правопорушення, пов’язане з корупцією, не було скоєно і вірогідність його вчинення майже неможлива.

Ймовірність виникнення корупційного ризику оцінюється за трибальною шкалою:

→ низька – 1 бал;

→ середня – 2 бали;

→ висока – 3 бали.

Приклад оформлення результатів оцінки ймовірності виникнення корупційного ризику наведено у додатку 1 до цієї Методології.

3. Відповідно до критеріїв наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, корупційному ризику присвоюється рівень низький, середній або високий.

Наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, оцінюються відповідно до розмірів втрат органу влади, які комісія встановлює самостійно.

Приклад рівнів ймовірності наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, та критеріїв їх визначення наведено у додатку 2 до цієї Методології.

Наслідки корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, оцінюються за трибальною шкалою:

→ низький – 1 бал;

→ середній – 2 бали;

→ високий – 3 бали.

Приклад оформлення результатів оцінки наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, наведено у додатку 3 до цієї Методології.

4. Пріоритетність (ступінь) корупційних ризиків встановлюється за їх кількісним рівнем, який визначається добутком рівня ймовірності виникнення корупційного ризику на рівень наслідку корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією.

Приклад оформлення результатів оцінки корупційних ризиків за кількісним рівнем наведено у додатку 4 до цієї Методології.

Пріоритетність корупційних ризиків оцінюється за шкалою:

→ низька – від 1 до 2 балів;

→ середня – від 3 до 4 балів;

→ висока – від 6 до 9 балів.

Приклад визначення пріоритетності корупційних ризиків наведено у додатку 5 до цієї Методології.

V. Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків

1. За результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади комісія готує звіт.

Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків містить:

• опис ідентифікованих корупційних ризиків, чинників корупційних ризиків та можливих наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією;
• пропозиції щодо заходів із усунення (зменшення) рівня виявлених корупційних ризиків.

2. Заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків полягають у визначенні можливих механізмів протидії та запобігання корупційним ризикам, містять пропозиції щодо шляхів їх реалізації та спрямовані на ліквідацію або мінімізацію умов (причин) виникнення корупційних ризиків.

3. Пропозиції щодо заходів із усунення виявлених корупційних ризиків викладаються у таблиці оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення, форму якої наведено в додатку 6 до цієї Методології, та є невід’ємною частиною звіту за результатами оцінки корупційних ризиків.

4. Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади затверджується суб’єктом затвердження антикорупційної програми та включається до антикорупційної програми.

5. У разі виявлення за результатами оцінки корупційних ризиків зовнішніх корупційних ризиків, які полягають у недосконалості нормативно-правових актів, суб’єктом прийняття яких не є орган влади, виявлені корупційні ризики та пропозиції щодо їх усунення (мінімізації) направляються до Національного агентства з питань запобігання корупції.

РЕЗУЛЬТАТИ
оцінки ймовірності виникнення корупційного ризику

ПРИКЛАД
рівнів ймовірності наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, та критеріїв їх визначення

РЕЗУЛЬТАТИ
оцінки наслідків корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією

РЕЗУЛЬТАТИ
оцінки корупційних ризиків за кількісним рівнем

___________
* Сумарне числове значення.

ПРІОРИТЕТНІСТЬ
корупційних ризиків

ТАБЛИЦЯ
оцінених корупційних ризиків та заходів щодо їх усунення

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає процедуру підготовки, подання до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) антикорупційних програм міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних цільових фондів, а також інших державних органів та органів місцевого самоврядування, антикорупційні програми яких відповідно до законодавства підлягають погодженню (далі – органи влади), та єдиний механізм їх аналізу і погодження Національним агентством.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про запобігання корупції” (далі – Закон) та Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженій рішенням Національного агентства від 02 грудня 2016 року № 126, зареєстрованій  в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2016 року за № 1718/29848 (далі – Методологія).

ІІ. Порядок підготовки антикорупційних програм

1. Підготовка антикорупційної програми органу влади здійснюється  за принципами:
1) законності – антикорупційна програма не має суперечити Конституції України і готується на основі Закону, антикорупційної стратегії та державної програми з її реалізації, а також з урахуванням положень інших нормативно-правових актів;
2) прозорості – інформація (документи) про підготовку антикорупційної програми, в тому числі про оцінку корупційних ризиків у діяльності органу влади, є відкритою(ими), доступ до якої(их) не може бути обмежено (крім випадків, визначених законодавством);
3) доступності – будь-яка особа має право брати участь у підготовці антикорупційної програми у встановленому законодавством порядку (шляхом подання пропозицій до її тексту, участі в роботі комісії з оцінки корупційних ризиків тощо);
4) галузевої належності та всеохопленості – антикорупційна програма  органу влади має враховувати сферу діяльності органу влади, передбачати заходи відповідно до усіх повноважень та функцій органу влади згідно  із положеннями спеціальних нормативно-правових актів, а також поширюватись на всю його організаційну структуру (включаючи територіальні органи, підприємства, установи, організації, що входять до сфери управління, тощо);
5) об’єктивності та неупередженості – антикорупційна програма готується  з урахуванням суспільних інтересів щодо налагодження в органі влади ефективної системи запобігання та виявлення корупції, у зв’язку з чим дії та рішення його посадових осіб під час підготовки антикорупційної програми мають бути спрямовані виключно на досягнення цієї мети.

2. Антикорупційні програми приймаються суб’єктами затвердження, визначеними у частині першій статті 19 Закону.

Відповідальним(ою) за підготовку антикорупційної програми в органі влади є уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції, в разі його(її) відсутності в органі влади – інший структурний підрозділ (особа), визначений(а) суб’єктом затвердження антикорупційної програми (далі – уповноважений підрозділ / уповноважена особа).

3. Антикорупційна програма затверджується шляхом прийняття відповідного розпорядчого документа органом влади про її затвердження.

На антикорупційній програмі зазначається посилання на назву, дату і номер розпорядчого документа, яким її затверджено.
Розпорядчий документ підписує керівник органу влади, а якщо розпорядчий документ приймається колегіально – керівник колегіального органу.
У разі відсутності посадових осіб, зазначених у абзаці третьому  цього пункту, розпорядчий документ підписує особа, яка виконує їх обов’язки, про що до Національного агентства надається документальне підтвердження.

4. Антикорупційна програма має бути зрозумілою та послідовною, її положення слід викладати однозначно, не допускаючи різного тлумачення.

Антикорупційна програма не має містити положень, які дублюються або не мають змістового навантаження. Відтворення норм права, які містяться  в нормативно-правових актах, або звітної інформації допускається лише у випадках, визначених пунктами 7, 10 цього розділу.

5. Заходи, визначені в антикорупційній програмі, мають бути чіткими  та конкретними. Антикорупційна програма повинна передбачати індикатори  їх виконання (очікувані результати), які можна виміряти (оцінити) під час здійснення періодичного моніторингу та оцінки виконання антикорупційної програми.

6. Антикорупційна програма має містити реквізити розпорядчого документа, яким її затверджено, заголовок та включати:

• положення про визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері;
• заходи з реалізації таких засад;
• заходи з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;
• інформацію щодо здійснення оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади;
• навчальні заходи та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;
• процедуру та суб’єкта, відповідального за здійснення періодичного моніторингу виконання антикорупційної програми;
• процедуру оцінки виконання антикорупційної програми із закріпленням критеріїв її здійснення з урахуванням своєчасності, повноти реалізації закріплених у ній заходів та результатів їх здійснення (наприклад, впливу результатів вжитого заходу на стан дотримання вимог Закону та/або пріоритетність корупційного ризику шляхом порівняння ситуації щодо корупції в органі влади до прийняття антикорупційної програми та у період  її впровадження);
• процедуру та випадки періодичного перегляду програми;
• звіт за результатами оцінки корупційних ризиків.

Антикорупційна програма може містити також інші спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням заходи.

7. Визначення засад відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції – вступна частина (преамбула) антикорупційної програми, яка містить посилання на відповідну структурну одиницю нормативно-правового акта, відповідно до якого її розроблено, положення інших нормативно-правових  актів, із дотриманням яких здійснювалася її підготовка, а також стислу інформацію про принципи, на яких ґрунтується відомча антикорупційна політика, та мету прийняття антикорупційної програми.

8. Антикорупційна програма може містити розділи, підрозділи, глави, пункти, підпункти, абзаци. За необхідності в тексті програми можуть міститися примітки.

До антикорупційної програми можуть включатися додатки. У тексті антикорупційної програми робиться відмітка про наявність додатків до неї, що доповнюють та/або пояснюють зміст основного документа (таблиці, графіки, схеми тощо), наприклад: “(додаток 1)”, “що додається”, “відповідно до додатка 2”.

9. Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади включається до антикорупційної програми як додаток до неї.

Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків має відповідати вимогам Методології.
Заходи, що закріплюються у звіті за результатами оцінки корупційних ризиків у діяльності органу влади, мають відповідати пріоритетності корупційних ризиків (як корупційні ризики не можуть бути зазначені корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення) та бути достатніми для усунення або мінімізації умов (причин) виникнення таких ризиків.
Закріплення існуючих заходів контролю як заходів із усунення корупційних ризиків не допускається.

10. Текст антикорупційної програми викладається в теперішньому або майбутньому часі. Минулий час застосовується лише у положеннях,  які стосуються оцінки корупційних ризиків, або під час опису заходів, які включаються із антикорупційної програми органу влади за попередній період  як такі, що невиконані.

11. В антикорупційній програмі виконавцями заходів, як правило, зазначаються конкретні структурні підрозділи органу влади, відокремлені юридичні особи, які входять до сфери його управління або підконтрольні  чи підзвітні такому органу влади, які визначаються з урахуванням обсягу  завдань та повноважень, визначених у положеннях про них, статутах або інших установчих документах.

12. Терміни та строки виконання закріплених в антикорупційній програмі заходів мають бути чіткими, тобто із зазначенням дня та/або місяця року, крім заходів, які здійснюються на постійній чи періодичній основі, під час визначення строків виконання яких можуть вживатися формулювання “постійно”, “протягом року”, “щокварталу” тощо.

13. Антикорупційну програму підписує керівник уповноваженого підрозділу / уповноважена особа (вказується посада особи, яка підписує, прізвище та ініціали, проставляється особистий підпис). Підписання підлягає обов’язковому датуванню.

ІІІ. Порядок подання антикорупційних програм на погодження до Національного агентства, залишення антикорупційних програм без розгляду

1. Погодженню Національним агентством підлягають антикорупційні програми органів влади, визначені у частині першій статті 19 Закону.

2. Антикорупційні програми, що подаються на погодження, мають відповідати Закону та Методології, цьому Порядку, а також узгоджуватися з іншими нормативно-правовими актами, викладатися згідно з правилами правопису та вимогами діловодства.

3. Антикорупційні програми подаються на погодження протягом трьох робочих днів з дня їх затвердження.

Копія антикорупційної програми має бути чіткою для прочитання.

5. Антикорупційні програми подаються на погодження разом  із супровідним листом, у якому зазначаються прізвище та ініціали керівника уповноваженого підрозділу / уповноваженої особи та контактний номер телефону.

6. Разом з антикорупційною програмою та супровідним листом до неї до Національного агентства подаються:
1) завірена в установленому порядку копія розпорядчого документа, яким її затверджено;
2) матеріали щодо проведеної оцінки корупційних ризиків, а саме:

• у разі здійснення оцінки комісією з оцінки корупційних ризиків – робочий план оцінки корупційних ризиків, формальне визначення ідентифікованих корупційних ризиків;
• у разі проведення оцінки уповноваженою особою – документи, які підтверджують здійснення такої оцінки (інформація про об’єкти оцінки, використані джерела інформації, методи і способи проведення оцінки, критерії визначення рівня ймовірності та наслідків, використані під час проведення оцінки, аналітичні записки, у тому числі за результатами опрацювання уповноваженою особою пропозицій структурних підрозділів);

3) інформація щодо проаналізованих нормативно-правових актів (у тому числі під час проведення оцінки корупційних ризиків);

7. Антикорупційну програму із супровідним листом та матеріалами, зазначеними в пункті 6 цього розділу, до Національного агентства подає або направляє поштою працівник уповноваженого підрозділу / уповноважена особа.

8. Національне агентство залишає антикорупційну програму без розгляду, повертає її та додані до супровідного листа матеріали органу влади протягом п’яти робочих днів з дня надходження у разі:

• затвердження антикорупційної програми неналежним суб’єктом (невідповідність абзацу першому пункту 2, абзацам третьому, четвертому  пункту 3 розділу ІІ цього Порядку);
• подання на погодження не затвердженої (не підписаної) в установленому порядку антикорупційної програми (невідповідність абзацу першому пункту 3, пункту 13 розділу ІІ цього Порядку);
• подання на погодження неповного комплекту документів (невідповідність пункту 6 цього розділу).

Про залишення без розгляду антикорупційної програми у день підписання відповідного листа Національного агентства інформується керівник уповноваженого підрозділу / уповноважена особа органу влади телефоном.

ІV. Погодження антикорупційних програм

2. Аналіз антикорупційних програм, які надійшли до Національного агентства на погодження, здійснює структурний підрозділ апарату Національного агентства, до повноважень якого належить організація роботи із запобігання та виявлення корупції (далі – відповідальний підрозділ).

До опрацювання антикорупційних програм можуть залучатися працівники інших структурних підрозділів Національного агентства та відповідно до законодавства науковці, у тому числі на договірній основі, працівники державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

3. Антикорупційні програми, що надійшли до Національного агентства, обліковуються у відповідному журналі, який ведеться у відповідальному підрозділі.

5. Строк погодження антикорупційних програм Національним агентством становить 30 днів з дня, наступного за днем надходження її до Національного агентства.

У разі продовження строку погодження антикорупційної програми про  це повідомляється орган влади, який подав таку програму на погодження.

6. З метою участі громадськості в опрацюванні антикорупційних програм органів влади антикорупційні програми не пізніше трьох робочих днів з дати їх надходження публікуються у відповідному розділі на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Пропозиції до антикорупційних програм органів влади можуть бути  подані на електронну пошту, зазначену на офіційному веб-сайті Національного агентства, чи у паперовому вигляді.

1. Громадська рада при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі – громадська рада) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної, регіональної політики.

2. У своїй діяльності громадська рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також Положенням про громадську раду, розробленим на основі цього Типового положення.

Положення про громадську раду та зміни до нього розробляються органом виконавчої влади, при якому її утворено (далі – орган виконавчої влади), разом з громадською радою і затверджуються органом виконавчої влади. У Положенні про громадську раду додатково можуть визначатися особливості організації роботи громадської ради, зокрема організаційні форми її роботи, участі членів громадської ради та залучених осіб у виконанні завдань громадської ради, організації її засідань тощо, якщо вони не суперечать нормам Типового положення.

Положення про громадську раду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади протягом трьох робочих днів з дати його затвердження.

3. Основними завданнями громадської ради є:

• сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;
• сприяння врахуванню органом виконавчої влади громадської думки під час формування та реалізації державної, регіональної політики;
• сприяння залученню представників заінтересованих сторін до проведення консультацій з громадськістю та моніторингу результатів формування та реалізації державної, регіональної політики;
• проведення відповідно до законодавства громадського моніторингу за діяльністю органу виконавчої влади;
• здійснення підготовки експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань формування та реалізації державної, регіональної політики.

4. Громадська рада відповідно до покладених на неї завдань:
1) готує та подає органу виконавчої влади пропозиції до орієнтовного плану проведення консультацій з громадськістю;
2) готує та подає органу виконавчої влади пропозиції щодо організації консультацій з громадськістю, у тому числі щодо залучення представників заінтересованих сторін;
3) готує та подає органу виконавчої влади обов’язкові для розгляду пропозиції, висновки, аналітичні матеріали щодо вирішення питань у відповідній сфері, підготовки проектів нормативно-правових актів, удосконалення роботи органу;
4) проводить громадський моніторинг за врахуванням органом виконавчої влади пропозицій та зауважень громадськості, забезпеченням ним прозорості та відкритості своєї діяльності, а також дотриманням нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції;
5) інформує громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання, подає в обов’язковому порядку відповідні відомості органу виконавчої влади для оприлюднення на його офіційному веб-сайті та будь-яким іншим способом;
6) збирає, узагальнює та подає органу виконавчої влади пропозиції громадськості щодо вирішення питань, які мають важливе суспільне значення;
7) готує та оприлюднює щорічний звіт про свою діяльність.

Пропозиції громадської ради розглядаються органом виконавчої влади в установленому порядку. Розгляд пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів відображається у звіті за результатами проведення консультацій з громадськістю.

5. Громадська рада має право:
1) утворювати постійні та тимчасові робочі органи (правління, секретаріат, комітети, комісії, експертні групи тощо);
2) залучати до своєї роботи працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (за згодою їх керівників), а також окремих фахівців (за згодою);
3) організовувати і проводити семінари, конференції, засідання за круглим столом та інші публічні заходи;
4) отримувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для забезпечення діяльності ради;
5) отримувати від органу виконавчої влади проекти нормативно-правових актів з питань, що потребують проведення консультацій з громадськістю;
6) проводити відповідно до законодавства громадську експертизу діяльності органу виконавчої влади та громадську антикорупційну експертизу нормативно-правових актів, проектів нормативно-правових актів, розроблених органом виконавчої влади.

Члени громадської ради мають право доступу в установленому порядку до приміщень, в яких розміщений орган виконавчої влади.

6. До складу громадської ради можуть бути обрані представники громадських об’єднань, релігійних, благодійних організацій, творчих спілок, професійних спілок та їх об’єднань, асоціацій, організацій роботодавців та їх об’єднань, засобів масової інформації (далі – інститути громадянського суспільства), які зареєстровані в установленому порядку.

До складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які не менше шести місяців до дати оприлюднення органом виконавчої влади повідомлення про формування складу громадської ради провадять свою діяльність, реалізують свої проекти у сфері, пов’язаній з діяльністю відповідного органу виконавчої влади, що підтверджується інформацією про результати діяльності інституту громадянського суспільства, та в статуті (положенні) яких визначені відповідні цілі і завдання діяльності.

Під провадженням інститутом громадянського суспільства діяльності у сфері, що пов’язана з діяльністю відповідного органу виконавчої влади, розуміється проведення інститутом громадянського суспільства заходів, досліджень, надання послуг, реалізація проектів тощо з питань, пов’язаних з визначеною законодавством сферою діяльності органу виконавчої влади.
До складу громадської ради при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у  мм. Києві та Севастополі держадміністрації можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які не менше шести місяців до дати оприлюднення органом виконавчої влади повідомлення про формування складу громадської ради проводять заходи, дослідження, надають послуги, реалізують проекти тощо на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

До складу громадської ради можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які є фахівцями у відповідних сферах, що підтверджується наявністю відповідної освіти, наукового ступеня, публікацій, досліджень, а також інформацією про участь у реалізації проектів не менш як за 12 місяців до дати оприлюднення органом виконавчої влади повідомлення про формування складу громадської ради.
Інститут громадянського суспільства незалежно від своєї організаційної структури та наявності місцевих осередків (відокремлених підрозділів, філій, представництв, місцевих організацій тощо) для участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні делегує одного представника, який одночасно є кандидатом на обрання до складу громадської ради. Пов’язані інститути громадянського суспільства (два і більше інститути громадянського суспільства мають одного і того ж керівника чи спільних членів керівних органів тощо) не можуть делегувати своїх представників до складу однієї громадської ради.

До складу громадської ради не можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які є народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад, посадовими особами органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

7. Склад громадської ради може формуватися шляхом рейтингового голосування на установчих зборах або рейтингового електронного голосування. Рішення про спосіб формування складу громадської ради приймається органом виконавчої влади.

Кількісний склад громадської ради визначається утвореною органом виконавчої влади відповідно до пункту 8 цього Типового положення ініціативною групою та не може становити більше ніж 35 осіб.

Якщо кількість кандидатів до складу громадської ради дорівнює або менше її кількісного складу, визначеного ініціативною групою, рейтингове голосування на установчих зборах або рейтингове електронне голосування не проводиться. У такому разі всі кандидати, документи яких відповідають установленим вимогам, вважаються обраними до складу громадської ради.
Строк повноважень складу громадської ради становить два роки з дня затвердження органом виконавчої влади її складу.
Членство в громадській раді є індивідуальним.

8. Для формування складу громадської ради орган виконавчої влади не пізніше ніж за 60 календарних днів до визначеної дати проведення установчих зборів або рейтингового електронного голосування утворює ініціативну групу.

Якщо при органі виконавчої влади вже утворена громадська рада і її повноваження не були припинені достроково, ініціативна група утворюється органом виконавчої влади не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення її повноважень.

→ Персональний склад ініціативної групи визначається органом виконавчої влади з урахуванням пропозицій представників інститутів громадянського суспільства.
→ Кількісний склад ініціативної групи не може становити більше ніж вісім осіб і формується на паритетних засадах з представників органу виконавчої влади та представників інститутів громадянського суспільства.

Інформацію про персональний склад ініціативної групи орган виконавчої влади оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня її утворення.

Ініціативна група розпочинає свою роботу не пізніше ніж через три робочих дні з дня затвердження органом виконавчої влади її персонального складу. Формою роботи ініціативної групи є засідання. Засідання ініціативної групи є правоможним за умови присутності на ньому більше ніж половини членів ініціативної групи.
Голова та секретар ініціативної групи обираються на першому засіданні з числа її членів відкритим голосуванням. Засідання ініціативної групи веде голова, а у разі його відсутності – секретар ініціативної групи.

Рішення ініціативної групи приймаються шляхом відкритого голосування більшістю голосів від числа присутніх на засіданні членів ініціативної групи. У разі рівного розподілу голосів під час голосування вирішальним для прийняття рішення є голос голови ініціативної групи.

Засідання ініціативної групи проводяться відкрито.

Повноваження ініціативної групи припиняються з дня затвердження органом виконавчої влади складу громадської ради.

9. Орган виконавчої влади не пізніше ніж за 45 календарних днів до проведення установчих зборів або рейтингового електронного голосування в обов’язковому порядку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті та будь-яким іншим способом повідомлення про спосіб формування складу громадської ради та її кількісний склад.

У повідомленні зазначаються:

• орієнтовна дата, час, місце, порядок проведення установчих зборів або орієнтовні строки проведення рейтингового електронного голосування;
• вимоги до інститутів громадянського суспільства та кандидатів, яких вони делегують до складу громадської ради;
• перелік документів, які необхідно подати кандидатам разом із заявою для участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні;
• строк подання документів;
• відомості про склад ініціативної групи;
• прізвище, ім’я, електронна адреса, номер телефону відповідальної особи.

10. Для участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні до ініціативної групи подається заява, складена у довільній формі, підписана уповноваженою особою керівного органу інституту громадянського суспільства.

До заяви додаються:

• прийняте у порядку, встановленому установчими документами інституту громадянського суспільства, рішення про делегування для участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні представника, який одночасно є кандидатом на обрання до складу громадської ради;
• заява делегованого представника інституту громадянського суспільства з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”, підписана ним особисто;
• біографічна довідка делегованого представника інституту громадянського суспільства із зазначенням його прізвища, імені, по батькові, числа, місяця, року і місця народження, громадянства, посади, місця роботи, посади в інституті громадянського суспільства, відомостей про освіту, наявність наукового ступеня, трудову та/або громадську діяльність, контактної інформації (поштової адреси, номера телефону, адреси електронної пошти (за наявності);
• відомості про результати діяльності інституту громадянського суспільства (проведені заходи, дослідження, надані послуги, реалізовані проекти, виконані програми, друковані видання, подання відповідному органу виконавчої влади письмових обґрунтованих пропозицій і зауважень з питань формування та реалізації державної, регіональної політики у відповідній сфері та інформування про них громадськості, річний фінансовий звіт (за наявності) тощо) протягом шести місяців до дати оприлюднення органом виконавчої влади повідомлення про формування складу громадської ради;
• відомості про місцезнаходження та адресу електронної пошти інституту громадянського суспільства, номер контактного телефону;
• мотиваційний лист делегованого представника інституту громадянського суспільства, в якому наводяться мотиви бути обраним до складу громадської ради та бачення щодо роботи у такій раді;
• фото делегованого представника інституту громадянського суспільства, а також посилання на офіційний веб-сайт інституту громадянського суспільства, сторінки у соціальних мережах (за наявності).

Заяви інституту громадянського суспільства та делегованого ним представника подаються у паперовому або електронному вигляді. Інші документи надсилаються в електронному вигляді.

Делегований представник інституту громадянського суспільства може подати до ініціативної групи копії документів, що підтверджують освітній та професійний рівень, досвід роботи (за наявності).

Приймання заяв для участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні завершується за 30 календарних днів до дати їх проведення.

Якщо останній день приймання заяв припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем подання документів вважається перший за ним робочий день. Відповідальність за достовірність поданих документів (відомостей) несуть інститут громадянського суспільства, який делегує свого представника для участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні, а також делегований представник інституту громадянського суспільства. У разі виявлення невідповідності документів (відомостей), поданих інститутом громадянського суспільства, встановленим цим Типовим положенням вимогам, ініціативна група не пізніше ніж за 15 календарних днів до проведення установчих зборів або рейтингового електронного голосування інформує в електронній формі про таку невідповідність інститут громадянського суспільства з пропозицією щодо усунення виявлених недоліків протягом п’яти календарних днів.

Інформація про інститут громадянського суспільства перевіряється ініціативною групою:

• в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• в інших відкритих джерелах.

За результатами перевірки документів, поданих інститутами громадянського суспільства, на відповідність установленим цим Типовим положенням вимогам ініціативна група складає список кандидатів до складу громадської ради, які можуть брати участь в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні, та список представників інститутів громадянського суспільства, яким відмовлено в участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні, із зазначенням підстави для відмови.

Рішення ініціативної групи може бути оскаржене до органу виконавчої влади, а також у судовому порядку. Заяви та документи, що до них додаються, зберігаються в органі виконавчої влади протягом двох років з дати затвердження складу громадської ради.

11. Не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати проведення установчих зборів або рейтингового електронного голосування орган виконавчої влади на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює:

• список кандидатів до складу громадської ради;
• біографічні довідки, фото та мотиваційні листи кандидатів до складу громадської ради;
• відомості за останні шість місяців до дати оприлюднення органом виконавчої влади повідомлення про формування складу громадської ради щодо результатів діяльності інститутів громадянського суспільства, представники яких є кандидатами до складу громадської ради, а також посилання на офіційні веб-сайти інститутів громадянського суспільства, сторінки у соціальних мережах (у разі наявності);
• список представників інститутів громадянського суспільства, яким відмовлено в участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні із зазначенням підстав для відмови;
• уточнену інформацію про дату, час, місце проведення установчих зборів, строки проведення рейтингового електронного голосування.

12. Підставами для відмови представнику інституту громадянського суспільства в участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні є:

• невідповідність документів (відомостей), поданих інститутом громадянського суспільства, вимогам пункту 10 цього Типового положення;
• неусунення інститутом громадянського суспільства невідповідності поданих документів (відомостей) встановленим цим Типовим положенням вимогам у визначений ініціативною групою строк відповідно до абзацу п’ятнадцятого пункту 10 цього Типового положення;
• невідповідність інституту громадянського суспільства або делегованого ним представника вимогам, установленим пунктом 6 цього Типового положення;
• недостовірність інформації, що міститься в документах (відомостях), поданих для участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні;
• відмова інституту громадянського суспільства або делегованого ним представника від участі в установчих зборах або рейтинговому електронному голосуванні шляхом надсилання органу виконавчої влади офіційного листа;
• перебування інституту громадянського суспільства, який делегував свого представника, у процесі припинення.

13. Формування громадської ради на установчих зборах здійснюється шляхом рейтингового голосування за внесених інститутами громадянського суспільства кандидатів до складу громадської ради, які особисто присутні на установчих зборах.

Учасниками установчих зборів є кандидати до складу громадської ради, які допускаються до зборів після пред’явлення ними документа, що посвідчує особу.

Під час проведення установчих зборів, які відкриває уповноважений представник ініціативної групи, відкритим голосуванням з числа кандидатів до складу громадської ради обираються члени лічильної комісії, голова зборів, секретар, заслуховується інформація уповноваженого представника ініціативної групи щодо підготовки установчих зборів, а також обирається склад громадської ради.

Рейтингове голосування здійснюється шляхом письмового заповнення учасником установчих зборів бюлетенів для голосування, виготовлення яких забезпечується органом виконавчої влади. У бюлетені зазначаються в алфавітному порядку прізвища, імена, по батькові всіх кандидатів до складу громадської ради, допущених до участі в установчих зборах, а також найменування інституту громадянського суспільства, який вони представляють. Бюлетень заповнюється шляхом обов’язкового проставлення учасником установчих зборів позначок біля прізвищ, імен, по батькові обраних кандидатів до складу громадської ради у кількості, що відповідає визначеному кількісному складу громадської ради. Бюлетень, заповнений з порушенням зазначених вимог, вважається недійсним.

Участь у голосуванні за довіреністю не допускається.

Підрахунок голосів здійснюється лічильною комісією відкрито у присутності учасників установчих зборів.

Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який складається протягом трьох робочих днів з дати їх проведення, підписується головою та секретарем установчих зборів і подається органу виконавчої влади.

Орган виконавчої влади оприлюднює протокол установчих зборів на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дати його надходження.

14. Рейтингове електронне голосування відбувається у визначений органом виконавчої влади строк з використанням інформаційно-комунікативних технологій, у тому числі через офіційний веб-сайт органу виконавчої влади, у порядку, визначеному органом виконавчої влади.

Під час проведення рейтингового електронного голосування повинні бути забезпечені:

• відкритий код системи голосування;
• безоплатність доступу та використання обраної органом виконавчої влади інформаційно-комунікативної технології для голосування;
• електронна реєстрація осіб для участі в голосуванні;
• неможливість автоматичного введення інформації, в тому числі щодо голосування, без участі особи;
• фіксація дати і часу голосування, можливість ознайомлення з ходом голосування та зарахуванням голосів (без розголошення персональних даних осіб, які проголосували);
• відкритий протокол у форматі, що дає змогу автоматизовано його обробляти електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання (електронний документ, який може бути завантажений, або інтерфейс прикладного програмування) для надання можливості перевірки та альтернативного підрахунку голосів.

Рейтингове електронне голосування щодо формування складу громадської ради при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади здійснюється громадянами незалежно від місця проживання.

Рейтингове електронне голосування щодо формування складу громадської ради при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації здійснюється громадянами, що проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Кожен громадянин, який бере участь в рейтинговому електронному голосуванні, може проголосувати лише один раз та за ту кількість кандидатів до складу громадської ради, що визначена ініціативною групою як кількісний склад громадської ради.

Рейтингове електронне голосування за кандидатів до складу громадської ради здійснюється протягом строку, визначеного органом виконавчої влади, але не менше трьох діб без перерви. Підрахунок голосів під час рейтингового електронного голосування та формування рейтингу представників інститутів громадянського суспільства здійснюється в автоматичному режимі. Обраними до складу громадської ради за результатами рейтингового електронного голосування вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів.

Інформація про кількість голосів, поданих за кожного кандидата під час рейтингового електронного голосування, оприлюднюється органом виконавчої влади на своєму офіційному веб-сайті.

15. Якщо за підсумками рейтингового голосування на установчих зборах або рейтингового електронного голосування кількість кандидатів до складу громадської ради перевищує визначений ініціативною групою кількісний склад громадської ради, серед кандидатів, які набрали однакову найменшу кількість голосів, у той самий спосіб проводиться повторне рейтингове голосування.

16. Орган виконавчої влади на підставі протоколу установчих зборів або результатів рейтингового електронного голосування затверджує склад громадської ради у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати проведення установчих зборів, рейтингового електронного голосування (за умови відсутності спорів щодо формування складу громадської ради). Орган виконавчої влади оприлюднює склад громадської ради на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дати затвердження.

17. Членство в громадській раді припиняється на підставі рішення громадської ради у разі:

• систематичної відсутності члена громадської ради на її засіданнях без поважних причин (більше ніж два рази підряд);
• неможливості члена громадської ради брати участь у роботі громадської ради за станом здоров’я.

Пропозицію щодо припинення членства у громадській раді вносить голова громадської ради.

Членство в громадській раді припиняється без прийняття рішення громадської ради у разі:

• подання членом громадської ради відповідної заяви – з дня надходження відповідної заяви;
• надходження від інституту громадянського суспільства за підписом керівника, якщо інше не передбачено його установчими документами, повідомлення про відкликання свого представника та припинення його членства в громадській раді – з дня надходження відповідного повідомлення;
• обрання члена громадської ради народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради або призначення на посаду в органі державної влади, органі влади Автономної Республіки Крим, органі місцевого самоврядування – з дня набуття ним повноважень на виборній посаді або з дня призначення на відповідну посаду;
• державної реєстрації рішення про припинення інституту громадянського суспільства, представника якого обрано до складу громадської ради, – з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідного запису;
• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо члена громадської ради, а також у разі визнання його у судовому порядку недієздатним або обмежено дієздатним – з дня набрання законної сили рішенням суду;
• смерті члена громадської ради – з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

За підстав, визначених абзацами восьмим – одинадцятим цього пункту, членство в громадській раді припиняється у разі отримання органом виконавчої влади відповідної інформації.

У разі припинення будь-якою особою членства у громадській раді її місце займає наступний за черговістю кандидат до складу громадської ради, який набрав найбільшу кількість голосів за результатами проведення рейтингового голосування на установчих зборах або рейтингового електронного голосування. Відповідне рішення приймається на найближчому засіданні громадської ради.

У разі коли наступними за рейтингом є двоє або більше кандидатів з однаковою кількістю балів, введення до складу громадської ради здійснюється шляхом голосування членів громадської ради за кожного із кандидатів. У такому разі до складу громадської ради вважається обраним той кандидат, який набрав більшу кількість голосів порівняно з іншим кандидатом.

Зміни у складі громадської ради затверджуються у строк, що не перевищує семи робочих днів з дня отримання протоколу засідання громадської ради, рішенням органу виконавчої влади на підставі протоколу засідання громадської ради, а також у разі настання обставин, визначених абзацами шостим – одинадцятим цього пункту. Орган виконавчої влади оприлюднює відомості про такі зміни на своєму офіційному веб-сайті протягом трьох робочих днів з дати їх затвердження.

Якщо не менш як за один рік до закінчення повноважень громадської ради черговість для набуття в ній членства вичерпана та чисельність членів громадської ради становить менше половини від її загального складу, орган виконавчої влади вживає заходів для приведення кількісного складу громадської ради у відповідність із кількісним складом, визначеним ініціативною групою, в порядку, встановленому цим Типовим положенням.

18. Дострокове припинення діяльності громадської ради здійснюється у разі:

• коли засідання громадської ради не проводилися протягом шести місяців;
• відсутності затвердженого річного плану роботи громадської ради;
• відсутності звіту громадської ради щодо виконання річного плану роботи, передбаченого пунктом 24 цього Типового положення;
• прийняття відповідного рішення на її засіданні;
• реорганізації або ліквідації органу виконавчої влади.

Рішення про припинення діяльності громадської ради оформляється відповідним актом органу виконавчої влади.

У разі припинення діяльності громадської ради з підстав, передбачених абзацами другим – п’ятим цього пункту, орган виконавчої влади утворює протягом 15 календарних днів відповідно до вимог пункту 8 цього Типового положення ініціативну групу з підготовки установчих зборів або рейтингового електронного голосування з метою формування нового складу громадської ради.

19. Громадську раду очолює голова, який обирається з числа членів ради на її першому засіданні шляхом рейтингового голосування.

Голова громадської ради має заступника, який обирається з числа членів ради шляхом рейтингового голосування на засіданні громадської ради.

Повноваження голови громадської ради припиняються за рішенням громадської ради у разі подання ним відповідної заяви, припинення його членства у раді, висловлення йому недовіри громадською радою, а також у випадках, передбачених положенням про громадську раду.

У разі припинення повноважень голови громадської ради його обов’язки до обрання нового голови виконує заступник голови громадської ради.

20. Голова громадської ради:

• організовує діяльність громадської ради;
• організовує підготовку і проведення її засідань, головує під час їх проведення;
• підписує документи від імені громадської ради;
• представляє громадську раду у відносинах з Кабінетом Міністрів України, центральними і місцевими органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації;
• може брати участь у засіданнях колегії органу виконавчої влади з правом дорадчого голосу.

21. За заявою громадської ради керівник органу виконавчої влади може покласти функції секретаря громадської ради на представника такого органу.

22. Основною формою роботи громадської ради є засідання, що проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на квартал. Позачергові засідання громадської ради можуть скликатися за ініціативою голови громадської ради, керівника органу виконавчої влади або однієї третини загального складу її членів.

Повідомлення про скликання засідань громадської ради, у тому числі позачергових, доводяться до відома кожного її члена не пізніше двох робочих днів до їх початку, а також оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади.

Засідання громадської ради є правоможним, якщо на ньому присутні (у тому числі дистанційно) не менш як половина її членів від загального складу.

Засідання громадської ради проводяться відкрито. У засіданнях громадської ради може брати участь з правом дорадчого голосу керівник органу виконавчої влади, його заступник або інший уповноважений представник органу виконавчої влади.

За запрошенням голови громадської ради у її засіданнях можуть брати участь інші особи. Громадська рада може схвалювати пропозиції та рекомендації з окремих питань шляхом опитування її членів у письмовому або електронному вигляді.

Інформація про дистанційну участь у засіданні громадської ради фіксується у протоколі засідання громадської ради.

23. Рішення громадської ради приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, що беруть участь у засіданні (у тому числі дистанційно). У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Рішення громадської ради мають рекомендаційний характер і є обов’язковими для розгляду органом виконавчої влади.

Рішення органу виконавчої влади, прийняте за результатами розгляду пропозицій громадської ради, не пізніше ніж у десятиденний строк після його прийняття в обов’язковому порядку доводиться до відома членів громадської ради та громадськості шляхом його оприлюднення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади та/або будь-яким іншим способом. Інформація про прийняте рішення повинна містити відомості про врахування пропозицій громадської ради або причини їх відхилення.

24. Громадська рада провадить свою діяльність відповідно до річного плану. Річний план новоствореної громадської ради затверджується протягом трьох місяців з дати затвердження складу громадської ради.

На засіданні громадської ради, яке проводиться за участю представників органу виконавчої влади в I кварталі кожного року, обговорюється звіт про виконання плану роботи громадської ради за минулий рік та схвалюється підготовлений нею план на поточний рік. Річний план роботи громадської ради та звіт про його виконання оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади протягом п’яти робочих днів з дня їх надходження від громадської ради.

25. Положення про громадську раду, склад громадської ради, протоколи засідань, прийняті рішення та інформація про хід їх виконання, а також інші відомості про діяльність громадської ради в обов’язковому порядку розміщуються органом виконавчої влади на офіційному веб-сайті в рубриці “Громадська рада”.

Відповідальність за достовірність відомостей несуть орган виконавчої влади та громадська рада.

26. Забезпечення секретаріату громадської ради приміщенням для роботи ради та проведення її засідань, а також у разі можливості засобами зв’язку здійснюється органом виконавчої влади.

Відповідальність за збереження наданих органом виконавчої влади в тимчасове користування секретаріату громадської ради приміщень, майна тощо несе голова громадської ради.

27. Громадська рада має бланк із своїм найменуванням.

{Типове положення в редакції Постанови КМ № 353 від 24.04.2019}