71. Декларування «бенефіціарної власності»

27.01.2026 Чинна публікація

У декларації необхідно зазначати відомості про об’єкти декларування, передбачені п.п. 2–8 ч. 1 ст. 46 Закону, що є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним (ч. 3 ст. 46 Закону, п. 6 розділу ІІІ Порядку № 252/23).

Так, законодавець намагався охопити майно, яке формально не належить суб’єкту декларування / члену його сім’ї, але фактично ним контролюється. При цьому вимога декларувати такі об’єкти поширюється лише на декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище (див. відповідь на запитання 22, 22-1 цих Роз’яснень), а також суб’єктів декларування, які обіймають посади, пов’язані з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків (див. відповідь на запитання 23 цих Роз’яснень).

Йдеться про об’єкти права власності третьої особи, яким властива принаймні одна з таких характеристик (ч. 3 ст. 46 Закону):

Для відображення у формі декларації ситуації, коли суб’єкт декларування / член його сім’ї є бенефіціарним власником майна, слід:

Відомості щодо об’єктів права власності третьої особи, від яких отримується дохід (чи є право на отримання доходу) або щодо яких суб’єкт декларування / член його сім’ї може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, не зазначаються у декларації суб’єктом декларування у таких випадках:

1) об’єкт права власності третьої особи (у тому числі члена сім’ї суб’єкта декларування) перебуває у спільній (частковій або сумісній) власності із суб’єктом декларування або членом його сім’ї і вже задекларований як такий.

Наприклад, якщо майно перебуває у спільній власності суб’єкта декларування та члена його сім’ї й при цьому суб’єкт декларування може вчиняти щодо такого майна дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, то таке майно зазначається як об’єкт суб’єкта декларування, що належить йому на праві спільної власності, із зазначенням співвласника – члена сім’ї, і не зазначається як об’єкт, власником якого є третя особа, але суб’єкт декларування може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об’єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним;

2) вартість об’єкта менша за поріг декларування, встановлений у п.п. 3, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону для відповідних типів майна;

3) об’єкт належить на праві власності юридичній особі, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є суб’єкт декларування/член його сім’ї; головним призначенням такого об’єкта є використання у господарській діяльності такої юридичної особи (промислове обладнання, спеціальна техніка тощо); ця юридична особа вже задекларована як така у розділі 9 декларації згідно з п. 5-1 ч. 1 ст. 46 Закону;

4) суб’єкт декларування не є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, та не обіймає посади, пов’язаної з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Відомості про об’єкти декларування, передбачені п.п. 2–8 ч. 1 ст. 46 Закону, бенефіціарним власником яких є суб’єкт декларування або член його сім’ї,  зазначаються у декларації незалежно від наявності мінімальних строків («30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду» або «не менше половини днів звітного періоду») користування або володіння такими об’єктами декларування (абз. 2 ч. 3 ст. 46 Закону). 

Приклад 1

Суб’єкт декларування є прокурором, тобто належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Батько дружини (тесть) суб’єкта декларування є власником житлового будинку та земельної ділянки, на якій розташований будинок.

Тесть не є членом сім’ї суб’єкта декларування (тобто є третьою особою) та є громадянином України.

У звітному періоді тесть видав дружині суб’єкта декларування (тобто своїй дочці) довіреність, якою, серед іншого, надав їй повноваження, права на розпорядження будинком та земельною ділянкою, а також на одержання нею від покупця грошових коштів від їх продажу та розпорядження ними на її власний розсуд. При цьому дружина суб'єкта декларування обізнана про наявність такої довіреності та повідомила про її існування суб'єкта декларування.

Станом на кінець звітного періоду тесть залишався власником будинку і земельної ділянки, а довіреність була чинна.

Такі будинок і земельна ділянка зазначаються у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації суб’єкта декларування за звітний період. При цьому у блоці полів «Інформація щодо особи, якій належить об’єкт, і прав на нього» має бути два записи, а саме:

1) інформація про власника будинку, земельної ділянки. При цьому у полі «Тип права» обирається позначка «Власність», у полі «Особа, якої стосується – позначка «Третя особа», у полі «Тип особи» – позначка «Громадянин України», у наступних полях зазначаються дані про тестя;

2) інформація про дружину суб’єкта декларування. При цьому у полі «Тип права» обирається позначка «Право власності третьої особи, але наявні ознаки відповідно до частини 3 статті 46 ЗУ «Про запобігання корупції», у полі «Особа, якої стосується» – «Дружина – Прізвище, Ім’я, По батькові».

Приклад 2

Суб’єкт декларування є керівником державної установи, призначення якого здійснює державний орган, тобто його посада належить до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків.

Суб’єкт декларування одружений.

Суб’єкту декларування належить частка у розмірі 80 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, яке надає послуги перевезення вантажним автомобільним транспортом.

Товариству належать на праві власності кілька вантажних автомобілів, які воно використовує для надання послуг перевезення вантажів.

При цьому, ані суб’єкт декларування, ані член його сім’ї (дружина) не користуються та не володіють жодним з цих автомобілів на будь-якому праві; вони не отримують доходу від цих автомобілів та не мають права на отримання такого доходу, вони не наділені правами на вчинення щодо цих автомобілів дій, тотожних за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Станом на кінець звітного періоду суб’єкту декларування належить 80 % статутного капіталу товариства.

Ці автомобілі не зазначаються у розділі 6 «Транспортні засоби» декларації суб’єкта декларування за звітний період, якщо у розділі 9 «Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї» зазначені відомості про товариство.

 

 

https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/iv-zagalni-polozhennya-shhodo-vidobrazhennya-vidomostej-pro-ob-yekty-deklaruvannya/#post4302