38. На посадових осіб яких закладів, установ та організацій, що здійснюють діяльність у сфері охорони здоров’я, не поширюється дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону?

27.01.2026 Чинна публікація

Дія розділу VII «Фінансовий контроль» Закону не поширюється на посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність, зокрема, у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня (ч. 5 ст. 45 Закону).

Охорона здоров’я – система заходів, спрямованих на збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя. Такі заходи здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, заклади охорони здоров’я; фізичні особи – підприємці, які зареєстровані у встановленому законом порядку та одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики; медичні та фармацевтичні працівники, фахівці з реабілітації, громадські об’єднання і громадяни (ч. 1 ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я, далі – Основи).

Заклад охорони здоров’я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації (абз. 7 ч. 1 ст. 3 Основ).

Перелік закладів охорони здоров’я затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385 (далі – Перелік від 28.10.2002 № 385).

Медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням (абз. 12  ч. 1 ст. 3 Основ).

Своєю чергою, медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (абз. 9 ч. 1 ст. 3 Основ).

Зважаючи на викладене, норми Закону щодо фінансового контролю не поширюються на посадових осіб тих юридичних осіб публічного права (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, яким притаманні такі ознаки в сукупності (одночасно):

! Норми ч. 5 ст. 45 Закону не поширюються на голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та військово-лікарських комісій (ВЛК), а також голів та членів медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), осіб, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням повноважень голови або члена медико-соціальної експертної комісії (ч. 5 ст. 45, абз. 1 п. 2-17 розд. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону). Тобто ці особи зобов’язані подавати декларації.

Норми ч. 5 ст. 45 Закону поширюються на членів наглядових рад закладів охорони здоров’я, крім випадків, коли такі особи є суб’єктами декларування за іншими посадами / статусами. Тобто у разі, якщо особа є членом наглядової ради закладу охорони здоров’я, та іншим чином не дотична до публічної служби (не є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону за іншими пунктами ст. 3 Закону), то така особа не є декларантом (проте на неї поширюються інші положення Закону). Якщо ж особа є членом наглядової ради закладу охорони здоров’я і при цьому також є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону за іншими пунктами ст. 3 Закону (наприклад, є депутатом місцевої ради), то така особа є декларантом і зобов’язана подавати декларації.

https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/ii-sub-yekty-deklaruvannya/#post4233