4. Відповідальність за порушення заборони, передбаченої ст. 54 Закону

05.06.2022 Чинна публікація

Недотримання (невиконання) положень заборони, а саме: неправомірне одержання державними органами та ОМС від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг, крім випадків, передбачених розділом ІІІ цих Роз’яснень, є порушенням вимог ч. 1 ст. 54 Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 54 Закону посадові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, ОМС, які прийняли (ухвалили) рішення про незаконне одержання від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг, підлягають притягненню до відповідальності.

Порушення ст. 54 Закону є правопорушенням, пов’язаним з корупцією, оскільки порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, та може тягнути за собою адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону).

Національне агентство, у разі виявлення порушення вимог ч. 1 ст. 54 Закону, може внести керівнику відповідного державного органу або ОМС припис щодо усунення вказаних порушень, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

За невиконання припису Національного агентства керівник органу, підприємства, установи, організації несе відповідальність, передбачену ст. 188⁴⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Санкція вказаної статті передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення.

Якщо при отриманні майна, товарів, послуг керівник державного органу чи ОМС діяв в умовах конфлікту інтересів, то він буде нести адміністративну відповідальність, передбачену ст. 172⁷ КУпАП.

Необхідно також враховувати, що відповідно до ст. 67 Закону рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним у встановленому законом порядку.

Також згідно з п.п. 170.7.7 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України заборонено отримання благодійної допомоги органами державної влади та ОМС або створеними ними організаціями, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, надання державної послуги чи прийняття іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі, надання, прийняття (спрощення процедури).

Дії посадових (службових) осіб органів державної влади та ОМС з висування вимог щодо отримання благодійної допомоги вважаються діями з вимагання коштів або майна у розмірі благодійної чи спонсорської допомоги, а також можуть містити ознаки складу злочину, визначеного ст. 368 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становищ.

За вчинення злочину, передбаченого ст. 368 КК України, встановлена  кримінальна відповідальність до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскацією майна.

[1] Пункт 2 розділу ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202.

[2] Порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави (Збройних Сил) за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності і функціонування Збройних Сил, затверджений постановою Кабінету Міністрів України
від 02.07.2014 № 222.

[3] Перелік товарів, на які не поширюється заборона, передбачена ст. 54 Закону, які добровільно перераховані (передані) Міністерству охорони здоров’я та/або Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та/або Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 393.

[4] Такі самі обмеження встановлені для трансляції соціальної реклами на Суспільному телебаченні і радіомовленні України, зокрема соціальна реклама у програмах НСТУ допускається за умови відсутності вказування в ній на певного суб’єкта (бренд), посадову особу, товар (абз. 4 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»

https://wiki.nazk.gov.ua/category/inshi-rozyasnennya/shhodo-osoblyvostej-realizatsiyi-zaborony-na-oderzhannya-pilg-poslug-i-majna-organamy-derzhavnoyi-vlady-ta-organamy-mistsevogo-samovryaduvannya/#post5216