14.1.6. Під час реалізації повноважень з оплати праці (до п. 2.2, п. 2.7 розділу 2 Методичних рекомендацій)
03.02.2025 Чинна публікація
Приклад 1. Пропозиція про встановлення собі премії
Опис ситуації. Керівник самостійного структурного підрозділу подає керівнику державного органу пропозицію про встановлення собі премії з визначенням її розміру для прийняття відповідного рішення.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у керівника самостійного структурного підрозділу, який подає пропозицію про встановлення собі премії?
Відповідь. Так.
Необхідність внесення зазначеної пропозиції зумовлена тим, що керівник державного органу, приймаючи рішення про встановлення премії, з об’єктивних причин не може самостійно оцінити роботу кожного з підлеглих працівників, у зв’язку з чим здійснення такої оцінки покладається на безпосереднього керівника та керівника самостійного структурного підрозділу.
Відповідно, пропозиції керівника самостійного структурного підрозділу є основою для прийняття керівником державного органу рішення про преміювання.
Таким чином, приватний інтерес при реалізації цього повноваження стосовно себе пов’язаний з можливістю впливу на зміст рішення керівника державного органу про встановлення стимулюючих виплат.
Оскільки керівник самостійного структурного підрозділу не може об’єктивно оцінити власну роботу, при внесенні пропозицій щодо розміру премії для себе між його приватним інтересом, що полягає у бажанні отримати стимулюючу виплату у вищому розмірі, та службовим повноваженням виникає суперечність, яка впливає на його об’єктивність при вчиненні зазначених дій, що є реальним конфліктом інтересів.
Приклад 2. Рішення про преміювання себе
Опис ситуації. Керівник державного органу самостійно прийняв рішення про встановлення собі премії.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у керівника державного органу?
Відповідь. Так.
При вирішенні питання про встановлення собі премії керівник державного органу самостійно оцінює свою роботу за певними критеріями, визначеними у відповідних нормативно-правових актах, і встановлює її конкретний розмір.
Приватний (майновий) інтерес такого керівника полягає у заінтересованості отримати заробітну плату у більшому розмірі та впливає на об’єктивність і неупередженість прийняття ним рішень щодо встановлення собі премії.
Отже, у керівника державного органу виникає конфлікт інтересів, який потребує врегулювання у встановленому Законом порядку.
Приклад 3. Рішення про преміювання себе за поданням іншої особи та за погодженням із суб’єктом призначення
Опис ситуації. Голова районної державної адміністрації приймає рішення про виплату собі премії за погодженням з головою відповідної обласної державної адміністрації на підставі подання іншої особи – керівника державної служби районної державної адміністрації.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у голови районної державної адміністрації?
Відповідь. Ні.
Грошові виплати головам місцевих державних адміністрацій здійснюються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».
Рішення про виплату надбавки за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань головам районних державних адміністрацій приймаються ними за погодженням з головою відповідної обласної державної адміністрації відповідно до подання керівника державної служби у відповідній місцевій державній адміністрації (п. 4 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України).
Попереднє погодження встановлення конкретного розміру стимулюючих виплат голові районної державної адміністрації надає можливість останньому уникати конфлікту інтересів під час прийняття відповідного рішення, оскільки такі повноваження не будуть дискреційними.
Роз’яснення щодо того, які повноваження є дискреційними, міститься у пп. 2.3.1 п. 2.3 розділу 2 Методичних рекомендацій.
Приклад 4. Рішення про преміювання себе за погодженням із суб’єктом призначення
Опис ситуації. Керівник державної служби в державному органі приймає рішення про виплату собі премії за погодженням з суб’єктом призначення.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у керівника державної служби?
Відповідь. Ні.
Державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, місячна або квартальна премія встановлюється керівником державної служби у державному органі за погодженням із суб’єктом призначення (п. 3 розділу ІІ Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 13.06.2016 № 646).
Отримавши у визначеному законодавством порядку погодження щодо конкретного розміру власної премії, керівник державної служби, приймаючи рішення про встановлення собі стимулюючої виплати, не діятиме в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки відповідне повноваження не буде дискреційним.
Звертаємо увагу, що погодження розміру стимулюючої виплати є умовою реалізації службового повноваження керівника щодо її встановлення самому собі, а не самостійним службовим повноваженням, тому вимоги ч. 1 ст. 28 Закону (повідомляти про конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів) на випадки звернення за отриманням зазначеного погодження (може здійснюватися, у тому числі, шляхом підписання та направлення письмового подання чи пропозиції) не поширюються.
Приклад 4-1. Подання про встановлення стимулюючих виплат
Опис ситуації. Посадова особа[1] державного, комунального підприємства, установи, організації (далі – підприємство) ініціює встановлення стимулюючих виплат керівнику (вносить подання, пропозиції тощо) перед суб’єктом призначення/керівником вищого рівня.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у посадової особи підприємства?
Відповідь. Ні, якщо посадова особа підприємства, у якої наявні службові повноваження на ініціювання стимулюючих виплат, не здійснює оцінки роботи керівника підприємства.
Для запобігання виникненню конфлікту інтересів окремі нормативно-правові акти, організаційно-розпорядчі документи, що визначають порядок встановлення стимулюючих виплат, передбачають процедуру погодження відповідних виплат керівнику із суб’єктом призначення / керівником вищого рівня.
Підпорядковані працівники схильні діяти в інтересах керівника (п. 2.2 розділу 2 Методичних рекомендацій).
У разі наявності у посадової особи підприємства повноваження ініціювати встановлення стимулюючих виплат керівнику підприємства (вносити подання, пропозиції тощо) перед суб’єктом призначення / керівником вищого рівня, для запобігання виникнення конфлікту інтересів у посадової особи підприємства їй необхідно утримуватись від здійснення оцінки роботи керівника підприємства (оскільки підпорядкована особа не може об’єктивно оцінити роботу свого керівника) та, відповідно, утримуватись від визначення конкретних розмірів стимулюючих виплат.
При ініціюванні встановлення стимулюючих виплат (внесенні подання, пропозицій тощо) посадова особа підприємства може надавати усю необхідну інформацію (у тому числі, інформацію про економію фонду заробітної плати), на підставі якої суб’єкт призначення / керівник вищого рівня зможе самостійно визначити конкретний розмір стимулюючої виплати керівнику підприємства.
[1] Інформація про те, хто належить до посадових осіб юридичних осіб публічного права, викладена у п. 26-1 Роз’яснень з питань фінансової доброчесності: https://wiki.nazk.gov.ua/6119/.
Приклад 5. Надбавка за доступ до державної таємниці
Опис ситуації. Керівник державного органу приймає рішення, у якому встановлює собі надбавку у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у керівника державного органу?
Відповідь. Ні.
У разі, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України (ст. 30 Закону України «Про державну таємницю»).
Особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати залежно від ступеня секретності інформації:
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», – 20 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», – 15 відсотків;
відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», – 10 відсотків (п. 2 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414).
Отже, при встановленні керівником державного органу надбавки собі у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, у нього відсутня дискреція, оскільки вказані норми є імперативними, а визначений законодавством розмір відповідної надбавки – фіксованим (без зазначення його граничних меж).
Приклад 6. Рішення про преміювання себе на підставі пропозицій комісії з преміювання
Опис ситуації. Керівник державного підприємства самостійно приймає рішення про встановлення собі премії. Водночас таке рішення було прийнято на підставі пропозиції комісії з преміювання та погоджено юридичною службою підприємства і рішенням профкому.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у керівника державного підприємства?
Відповідь. Так.
Такі обставини, як надання пропозиції щодо преміювання керівника комісією з преміювання, погодження проекту рішення юридичною службою чи іншим підрозділом підприємства, профспілковою організацією, трудовим колективом тощо, не впливають на дискреційний характер повноважень керівника (у вигляді права встановити той чи інший розмір стимулюючих виплат) та не виключають існування у нього конфлікту інтересів під час прийняття рішення про встановлення собі стимулюючих виплат.
Приклад 7. Рішення про преміювання себе за відсутності процедури погодження із суб’єктом призначення
Опис ситуації. Керівник комунального підприємства вирішує питання щодо встановлення собі премії. Для запобігання конфлікту інтересів він вирішив звернутись до суб'єкта призначення щодо погодження йому розміру стимулюючої виплати. Законодавством та організаційно-розпорядчими документами така процедура погодження не передбачена.
Запитання. Якщо керівник комунального підприємства отримає погодження від суб'єкта призначення, чи запобігатиме це конфлікту інтересів у нього під час прийняття рішення про встановлення собі стимулюючої виплати?
Відповідь. Ні.
Наявність/відсутність конфлікту інтересів у керівника комунального підприємства під час прийняття рішень про встановлення собі премії залежить від того, чи передбачена у нормативно-правових актах та організаційно-розпорядчих документах процедура погодження відповідних виплат керівнику із суб’єктом призначення.
За відсутності такої процедури у відповідних документах, навіть у випадку отримання погодження суб’єкта призначення, повноваження керівника комунального підприємства щодо встановлення собі премії залишаються дискреційними, оскільки він може встановити інший, ніж погоджений, розмір стимулюючої виплати (у нормативно визначених межах). Тому під час прийняття рішення про встановлення собі премії у керівника виникатиме реальний конфлікт інтересів.
Інформація про врегулювання конфлікту інтересів у керівника при вирішенні питання щодо встановлення собі стимулюючих виплат наведена в пп. 2.7.1 п. 2.7 розділу 7 Методичних рекомендацій.
Приклад 8. Рішення про преміювання себе за відсутності у погодженні суб’єкта призначення конкретного розміру премії
Опис ситуації. Керівник комунального підприємства прийняв рішення про встановлення собі премії на підставі отриманого погодження суб’єкта призначення. Водночас суб’єкт призначення при погодженні встановлення премії керівнику не визначив її конкретного розміру, а погодив премію у розмірі до 100 % посадового окладу в межах фонду заробітної плати.
Запитання. Чи виникає конфлікт інтересів у керівника державного підприємства?
Відповідь. Так.
Отримавши таке погодження, керівник комунального підприємства може встановити собі будь-який розмір премії в межах визначеного діапазону (від 0 до 100% посадового окладу) на власний розсуд. Повноваження керівника є дискреційним, тому під час прийняття рішення про встановлення собі премії у керівника виникатиме реальний конфлікт інтересів.
https://wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv/n14-pryklady-praktychnogo-zastosuvannya-vymog-zakonu/#post5672