1. Загальні положення щодо впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення

24.02.2021 Чинна публікація

Корупція впливає на всі сфери суспільного життя і зачіпає інтереси усіх громадян. Ефективна боротьба з корупцією можлива тоді, коли кожен громадянин обізнаний із своїми можливостями викривати корупцію, впевнений у належному захисті його прав від можливих заходів негативного впливу, а у суспільстві сформована повага до викривачів корупції як відповідальних громадян. Одним із способів досягнення таких результатів є запровадження усіма установами механізмів заохочення та формування культури повідомлення. Правову основу формування та функціонування механізму заохочення та формування культури повідомлення складають Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції (ст. 33), Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ст. 22), Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ст. 9), Закон. Держава заохочує викривачів та сприяє їм у повідомленні про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону (ч. 1 ст. 53¹ Закону). Порядок реалізації цієї норми визначений у п. 1 ч. 2 ст. 53¹ Закону, згідно з яким установа забезпечує викривачам умови для здійснення повідомлення шляхом впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення. Механізми заохочення та формування культури повідомлення – це сукупність закріплених у локальних нормативних актах засобів, за допомогою яких в установі формується уявлення про належне повідомлення про корупцію, повага до викривачів, а працівники заохочуються до повідомлення про корупцію. Таким чином, механізми заохочення повідомлення реалізуються через комплекс таких засобів: – затвердження локальних нормативних актів, які визначають форми заохочення, організаційні засади функціонування механізму заохочення; – надання методичної допомоги та консультацій щодо здійснення повідомлення; – впровадження морального та матеріального заохочення викривачів. Механізми формування культури реалізуються через комплекс таких засобів: – затвердження локальних нормативних актів щодо етичної поведінки в установі, зокрема формування поваги до викривачів як відповідальних громадян; – проведення внутрішніх навчань з питань формування культури повідомлення; – проведення комунікаційної кампанії та систематичне здійснення просвітницьких заходів. Кожна установа має розробити внутрішній документ, яким визначатимуться механізми заохочення та формування культури повідомлення та порядок їх впровадження, систематично проводити моніторинг його виконання, здійснювати заходи, спрямовані на його реалізацію. Таким документом може бути положення щодо механізмів заохочення викривачів та формування культури повідомлення (зразок положення наведено у додатку 1 до цих Роз’яснень). У такому документі мають бути обов’язково визначені, зокрема, організаційні засади функціонування механізмів заохочення та формування культури повідомлення, права та гарантії захисту викривачів, форми заохочення та формування культури повідомлення, порядок проведення аналізу успішності заохочення та формування культури повідомлення. Додатково заохоченню та формуванню культури повідомлення можуть сприяти: 1) кодекс (стандарт) етичної поведінки працівників установи; 2) пам’ятка щодо етичної поведінки в установі (зразок пам’ятки наведено у додатку 2 до цих Роз’яснень); 3) пам’ятка щодо правового статусу, прав та гарантій захисту викривача (зразок пам’ятки наведено у додатку 3 до цих Роз’яснень); 4) пам’ятка щодо порядку отримання викривачем безоплатної вторинної правової допомоги (зразок пам’ятки наведено у додатку 4 до цих Роз’яснень); 5) пам’ятка щодо розгляду повідомлень (зразок пам’ятки наведено у додатку 5 до цих Роз’яснень); 6) пам’ятка щодо каналів повідомлення в установі (зразок пам’ятки наведено у додатку 6 до цих Роз’яснень); 7) план роботи уповноваженого підрозділу щодо запобігання і виявлення корупції із зазначенням конкретних заходів, строків їх виконання та відповідальних виконавців. Вказані пам’ятки надаються для ознайомлення при прийнятті на державну службу або службу в органи місцевого самоврядування, на початку проходження служби чи навчання, виконання певної роботи, участі у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності.

Більш детально правовий статус викривача та порядок розгляду його повідомлень визначені, зокрема у Роз’ясненнях Національного агентства від 12.06.2023 № 2 «Щодо правового статусу викривача» та від 31.08.2023 № 3 «Щодо отримання та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції»»

https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/shhodo-mehanizmiv-zaohochennya-ta-formuvannya-kultury-povidomlennya-pro-mozhlyvi-fakty-koruptsijnyh-abo-pov-yazanyh-z-koruptsiyeyu-pravoporushen-inshyh-porushen-zakonu-ukrayiny-pro-zapobigannya-korupt/#post2364